Справа № 1-1/2008 рік.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 лютого 2008 року.   Теплицький районний суд Вінницької області в складі

головуючого  судді   Панченка Д.І.

при секретарі             Бабійчук Є.А.

з участю прокурора  Голдинського О.А.

та адвоката               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Теплик справу по обвинуваченню 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Бубнівка Гайсинського району Вінницької області, житель АДРЕСА_1, не працює, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, невійськовозобов'язаний, раніше не судимий,

по ст.286 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2005 року, приблизно в 7 год. 30 хв.,  водій ОСОБА_1. керуючи технічно справним автобусом ПАЗ-3205, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по маршруту якому їздить систематично, а саме: вул. Будівельників у м.Ладижині Вінницької області у напрямку автобусної зупинки розташованої по вул.Ентузіастів, а саме поблизу місцевої лікарні, знаючи, що біля зупинки завжди буває багато людей та помітивши за 68,50м людей, які стояли біля зупинки, і знаючи, що під'їзд до зупинки зліва (по ходу свого руху) з подальшим об'їздом зупинки,  і з справа ( по ходу свого руху) є небезпечним, маючи можливість  безпечного під'їзду до зупинки із іншої сторони, однак легковажно ставлячись до наслідків, продовжив рух.

Так, ОСОБА_1. під час під'їзду до вказаної зупинки, в момент повторної появи в його полі зору групи людей, які перебували на посадковому майданчику зупинки і почали зміщатись до його правої бічної частини автобуса, не прийняв міри до зупинки транспортного засобу і продовжив рух, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, але легковажно ставлячись до настання небезпечних наслідків.

Так під час під'їзду до зупинки ОСОБА_1. не вибрав безпечний боковий інтервал між правою бічною частиною автобуса та групою людей, які наблизились безпосередньо до бокових габаритів автобуса, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_3., який відбувся ударом переднього правого бокового габариту автобуса з лівою лицевою стороною ОСОБА_3., яка перебувала позаду основної групи людей.

В результаті вказаного контакту з транспортним засобом ОСОБА_3. отримала ушкодження у вигляді синця - садна лівої половини обличчя та потрійний перелом нижньої щелепи і втративши рівновагу впала поруч з автобусом, який продовжив рух продовжував зменшувати дистанцію між потерпілою та переїхав заднім правим колесом через тіло вказаної особи.

Внаслідок вищезазначеного наїзду з подальшим переїздом ОСОБА_3. отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця-садна лівої половини обличчя та потрійний перелом нижньої щелепи, множинні злиті садни, дрібні синці, підшкірні гематоми з відшаруванням шкіри та підлеглих тканин, які розташовані на ділянці полосовидної форми, що знаходяться на лівій половині живота, - дрібні садни на лівому передпліччі і кісті, відрив з розчавленням лівої і частково правої долі печінки з послідуючою кровотечею, масивним крововиливом в черевну порожнину, поверхневі розриви  тканини правої нирки, крововиливи в м'які тканини  черевної стінки, за черевний простір, м'які тканини крижей, тазу, ягодиці зліва - які згідно висновку СМЄ № 305 від 9.11.2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають в причинному зв'язку зі смертю.

Таким чином водій ОСОБА_1. порушив вимоги п.п. 1.5, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, які передбачають: « Дії або бездіяльність  учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку  чи перешкоду для руху, загрожувати  життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій  об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно  вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки  транспортного засобу або безпечного для інших  учасників руху об'їзду перешкоди»,  «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», «Під час  обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Відповідно до висновку комплексної судово-медичної  та автотехнічної експертизи № 3к- 617/11 від 27 січня 2006 року технічна можливість водія автобуса ПАЗ   д.н. НОМЕР_1 попередити наїзд на пішохода ОСОБА_3. в даній дорожній ситуації забезпечувалась виконанням ним технічних норм вимог п.п. 13.1, 13.3 та 12.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 находяться в причинному зв'язку з наслідками.

