Справа №22ас-298                      Головуючий у Інст.БердійМ.А.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів   Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю ОСОБА_1., представника УМВС

України в Рівненській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування пункту 1 наказу начальника УМВС України в Рівненській області № НОМЕР_1 від 13 січня 2006 року, в частині оголошення догани,

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 18 травня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. задоволено.

Визнано неправомірним пункт 1 наказу № НОМЕР_1 від 13 січня 2006 року начальника УМВС України в Рівненській області в частині оголошення догани ОСОБА_1.

Зобов'язано начальника УМВС України в Рівненській області скасувати пункт 1 наказу № НОМЕР_1 від 13 січня 2006 року в частині оголошення догани ОСОБА_1.

У поданій апеляційній скарзі представник УМВС вказує на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

ОСОБА_1. згідно графіка чергувань з 8 год. 5 січня до 8 год. 6 січня 2006 року ніс службу, як помічник відповідального від керівництва в складі добового наряду УМВС.

Протягом доби ОСОБА_1. не виконав розпорядження відповідального керівника ОСОБА_2. і не здійснив перевірку служб Рівненського гарнізону та не доповів про її наслідки.

Вважає, що суд невірно в постанові зазначив, що вимоги п.п. 3.1.3 і 3.1.8 Розділу 3 "Інструкції по організації чергувань керівного складу в органах і підрозділах внутрішніх справ України", затвердженої наказом МВС України від 18 серпня 1992 року № 485 передбачають обов'язки відповідального чергового. Із самої назви Інструкції слідує, що вказані пункти регулюють організацію чергувань керівного складу в органах і підрозділах внутрішніх справ України, до якого відноситься і позивач.

Окрім того, суд не дав належної оцінки доведеному службовим розслідуванням факту відсутності контролю за організацією та забезпеченням виходу особового складу на відпрацювання з боку ОСОБА_1., за що останній також був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Просив оскаржувану постанову скасувати і ухвалити нову про відмову ОСОБА_1. у позові.

В судовому засіданні представник УМВС свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_1. просив апеляційну скаргу відхилити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції правомірно виходив з того, що він був безпідставно притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п.п. 3.1.3 і 3.1.8 Розділу 3 "Інструкції з організації чергувань керівного складу в органах і підрозділах внутрішніх справ України", затвердженої наказом МВС України № 485-92 та розпорядження начальника УМВС від 4 січня 2006 року № 1.

За змістом зазначених пунктів Інструкції вони визначають функціональні обов'язки відповідальних чергових УМВС.

Разом з тим, функціональні обов'язки помічника відповідального чергового, яким був позивач від керівництва УМВС регулюються п.п. 4.2-4.2.4 Інструкції з організації чергувань керівного складу ОВС України, затвердженої наказом МВС України № 845 від 29 липня 2004 року.

Оскільки, при накладенні на ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення застосовано Інструкцію, як підставу для оголошення догани, яка не передбачала обов'язків помічника відповідального чергового УМВС, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника УМВС відхилити, а постанову Рівненського міського суду від 18 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.