Допитаний в судовому засіданні  підсудній ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України не визнав, пояснивши суду, що дійсно  12 серпня 2005 року, він керуючи автобусом  ПАЗ, в якому було приблизно 30 пасажирів, їхав по маршруту, по якому їздить щоденно. Коли під'їздив до лікарні, побачив, що  біля кута зупинки стоїть молода дівчина. Він як завжди зменшив швидкість до 5-10 км/год, і заїжджаючи з правої сторони, об'їжджав зупинку, так як йому потрібно було їхати  знову в тому напрямку з якого він приїхав, він тримав дистанцію 1м від людей які стояли на зупинці. Коли він повернув, то спочатку почув, що автобус на щось наїхав, а потім почув крики і відразу зупинився.  Вийшовши з автобуса, побачив, що біля заднього колеса на відстані 15-20 см перпендикулярно до автобуса, голова знаходилась під автобусом, лежить ОСОБА_3. Разом з ОСОБА_4  і ще одною жінкою, він  витягнув її з під автобуса, підняв  і поніс на швидку допомогу. Яким чином дівчина потрапила під колеса, пояснити не може, так само як і іншу очевидці. Ствердно може сказати, що автобусом він її не зачепив, і на автобусі не виявлено жодного сліду, що це підтверджує. Вважає, що його вини  в смерті ОСОБА_3. не має.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що під час дорожньо-транспортної пригоди він присутній не був. Приблизно в 9 годин ранку, до нього прибігла дочка ОСОБА_6 і повідомила  про наїзд. Через п'ять хвилин він уже був у лікарні. Він бачив, як ОСОБА_1 вийшов з лікарні, сів в автобус і поїхав в напрямку своєї роботи, бо до міліції в іншу сторону. ОСОБА_1.  не підійшов до них і не попросив вибачення за скоєне. Тому вважає, що йому необхідно призначити саме суворе покарання, яке передбачено даною статтею.

Потерпіла ОСОБА_6. пояснила суду, що ОСОБА_3 була її сестрою. Після отримання повідомлення, що сестра потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, вона була в лікарні. Від лікарів стало відомо, що сестра в тяжкому стані. Від медпрацівників отримала речі сестри. Вважає, що з самого початку розслідування справи, працівники міліції непорядно віднеслись до проведення розслідування, не провели належним чином освідування водія на стан сп'яніння, не встановили свідків, це вимушена була робити вона. Коли вона перший раз прийшла в міліцію, то головний автоінспектор, на її запитання, як це трапилось, дав відповідь, що потрібно в цьому розібратись, можливо там була трава і сестра просто послизнулась. Справу порушили аж у вересні місяці, після того як вона сама встановила людей, які були на зупинці. Просить призначитиОСОБА_1 суворе покарання, яке передбачено даною статтею, та позбавити його посвідчення водія. Заявлений нею цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить задовольнити в повному об'ємі, стягнувши кошти на користь її батька.

Свідок  ОСОБА_7.  пояснила суду, що в той день, вона прийшла на автобусну зупинку, там вже було багато людей, і стала приблизно по середині самої будівлі зупинки. Вище неї стояла дівчина, їй не знайома. Через декілька хвилин під'їхав автобус, він об'їхав зупинку по кругу, і коли автобус під'їжджав, люди почали рухатись до автобуса. Вона також стала іти до автобуса, і коли повернулась, то побачила, що дівчина, на яку вона звернула увагу, стояла боком до автобуса і трималась за голову руками, в цей час вона була в декількох сантиметрах від автобуса, а потім почала присідати і впала, як раз перпендикулярно до автобуса, і так трапилось, що вона впала під колесо автобуса, який ще рухався. Вона почала кричати, так як бачила, що автобус не зупиняється. Вона не може ствердно сказати, чи зачепив автобус дівчину, у неї поганий зір, але її здається, що дівчина трималась за голову, так як автобус зачепив її. Колеса автобуса переїхали дівчину, яка в цей час лежала животом до землі, і після цього автобус зупинився. Водій вийшовши з автобуса, був зляканий і запитував, що трапилось. Після чого люди на руках віднесли потерпілу в лікарню. Також вона підтвердила свої покази, дані нею на попередньому слідстві в частині, що водій автобуса правою боковою частиною автомобіля зачепив за плече ОСОБА_3.

Свідок  ОСОБА_8. пояснив суду, що дійсно в день. коли трапилась дорожньо-транспортна пригода, він стояв біля приміщення швидкої допомоги в м.Ладижин, і коли повернув голову і побачив, що до зупинки під'їжджає автобус, швидкість його була приблизно 30-40  км/год, ця швидкість була у автобуса на повороті до зупинки,  а потім почув крик, і побачив що в сторону швидкої допомоги понесли людину. Саму зупинку йому видно не було. Відстань до автобуса була приблизно 30 м.

Свідок  ОСОБА_9. пояснила суду,  що вона була в салоні автобуса, їхала на роботу. Всі сидячі місця були зайняті, і ще декілька чоловік стояли. Вона сиділа за спиною водія, через три сидіння. При під'їзді до зупинки автобус їхав на малій швидкості. Потім вона почула, що колеса автобуса на щось наїхали, і крики людей. Автобус після цього зупинився, водій вискочив з автобуса

Свідок   ОСОБА_10. пояснила, що в 7 год. 30 хвилин вона прийшла на зупинку біля лікарні. Стала біля зупинки, спершись спиною об зупинку, обличчям стояла до дороги. Почула, що автобус їде поза зупинкою і повернулась до нього. Попід автобус почали іти люди, ОСОБА_3. йшла сама остання. Автобус в цей час рухався повільно. В цей час ОСОБА_3., яка була на відстані близько півметра від автобуса, що виключає контакт між нею та автобусом, повернулась в ліву сторону і почала падати, при цьому виставила руки вперед, вона падала між передні та задні колеса автобуса, посеред автобуса, упавши вдарилась руками та обличчям об асфальт, потім різко розвертається і попадає під праве колесо, яке переїхало через живіт. Зразу ж після цього  автобус зупинився, потерпіла лежала біля самого заднього колеса. Водій вискочив із автобуса і запитав, що сталось. Вона йому сказала, що беремо її і несемо в лікарню.

Свідок  ОСОБА_11 пояснила, що свідком пригоди вона не була. Про пригоду почула від ОСОБА_4., яка розповіла, що  коли до зупинки під'їжджав автобус дівчина нахилилась до сумки чи до телефону і впала під колеса автобуса. Чи говорила ОСОБА_10. пре те, що автобус зачепив дівчину, вона ствердно сказати не може.

Свідок  ОСОБА_12 пояснила, що ранком їхала на роботу в автобусі, який був заповнений, всі сидячі місця були зайняті. Коли під'їжджали до зупинки біля лікарні, автобус їхав  з невеликою швидкістю. Коли автобус об'їхав зупинку, і почав зупинятись пролунав крик, вона також відчула, що автобус переїхав через щось. Водій запитав, що трапилось і хтось сказав, що він когось переїхав  Водій вийшов із автобуса і двері для пасажирів не відкрив. Коли вони вийшли із автобуса, біля автобуса вже нікого не було.

Свідок  ОСОБА_13 пояснила, що вона знаходилась на зупинці, що знаходиться на іншій стороні вулиці. Як під'їжджав автобус до зупинки на іншій стороні вулиці вона не бачила, так як стояла до неї спиною. Повернулась тільки коли почула крик.  Побачила, що позаду автобуса на спині лежить дівчина. Водій та ОСОБА_4 взяла дівчину і понесли її в лікарню.

Свідок  ОСОБА_14  пояснив, що він    прийшов на зупинку, побачив там стояла дівчина. Коли під'їхав автобус, і почав розворот навколо зупинки, він пішов йому назустріч і побачив, що дівчина лежить під автобусом, як вона впала він не бачив, він махнув водієві, щоб той зупинив автобус, проте автобус продовжував рух і переїхав колесом через дівчину. Він працює інженером в дитячому будинку-інтернат «Троянда» якому належить даний автобус. Він підтверджує, що автобус був в технічно справному стані.

Свідок  ОСОБА_15 пояснив, що в день коли трапилась пригода, він пішов до лікарні, і коли там знаходився, то бачив, що до зупинки під'їхав автобус, і став об'їжджати зупинку. Потім почув крики, шум. Вирішив побігти і подивитись, що трапилось.  Коли підбіг, дівчина лежала  за межами автобуса. На  прохання людей він допоміг їм нести дівчину в лікарню.

Свідок ОСОБА_16пояснила, що вона знаходилась на зупинці, що знаходиться через дорогу від зупинки де трапилась пригода. Бачила на тій зупинці ОСОБА_3., яка стояла сама в стороні за один метр від зупинки. Потім вона побачила автобус, який під'їжджав до зупинки, то зробив різкий розворот, і їй здалось, що автобус зачепив ОСОБА_3, яка автобуса не бачила, бо стояла до нього спиною. Потім автобус, який продовжував рух, закрив ОСОБА_3, і вона вже побачила, що ОСОБА_3 лежить на асфальті. Почали кричали люди і ОСОБА_3 понесли до лікарні.

Свідок  ОСОБА_17 пояснила, що в день коли трапилась пригода вона була на роботі. Коли на роботу прийшла ОСОБА_16яка розповіла, що коли вона їхала на роботу, то на зупинці  біля лікарні автобус зачепив за плече ОСОБА_3. яка стояла спиною до автобуса, вона впала і її переїхало колесо автобуса.

Свідок  ОСОБА_18. пояснила, що вона почула про пригоду, яка трапилась біля зупинки лікарні, від ОСОБА_16, яка в той день по приїзді на роботу сказала їй, що коли автобус під'їжджав до зупинки, ОСОБА_3. стояла, автобус зачепив її за плече, дівчину розвернуло  і вона впала, і попала під колеса, і автобус її переїхав.

Свідок  ОСОБА_19 пояснила, що в день коли трапилась пригода вона була на роботі.  Коли  на роботу прийшла ОСОБА_16, вона  була схвильована, почувала себе погано і розповіла, що на зупинці автобус переїхав  ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_20., покази якої були зачитані в судовому засіданні, пояснила, що вона працювала в  столовій санаторію «Подільський Артек».Коли вона була на роботі, прийшла прибиральниця ОСОБА_16., яка розповіла, що була очевидцем, коли автобус переїхав ОСОБА_3,  це трапилось вранці 12 серпня 2005 року на зупинці біля  Ладижинського МТМО , автобус виїхав із-за зупинки, ОСОБА_3 стояла задумавшись, тримала руки на грудях, автобус зачепив її передньою частиною, від чого ОСОБА_3 розвернулась і впала під колеса, після чого був здійснений наїзд задніми колесами.

Свідок ОСОБА_21. пояснила, що вона знаходилась на зупинці біля лікарні, стояла обличчям до зупинки і розмовляла з жінкою. Коли автобус під'їжджав, то біля неї стояла ОСОБА_4, і на відстані 2 чи 3 м від неї дальше дівчина, яка стояла одна в стороні від інших людей, що були на зупинці. Вона знову побачила дівчину, коли почула крик і повернувши голову побачила, що та стала падати, в цей час вона була посередині автобуса, падала вона руками вперед, а потім різко повертається і заднє колесо автобуса наїхало на неї. Як вона зрозуміла дівчина не орієнтувалась, і хотіла ухилитись від наїзду, а вийшло навпаки. Коли колесо переїхало дівчину, автобус зразу ж зупинився. Вискочив водій ОСОБА_1 і разом з ОСОБА_4 поніс дівчину до лікарні.

Свідок  ОСОБА_22 пояснила, що їдучи на роботу в автобусі, коли під'їхали до зупинки, що біля лікарні, зрозуміли, що там щось трапилось, бо люди метушились. Зайшли дві її співробітниці, їх прізвищ вона не знає, вони були схвильовані і одна з них її звуть ОСОБА_19, прізвища вона не знає, розповіла, що автобус переїхав дівчину, якось так трапилось, що автобус попхав її у плече і вона від цього упала, і закотилась під колесо. Вона також бачила автобус, і він ще повністю до зупинки не доїхав. Раніше вона також їхала з даної зупинки і автобус «Трояндовський» завжди так об'їжджає зупинку, і виїжджає він із-за зупинки несподівано.

Свідок ОСОБА_23. пояснила, що 12 серпня 2005 року, вона запізнилась на автобус. Вона і ОСОБА_24 стояли позаду зупинки, розмовляли, автобус проїхав, потім вона почула зойк і крики, і коли оглянулась то побачила, що дівчина лежить під автобусом, в якому положенні вона лежала, вона не пам'ятає. Працівники «Троянди» взяли дівчину і понесли до лікарні. На роботі про пригоду вона говорила так, як чула із розмов, так як пригоду обговорювали в автобусі.

Свідок  ОСОБА_25. пояснила, що коли трапилась пригода, вона на зупинці не була, про це їй повідомилаОСОБА_23., яка була очевидцем  і розповіла їй та іншим працівникам, що автобус збив дівчину, а саме, коли автобус під'їжджав до зупинки, то вдарив дівчину в ліву частину обличчя, від цього дівчина впала під задні колеса автобуса.

Свідок  ОСОБА_24 пояснила, що стояла разом з сусідкою, розмовляла, обличчям вона стояла до лікарні. Вона не звернула увагу, коли проїхав автобус. Почула крик, шум, повернувшись побачила, що лежить дівчина на асфальті, біля автобуса збоку, за заднім колесом автобуса. Після цього вона побігла на швидку допомогу, і коли поверталась назад, що назустріч їй несли дівчину. Дійсно до неї на роботу був дзвінок, після того як вона розмовляла з сестрою потерпілої, і чоловічий голос їй сказав, що в разі дачі свідчень вона буде мати неприємності.

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що на час коли трапилась дорожньо-транспортна пригода він працював слідчим Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області, і в складі оперативно-слідчої групи виїхав на місце пригоди, разом з ним був інспектор ДАІ Гринчак О.І. Оглянув місце пригоди, транспортний засіб це все відображено в протоколі. Слідів контакту з потерпілою на автобусі виявлено не було. Водій направлявся в лікарню для проведення освідування на вживання алкоголю. На підставі пояснень осіб, які були на місці пригоди, та протоколів огляду він разом з Грінчак О.І. готував  направлення на автотехнічне дослідження. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи виносив не він, і  досудове слідство проводив також не він.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_27. цивільний позов визнає частково, організація яку він очолює розуміє горе сім'ї, і готова виплатити потерпілим 1500 грн. на відшкодування витрат, понесених на похорони. Що стосується відношення водія ОСОБА_1. до цієї пригоди, то вважає, що його вини у смерті ОСОБА_3. не має. Автобус у ОСОБА_1. завжди був у справному стані. Водій дисциплінований та відповідальний. Він їздив по затвердженому маршруту і без порушень графіка. Він особисто оглядав автобус, коли його пригнали в інтернат, автобус був брудний, і ніяких слідів від удару, чи дотику на ньому не було. Також вони намагались відтворити обставини наїзду, проте їм не вдалось потрапити під автобус, так як його базова основа мала.

Вина підсудного підтверджується також слідуючими доказами.

Рапортом слідчого Бучко О.П., про дорожньо-транспортну пригоду, в якому вказано, що при під'їзді автобуса до зупинки ОСОБА_3. проявила неуважність та необережність, впала на проїжджу частину, при цьому на неї було здійснено наїзд - що підтверджує порушення водієм п.12.3 ПДР України( а.с. 3), протоколом  огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою, фото таблицями з якого видно розташування транспортного засобу, обстановка на час проведення огляду, які   підтверджують, що на час зупинки автобуса, він ще не завершив маневр об'їзду зупинки (положення передніх колеса  автобуса знаходяться під кутом фото таблиця (а.с.6), та виявлено речові докази: сережку потерпілої та  два ґудзики, які розташовані на відстані 3.4м від кута зупинки, в той час як задні праві колеса на відстані 1.8м, що підтверджує, що водій не вибрав достатній боковий інтервал між автобусом та пасажирами, які знаходились на зупинці ( а.с. 4-11), протоколом огляду автобуса, який підтверджує, що автобус знаходився в справному стані, і на ньому не виявлено пошкоджень, що підтверджує, що у водія не було технічних причин для своєчасної зупинки автобуса, при зменшенні бокового інтервалу між автобусом та пасажирами ( а.с. 13-14).  Протоколом огляду автобуса ПАЗ- 3205, який підтверджує, що на автобусі виступаючих частин не виявлено, двері автобуса втоплені на 10 см. в глиб кузова, відстань між дорожнім покриттям та нижньою частиною автобуса становить 43 см ( а.с. 148), протоколом огляду речового доказу - сережки - яка має деформацію ( а.с. 448),

Актом судово - медичного експерта в частині механізму отримання та локалізації  тілесних ушкоджень  у ОСОБА_3. ( а.с. 35-43).

Протоколами відтворень обстановки та обставин події, для перевірки показів, за участю:

-     свідка ОСОБА_7., яка  показала де знаходилась вона та ОСОБА_3., підтвердивши, що після контакту автобуса з плечем ОСОБА_3., остання знаходилась в стоячому положенні , схопилась за голову руками і не переміщалась (а.с. 118-122);

-     свідка ОСОБА_28  який підтвердив, що коли побачив автобус, який під'їжджав до зупинки,  в цей час в безпосередній близькості біля  правої бічної частини знаходилась група людей, які підходила слідом за автобусом, дівчину він побачив, коли вона лежала під автобусом, на відстані 0,9 м перед заднім колесом, спочатку вона повернулась в протилежну сторону від колеса , а потім на зустріч колесу, яке переїхало її через груди та живіт( а.с. 123-126);

-     свідка ОСОБА_16яка показала своє місце розташування,  місце розташування ОСОБА_3.  ( а.с. 127-130);

-     ОСОБА_4. яка показала місце де знаходилась вона та ОСОБА_3., відстань між ними 2,55 м.,  і відстань на якій в цей час знаходилась ОСОБА_3. від автобуса становила 0,8м, рухаючись поруч з автобусом ОСОБА_3. нахилилась до сумочки і стала падати(а.с. 170-175);

-     ОСОБА_1., який підтвердив свої покази, вказавши, що він бачив, місце розташування дівчини, проїхавши біля неї, він сконцентрував свою увагу на тому, що робиться попереду автобуса і не може пояснити, як вона попала під колесо (а.с. 131-133). 

Висновком судово-медичної експертизи № 305 від.9.11.2005 року, згідно з яким ОСОБА_3. отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця-садна лівої половини обличчя та потрійний перелом нижньої щелепи, множинні злиті садни, дрібні синці, підшкірні гематоми з відшаруванням шкіри та підлеглих тканин, які розташовані на ділянці полосовидної форми, що знаходяться на лівій половині живота, - дрібні садни на лівому передпліччі і кісті, відрив з розчавленням лівої і частково правої долі печінки з послідуючою кровотечею, масивним крововиливом в черевну порожнину, поверхневі розриви  тканини правої нирки, крововиливи в м'які тканини  черевної стінки, за черевний простір, м'які тканини крижей, тазу, ягодиці зліва - які   відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають в причинному зв'язку зі смертю (а.с. 96-98). Висновком комплексної комісійної автотехнічної та судово-медичної експертизи № 3к-/617/11 від 27.01.2006 року технічна можливість водія автобуса ПАЗ   д.н. НОМЕР_1 попередити наїзд на пішохода ОСОБА_3. в даній дорожній ситуації забезпечувалась виконанням ним технічних норм вимог п.п. 13.1, 13.3 та 12.3 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру ( а.с. 180-184). Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 19/3к (05), що підтверджує, що тілесні ушкодження  у вигляді саден на лівій половині обличчя та перелом нижньої щелепи у ОСОБА_3. могли утворитись  при контакті з правими боковими габаритами автобуса ( а.с. 297-300). Висновком додаткової автотехнічної експертизи № 476 від 25.10.2006 року, який підтверджує, що попередження наїзду на пішохода, забезпечувалось виконання водієм вимог п.п. 13.1, 13.3, 12.3 ПДР України, і коли гурт пасажирів наблизився на відстань 15-20 см до бічної частини кузова автобуса, останній з технічної точки зору повинен був стояти. З технічної точки зору, величина безпечного бокового інтервалу, в даній дорожній ситуації, складала не меншу чим 0,8м, і виконуючи вимоги ПДР України водій попереджував можливість наїзду на пішохода, для чого у нього не було перешкод технічного характеру ( а.с. 353-355). Допитані в судовому засіданні експерт - авто технік Базалицький В.В., та судово-медичний експерт Юрченко Д.С. підтвердили  та роз'яснили суду  висновки експертиз.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши підсудного, потерпілих, свідків, пояснення експертів, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1. за ст.286 ч.2 КК України, тобто порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Перевіривши покази підсудного ОСОБА_1. на попередньому слідстві та в суді, проаналізувавши їх і спів вставивши їх з другими доказами , в тому числі протоколом огляду місця пригоди, схемою до нього, фото таблицями, показами свідків ОСОБА_7., ОСОБА_16,ОСОБА_21., ОСОБА_28, та інших,  висновком судово-медичної експертизи № 305 від.9.11.2005 року, висновком комплексної комісійної автотехнічної та судово-медичної експертизи № 3к-/617/11 від 27.01.2006 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 19/3к (05),  висновком додаткової автотехнічної експертизи № 476 від 25.10.2006 року  - суд вважає  заяву ОСОБА_1., що його дії не були в причинному зв'язку з отриманням ОСОБА_3. тілесних ушкоджень при  дорожньо-транспортній пригоді - недостовірною і такою, що  не відповідає об'єктивній обстановці, і суперечать перерахованим доказам по справі. Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що причиною даної дорожньо-транспортній пригоді було порушення водієм ОСОБА_1. Правил дорожнього руху України, так як автобусна зупинка, це територія на якій пішохід має перевагу. Зменшення інтервалу між автобусом та пішоходом до 0,8м являється небезпечним для руху. Тому при під'їзді до зупинки ОСОБА_1. був зобов'язаний контролювати безпечний боковий інтервал, і  при русі пасажирів до автобуса, і зменшення бокового інтервалу, зобов'язаний був зупинити автобус, проте не зробив цього, що привело до наїзду на пішохода ОСОБА_3. який відбувся ударом переднього правого бокового габариту автобуса, суд приходить до такого висновку проаналізувавши покази свідків, що знаходились на зупинці, де перебувала ОСОБА_3., та  свідка ОСОБА_16яка знаходилась на зупинці на протилежній стороні дороги, та протоколи відтворення обстановки та обставин події з вказаними особами, яка в стоячому положенні отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця-садна лівої половини обличчя та потрійний перелом нижньої щелепи, після цього упала на асфальт, і ОСОБА_1. не врахував, що при даному маневрі задні колеса їдуть по меншому радіусі повороту чим передні, в судовому засіданні встановлено, що водій ще не завершив маневр, так як зупинився на вимогу пасажирів, їх крики, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3., яка внаслідок цього отримала тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають в причинному зв'язку зі смертю.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1. в об'ємі пред'явленого звинувачення встановлена сукупністю доказів, досліджених та пере провірених судом.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що він вперше вчинив злочин, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, особу підсудного. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують його  відповідальність судом не встановлено. Враховуючи викладене, суд вважає, що його виправлення можливе з призначенням йому покарання  у виді позбавлення волі, та позбавлення права керувати транспортними засобами. 

Водій ОСОБА_1. є працівником Ладижинського будинку - інтернату, знаходився з ним у трудових відносинах (а.с 467). Транспортний засіб - автобус ПАЗ 3205, номерний знак НОМЕР_1, належить Ладижинському дитячому будинок-інтернату для розумово відсталих дітей, що підтверджується технічним талоном транспортного засобу (а.с. 15).   У відповідності з вимогами ст. 1172 ЦК України - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Згідно з вимогами ст. 1187  ч.2 ЦК України - шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. За таких умов відповідальність за нанесену матеріальну та моральну шкоду нестиме  Ладижинський дитячий будинок-інтернат для розумово відсталих дітей, про це говориться у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди» - за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу. Згідно вимог ст. 1168 ч.2 ЦК України - моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її  батькам.

Що стосується заявлено потерпілими цивільного позову в сумі   17 741,43 грн. , в частині відшкодування матеріальної шкоди, то  він підлягає задоволенню частково в сумі 16 741,43 коп., так як дані витрати підтверджені доданими до них документами, за виключенням   витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.

                    Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. - підлягає задоволенню частково,  при цьому суд враховує душевні страждання які понесли позивачі в зв'язку зі смертю близької їм людини, внаслідок чого відчувають тяжкі моральні страждання, нервовий стрес, погіршення стану їх здоров'я, вимушеність змін в її життєвих стосунках - виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи  що її необхідно стягнути з Ладижинського будинку - інтернату для розумово-відсталих дітей.

                   Судові витрати понесені державою на оплату автотехнічної експертизи в сумі 581 грн.12 коп. (а.с. 352), та витрати потерпілих на правову допомогу в сумі 1000 грн.( а.с. 54) стягнути з підсудного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі,  з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на  два  роки.

Початок строку відбування покаранняОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з Ладижинського будинку-інтернату для розумово-відсталих дітей на користь ОСОБА_5  16741 грн.43 коп. в рахунок відшкодування матеріальної, 1000 грн. відшкодування витрат на правову допомогу, та  15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди  - всього   32741  грн. 43 коп.

Речові докази: автобус ПАЗ 3205, номерний знак НОМЕР_1 залишити власнику - Ладижинському дитячому будинку-інтернату для розумово відсталих дітей, сережки - повернути ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_1. на користь держави 581 грн.12 коп. за  автотехнічну  експертизу.

Міру запобіжного заходуОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, до апеляційного  суду Вінницької області.

Суддя: