АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11а-338 2006 р. Головуючий у 1-й ін-т:Боймиструк С.В..
Категорія: ч.Зст.27, ч.З ст.28 Доповідач: Квятковський А.С.
ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 190 КК України
5 вересня 2006 року Судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Збитковської СІ., Шпинти М.Д.
З участю прокурорів: Тимощука С.О., Якимчука М.В.
Захисників: ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне у залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4. на вирок Рівненського міського суду від 13 грудня 2005 року.
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Ордубаї, Нахічеванська АР, вірменин, громадянин України, з середньою освітою, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_7 Рівненської області, одружений, раніше не судимий, проживаючий Рівненська обл., м. Радивилів, вул. АДРЕСА_1
за ч.3 ст.27; ч.3 ст.28; ч.4 ст. 189 КК України виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець м.Радивилів, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, одружений, раніше не судимий, проживаючий Рівненська обл., м. Радивилів, вул. АДРЕСА_2
засуджений за ч.3 ст. 189 КК України на п'ять років позбавлення волі;
за ч.2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 остаточне покарання призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженець АДРЕСА_3, Кіровоградської обл., Бобринецького р-ну, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, раніше судимий Кременецьким міжрайонним судом
Тернопільської області 6 серпня 1993 року за ч.3 ст. 142 на шість років позбавлення волі з конфіскацією майна, проживаючого в м. Радивилів, вул. АДРЕСА_4
засуджений за ч.3 ст. 189 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна,
за ст. 144 КК України 1960 року (в редакції етапі до 20 листопада 1996 року) ОСОБА_4. від кримінальної відповідальності звільнений у зв'язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженець м.Львів, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, раніше судимий: судом Радянського району м.Львів 18 травня 1987 року за ч.2 ст. 142 , ч.2 ст. 141 , ч.3 ст. 81 , ч.2 ст. 140 ,ч.2 ст. 206 КК України на шість років позбавлення волі; судом Галицького району м. Львів 17 лютого 1992 року за ч.2 ст. 141 КК України на два роки і шість місяців позбавлення волі; судом Шевченківського району 21 лютого 1996 року за ч.3 ст. 140 КК України на 8 вісім років позбавлення волі, звільнений 30 травня 2002 року за ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 23 травня 2002 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 26 днів,
проживаючий в м. Львів, вул. АДРЕСА_5,
за ч.3 ст.189 КК України п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст. 187 КК України сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_6. призначено сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком - 1 рік 4 місяці 26 днів і до відбуття покарання ОСОБА_6. визначено 8 вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна,
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі:
Судові витрати по справі за проведення судових експертиз на загальну суму
664 грн. 62 коп. прийнято на рахунок держави (т.4 а.с.150-151, т.4 а.с.153-155, т.4 а.с.166-
169, т.4 а.с. 182-184, т.4 а.с.215-220, т.4 а.с.249-253).
Запобіжний захід ОСОБА_5.у виді застави - скасовано.
Скасовано арешт, накладений ухвалою суду від 08 липня 2004 року на будинковолодіння в місті Радивилів по вулиці АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_7.,(т.7,а.с.419).
Скасовано арешт, який було накладено постановою слідчого від 05 вересня 2003 року, на майно ОСОБА_5. з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна (т.5, а.с.86-88).
Цивільні позови ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. - залишено без розгляду.
Як установлено судом, на початку вересня 1996 року близько 16 год. ОСОБА_4. разом з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, зупинили біля кафе-бару "Фортуна" в м. Радивилів Рівненської області, вул. Почашська, буд.39, ОСОБА_8., який проїжджав своїм автомобілем Москвич-412, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Застосувавши до ОСОБА_8. психічне насильство, яке виразилось у вимозі поїздки з ними до лісу для з'ясування його боргових відносин з ОСОБА_12., та погрозами застосування фізичного насильства з
переломами кінцівок, ОСОБА_4. та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, доставили ОСОБА_8. в лісосмугу за м.Радивилів.
Там, погрожуючи ОСОБА_8. вчинити фізичне насильство над його дітьми та позбавити його
життя, ОСОБА_4. спільно з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, пред` явили
потерпілому вимогу сплатити на їх користь 900 доларів США, що по курсу НБУ складало 1584 грн, а в разі
невиконання їх вимог-збільшення суми сплат 10% від вказаної суми.
Сприймаючи їх погрози як реальні, ОСОБА_8. в середині вересня 19% року прибув в м. Радивилів на вул. Маркелова, та передав особі, справа відносно якої виділена в окреме провадження, 900 доларів США, що по курсу НБУ складало 1584 грн.
Заволодівши шляхом вимагання 900 доларами США ОСОБА_4 та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, завдали ОСОБА_8. майнову шкоду у великих розмірах.
В кінці вересня 2001 року близько 18 год ОСОБА_4 та особа, справа відносно якої виділена в окреме гровадження, зупинили по вул. Парковій в м. Радивилів автомобіль ВАЗ-2108, яким керував ОСОБА_9. та безпідставно звинуватили його в затриманні і неповерненні причепа, при цьому висунули вимогу з'явитись до них на зустріч в той же день на 20 годину в кафе-бар "Фортуна" по вул. Почаївській, буд.39 в м. Радивилів.
Знаючи, що над ним можуть вчинити фізичне насильство, ОСОБА_9. прибув в призначений час в кафе "Фортуна" за адресою: м. Радивилів, вул. Почаївська, буд39, де його чекали ОСОБА_4 та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Після цього ОСОБА_4 пред'явив ОСОБА_9 незаконну вимогу сплатити на їх користь до 23 години того ж дня 200 доларів США, що згідно курсу НБУ складало 1067,4 гра, та застосував психічний тиск відносно потерпілого у вигляді погрози вчинення по відношенню до нього фізичного насильства в разі невиконанні їх вимог.
Сприйнявши погрози ж раельні, ОСОБА_9. в той же день близько 22 години привіз в кафе "Фортуна" 200 доларів США, що по курсу НБУ складало 1067,4грн., які передав ОСОБА_4.
18 жовтня 2001 року близько 18 години ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи на перехресті вулиць Паркова та Почаївська в м.Радивилів, з метою вимагання коштів, зупинили мікроавтобус "Форд-Транзиг", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_13., якому ОСОБА_4. висунув незаконну вимогу сплачувати їм щомісячно на "зону" по 30 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 159,19 гра, проте ОСОБА_13 відмовився.
Продовжуючи переслідувати ОСОБА_13., в той же день ОСОБА_4, ОСОБА_3. та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, намагались зупинити його автомобіль біля кафе "Фортуна" по вул. Почаївській, буд.39 в м. Радивилів, однак на їх вимоги він не зупинився.
Переслідуючи ОСОБА_13., ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, о 18 год. 30 хв. прибули вслід за потерпілим в господарство сім"ї ОСОБА_14 в АДРЕСА_7 Радивилівського району, де повторно пред'явили свої вимоги сплачувати їм щомісячно по 30 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 159,19 грн.. Коли ОСОБА_13 відмовився платити, то ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, застосували до нього фізичне насильство, наносячи йому удари по тулубу і галові руками, ногами, твердими тупими предметами, чим спричинили ОСОБА_13. легкі тілесні ушкодження.
В середині липня 2003 року ОСОБА_3, прибув мікроавтобусом "Ніссан-Ванетто", державний номер. НОМЕР_3 з метою заволодіння майном ОСОБА_10. в господарство ОСОБА_15. за адресою: м. Радивилів, вул. АДРЕСА_8. Скориставшись тим, що він, був присутній під час купівлі ОСОБА_10. пральної машини, зловживаючи довірою ОСОБА_15., повідомив останньому, що діє за розпорядженням ОСОБА_10., який нібито уповноважив його забрати пральну машинку та доставити її йому. Ввівши ОСОБА_15. в оману, ОСОБА_3., заволодів пральною машиною моделі "Ексклюзів" фірми "Бош", чим завдав ОСОБА_10. значну майнову шкоду на суму 956 гривень.
В післяобідаю пору 21 серпня 2003 року ОСОБА_3. та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на автодорозі ''Кию-Чоп" в АДРЕСА_9 Радивилівського району Рівненської області, з метою вимагання коштів у ОСОБА_16, використовуючи як привід анекдот, що він їм розповів про осіб вірменської національності, а також факт дорожньо-транспортної пригоди, в учасником якої ОСОБА_16. на автодорозі 'Київ-Чоп" в АДРЕСА_9 Радивилівського району Рівненської області, пред'явили до потерпшого вимогу сплати на їх користь коштів за ремонт мікроавтобуса "Ніссан-Ванетіо", державний номер .НОМЕР_3, який був механічно пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому ОСОБА_6, застосовуючи психічний тиск відносно ОСОБА_16., погрожував йому застосувати фізичне насильство, демонструючи перед потерпілим розкладний ніж, а ОСОБА_3. вимагав сплати грошей.
21 серпня 2003 року близько 17 год, в м. Броди, вул. АДРЕСА_10, ОСОБА_3. спільно з ОСОБА_6 висунули ОСОБА_16. незаконну вимогу сплати на їх користь 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 1332,92 грн, не дивлячись на те, що спеціаліст оцінив ремонт мікроавтобуса "Ніссан-Ванетто" на суму, еквівалентну 100 доларам США. При цьому ОСОБА_6, застосовуючи психічне насильство, демонстрував ОСОБА_16. розкладний ніж.
З метою вимагання кошгів ОСОБА_3., будучи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_6., знаходячись на станції технічного обслуговування автомобілів у м. Броди по вул. АДРЕСА_10 Львівської області, близько 18 гол, залишили всупереч його волі до привезення коштів ОСОБА_16., знайомого потерпшого-ОСОБА_17, висунувши незаконну вимогу до них,щобудуть утримувати його до тих пір, поки ОСОБА_16. не привезе їм 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 1332,92 грн.. При цьому, ОСОБА_6., подавляючи волю ОСОБА_16. і ОСОБА_17., демонстрував розкладний ніж.
Для досягнення спільної злочинної мети, ОСОБА_3.. та ОСОБА_6. близько 19 год. 21 серпня 2003 року всупереч волі ОСОБА_17, помістили останнього в мікроавтобус "Ніссан-Ванеїто", державний номер. НОМЕР_3, та поікали на розшук ОСОБА_16. до його гаража, розміщеного в кооперативі "ІНФОРМАЦІЯ_5" в м. Броди. Рухаючись по вул. Конюшківській та знаходячись в салоні мікроавтобуса "Ніссан-Ванеїто", держномер.НОМЕР_3, яким ОСОБА_3. керував по дорученню, діючи узгоджено, ОСОБА_6. спільно з ОСОБА_3 висунули перед ОСОБА_17. незаконну вимогу сплати на їх користь 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 1332,92 грн., і, в разі невиконання їх вимоги, пригрозили поїхати до місця його проживання, де заволодіти його радіо-відеоапаратурою.
Після цього, залишивши по вул. Конюішківській в м. Броди ОСОБА_17, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6. прибули мікроавтобусом "Ніссан-Ванетто" до гаража №НОМЕР_4, яким користувався ОСОБА_16, де, побачивши автомобіль "Опель-Кадет", державний номер НОМЕР_5, який знаходився на ремонті у ОСОБА_16. і належав ОСОБА_11, намагались проникнути в салон, при цьому пошкодили праве бокове скло багажного відділення, завдавши ОСОБА_11. майнову шкоду на суму 80 грн.
21 серпня 2003 року близько 21 год. ОСОБА_3, пепебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з ОСОБА_6. прибули мікроавтобусом "Ніссан-Ванетто" до місця проживання ОСОБА_16. в м. Броди, вул. АДРЕСА_11 Там ОСОБА_6, підійшов до квартири, в якій проживала сім'я ОСОБА_16. Застосовуючи психічне насильство у вигляді демонстрування ножа та погроз застосування фізичного насильства по відношенню до його дружини ОСОБА_18, її батьків та до ОСОБА_16, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_18 переказати погрози ОСОБА_16. і не ховатись, а самому з'явитись до них.
Сприйнявши погрози ОСОБА_6, реально - як загрозу житло та здоров'ю, ОСОБА_18 в той же день - 21 серпня 2003 року повідомила ОСОБА_16. про погрози зі сторони вимагачів.
У той же день близько 22 години ОСОБА_16, реально сприйнявши погрози вимагачів, з'явився на їх вимогу в кафе-бар "Фортуна" в м. Радивилів, вул. Почаївська, буд..39, де його чекали ОСОБА_3. та ОСОБА_6, і передав їм 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 533,17 грн.. Однак, ОСОБА_3. . відмовився взяти ці гроші і висунув вимогу до ОСОБА_16. шукати великі гроші, які йому доведеться заплатити. Діючи узгоджено, ОСОБА_3. спільно з ОСОБА_6. застосували психічне насильство у вигляді
погроз застосування фізичного насильства. Сприйнявши погрози ОСОБА_3. та ОСОБА_6. як реальні, ОСОБА_16. залишив 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 533,17 грн. та втік з приміщення кафе.
22 серпня 2003 року близько 10 год. ОСОБА_3. та ОСОБА_6, розшукуючи ОСОБА_16, прибули в м. Броди вул. АДРЕСА_11, до його місця проживання. Прийшли до квартири ОСОБА_16. та дізнавшись, що останній вдома не ночував, переказали його дружині, щоб не ховався, а з'явився до них особисто.
Продовжуючи пошуки ОСОБА_16, 22 серпня 2003 року близько 16 години ОСОБА_3 піднявся до його квартири в м. Броди вул. АДРЕСА_11 та отримав від ОСОБА_18. 150 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 799.75 грн., які залишив їм ОСОБА_16.
Знаходячись під впливом психічного насильства у вигляді погроз застосування фізичного насильства зі сторони вимагачів, ОСОБА_16. продовжував переховуватися від них, не ночував вдома, уникав з ними зустрічей, боявся за себе і за здоров'я та життя своєї сім'ї.
Розшукуючи ОСОБА_16, з метою вчинення фізичної розправи та вимагання з нього коштів, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та особи, відносно яких справа виділена в окреме провадження, 25 серпня 2003 року близько 11 год, прибули мікроавтобусом "Нісан-Ванетто" державний номер. НОМЕР_3, в мБроди, вулАДРЕСА_11 Львівської області, до місця проживання ОСОБА_16. Скориставшись моментом, що ОСОБА_16. перебував на вулиці, ОСОБА_6. наніс ОСОБА_16. удар по тулубу та, застосувавши фізичну силу, заштовхав його в салон мікроавтобуса, яким керував. ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_16, що його везуть в ліс і там завдадуть побоїв з переломами кінцівок.
Продовжуючи вчиняти вимагання коштів у ОСОБА_16, ОСОБА_3 доставив його по вул.Чупринки в м.Броди в лісосмугу, де на узліссі застосували до нього фізичне насильство. Там, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 наносили ОСОБА_16. удари ногами та руками по тулубу, по голові та кінцівках, а особи, відносно яких справи виділені в окреме провадження, наносили йому удари руками, ногами та дерев'яними бітами. Крім того, до ОСОБА_16. застосовувалось психічне насильство у вигляді погроз позбавлення його життя та ОСОБА_6 пред'явив йому вимогу сплатити на їх користь спочатку 1500 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 7997, 55 грн., а коли ОСОБА_16. пояснив, що таких грошей не знайде, зменшив суму вимагання до 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 2665,85 грн. та призначили сплату на їх користь щомісячно по 20 доларів США, що згідно курсу НБУ становило по 106,63 грн.
Завдавши побоїв ОСОБА_16, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 та особами, відносно яких справа виділена в окреме провадження, заподіяли йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Перебуваючи в розшуку та ухиляючись від органів досудового слідства, ОСОБА_6. 14 грудня 2003 року близько 4 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись в якості пасажира в автомобілі марки ВАЗ-2108д,нз НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_19. по автодорозі'Чоп-Київ'',з метою незаконного заволодіння майном останнього, застосовуючи до нього психічний тиск та погрожуючи потерпілому ножем, в районі села Опари пси Радивилівського району Рівненської області, наказав з'їхати з автодороги та рухатись в АДРЕСА_12 Радивилівського району Рівненської області.
Приїхавши в АДРЕСА_12, ОСОБА_6 наказав зупинитись на вулиці Лісовій поблизу нежилого будинку, де, погрожуючи застосуванням ножа, якого тримав в руках, подавив волю потерпілого та відкрито заволодів його майном, а саме: автомагнітолою марки Sony вартістю 300 гривень, золотою обручкою вартістю 55 гривень 86 коп, атласом автомобільних доріг Європи вартістю 80 гривень та різними робочими і особистими документами потерпілого, які матеріальної цінності не являють, чим завдав потерпілому шкоду на суму 435 гривень 86 коп.
Розпоряджаючись чужим майном, ОСОБА_6 відніс речі ОСОБА_19. в будинок за місцем проживання своєї дружини в АДРЕСА_12 Радивилівського району, і там був затриманий з викраденим працівниками міліції.
В поданій та вирок суду апеляції державний обвинувач по справі прокурор ОСОБА_20. вважає вирок незаконним. При цьому доводить, що суд безпідставно не визнав вчинення засудженими злочинів у складі організованої злочинної групи. Вказує, що ця обставина підтверждена показаннями свідків ОСОБА_21.та ОСОБА_22., які досліджувались у судовому засіданні.
Вважає висновок суду щодо невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні вимагання у складі злочинної групи безпідставним. Стверджує, що його винуватість доведена матеріалами справи, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_16., ОСОБА_23., ОСОБА_24., показання якого суд взагалі не взяв до уваги, показаннями ОСОБА_17., ОСОБА_11., ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та інших, а також протоколами слідчих дій - огляду, впізнання та іншими матеріалами справи.
Зазначає, що по епізоду вимагання грошей в сумі 900доларів США у ОСОБА_8., який інкримінувався ОСОБА_5 суд у мотивувальній частині вироку взагалі не прийняв рішення, тобто не вирішив питання щодо його винуватості чи не винуватості у цьому.
Виходячи з наведеного та за невідповідності висновків суду першої" інстанції фактичним обставинам справи просить вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 скасувати.. Визнати винними ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ст27 чЗ, 28 чЗ, ч. 4 ст.189КК і призначити йому вісім років позбавлення волі, ОСОБА_4. за ст28 4.3 ст. 189 КК вісім років позбавлення волі, ОСОБА_3. за ч.3 ст28,ч.4ст.189КК,ч2стЛ90, 70 КК вісім років позбавлення волі ОСОБА_6 за чЗ ст28, ч.4 ст.189,ч2 ст.187,70,71КК дев'ять років позбавлення волі.
У змінах до апеляції державний обвинувач вказує, що органом досудового допущено істотні порушення вимог КПК та не зазначено конкретні дії ОСОБА_5 як організатора злочинів. За цих обставин просить вирок відносно ОСОБА_5 скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування. Вирок в частині засудження ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_6 залишити без зміни.
Захисник - адвокат ОСОБА_1. в апеляції зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону щодо засудженого ОСОБА_4. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що в справі відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_4. у вимаганні грошей у ОСОБА_9. Вважає голослівним обвинувачення ОСОБА_4. у вимаганні грошей у потерпілого ОСОБА_13. Крім того доводить, що ці обвинувачення органом досудового слідства кваліфікувались за ч.3 ст28КК, як вчинення їх у складі стійкої організованої групи з розподілом ролей учасників. Проте суд дійшов висновку про відсутність такої злочинної групи, тому кваліфікація судом дій ОСОБА_4 за ст. 189 чЗ КК є спірною. Зазначає, що між ОСОБА_13. і ОСОБА_4. відбулась бійка на грунті неприязних стосунків, тому це справа приватного обвинувачення. Оскільки ОСОБА_13 звернувся із заявою про відсутність з його боку будь яких претензій просить вирок скасувати, а справу провадженням відносно ОСОБА_4. провадженням закрити.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляйії вказує,щовиотовкисуду про те, він спільно з ОСОБА_4.вимагав у ОСОБА_13. сплати щомісячно 30 доларів США не відповідають фактичним обставинам справи. Свою причетність до скоєння цього злочину заперечує, і стверджує, що прямих доказів цього немає. Від своїх показань на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_13 відмовився, а свідки ОСОБА_28. та ОСОБА_29 на показаннях яких ґрунтується це обвинувачення всупереч 323КПК не допитувались. Протоколи його впізнання свідками ОСОБА_14 не можуть служити доказом, оскільки вони добре знають його особисто. Сам акт експертизи про наявність тілесних ушкодженьу ОСОБА_13. свідчить лише про конфлікт між ними..
По епізоду шахрайства в незаконному завотодінні пральною машинкою ОСОБА_10. доводить, що його вина у даному злочині не доведена, а показання свідків по даному факту суд витлумачив не на його користь, свідка ОСОБА_30 взагалі в суді не було допитано.
Стверджує, що висновки суду про вимагання ним коштів у потерпілих ОСОБА_16. та ОСОБА_17. не відповідають обставинам справи.. Вказує, що матеріалами справи доведено факт спричинення ОСОБА_16. в результаті ДТП мікроавтобуса ''Ніссан-Ванетто", яким він керував. Це підтвердив і сам ОСОБА_16., який обіцяв сплатити за ремонт 250доларів США. Будь-яких інших незаконних дій по
відношенню до ОСОБА_16. він не вчиняв. Потерпілий сам передав йому 100 доларів США за ремонт автомобіля. Показання свідків по даному епізоду, на які послався суду вироку вважає суперечливими.
Коштів у ОСОБА_17. він не вимагав, тиску на потерпілого він з ОСОБА_6 не чинили залишався з ними він добровільно. Із заявою про притягнення до відповідальності будь-кого ОСОБА_17. не звертався.
Вказує, що суд безпідставно послався на обтяжуючу вину обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння,так як в справі відсутні належні докази.
У зв'язку з тяжкою хворобою вважає, що має бути звільнений від відбуття покарання за станом здоров'я.
Поряд з цим вказує, що засуджений за злочини, яких він не скоював.
Просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
В апеляції засуджений ОСОБА_4. доводить, що показання потерпілого ОСОБА_9. про незаконне вимагання у нього коштів та свідка ОСОБА_31, а також к дочки ОСОБА_32. по епізоду отримання від них 100доларів США є неправдивими.
Заперечує свою виникли по епізоду вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_13. і вважає, що суд необгрунтовано не взяв до уваги його заяву про те, що він просить не розглядати його заяву, не визнавати його потерпілим, так як не має до нього та ОСОБА_3 будь-яких претензій. Вказує, що суд невірно виклав показання свідків по епізоду щодо ОСОБА_13. і на цих показах обгрунтував висновок про його винність у вимаганні коштів. Фактично ж був спір між ним і ОСОБА_13. лише за магнітофон.
Просить вирок суду зміниш з вимагання на більш м'яке покарання, зменшиш термін ув'язнення.
Апеляція відносно ОСОБА_6 на вирок суду не вносилась.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисників-адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2., які підтримали подані апеляції, пояснення ОСОБА_5. про залишення вироку без зміни, думку прокурорів про скасування вироку в частині виправдання ОСОБА_5. і направлення справи на додаткове розслідування, а врешті залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія судців вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляції захисника-адвоката ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4. задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3., ОСОБА_4.., ОСОБА_6. у вчиненні злочинів за якіх засуджено відповідають установленим судом фактичним обставинам справи й підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.
Епізод вимагання коштів у ОСОБА_8.
Підтверджується детальними й послідовними показаннями в ході досудового і судового слідства потерпілого ОСОБА_8., який зокрема ствердив, що в серпні-вересні 1996 року, близько 17 години біля кафе „Фортуна" його зупинив ОСОБА_4
На вимогу ОСОБА_4. та ОСОБА_5, вони заїхали за ОСОБА_12 Заїхавши до Агробуду, неподалік на узлісся, ОСОБА_12 сказав, що він йому тривалий час перевозив товар з Польщі За це він заборгував йому 900 доларів США.
Після цього ОСОБА_4 сказав йому, що він повинен їм відшкодувати 900 доларів США. При цьому поставив умову, що якщо в 10-ти денний термін не віддасть грошей, то за кожний прострочений день буде сплачувати ще по 10 % від вказаної" суми.
Цю погрозу він сприйняв реально, знаючи цих хлопців і боячись за своє і рідних життя.
ОСОБА_15 розповів дружині про те, що сталося, і вона йому порадила заплатити цю суму.
В середині вересня 1996 року ОСОБА_15 передав 900 доларів США,. і з того часу його ніхто не турбував.
Свої показання потерпілий ОСОБА_8. підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події 30.10.2003 року(т.2ас. 11-15).
Суд обґрунтовано визнав ці показання достовірними, оскільки вони повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_33.(т. 2 ас. 18-19), ОСОБА_12
Підстав для обмови потерпілим ОСОБА_8 підсудного ОСОБА_4. та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження органом досудового слщспзата судом не встановлено.
Епізод вимагання коштів у ОСОБА_9.
Потерпілий ОСОБА_9. ствердив, що у вересні 2001 року він позичив у ОСОБА_34 причіп для перевезення автомобіля за плату в 50 гривень. Через декілька днів він на автомобілі їхав в м.Радивилові. Його зупинили ОСОБА_35 (ОСОБА_36.), ОСОБА_4, ОСОБА_37. та ОСОБА_5 і наказали приїхати ввечері у кафе «Фортуна» в м.Радивилові назустріч. Під приводом використання причепа та невчасне його повернення ОСОБА_5, ОСОБА_4 сказали, що вінвиненїм200 доларів США і зосюв'язали сплатиш їх до 23 год. того ж дня, пригрозивши фізичною розправою. Сприйнявши погрози реальними, він взяв 100 доларів у дружини, доклав свої і передав гроші ОСОБА_4 у вказаному кафе. Після цього грошових вимог ніхто не висував.
Аналогічні показання під час слідства і в суді дала дружина потерпілого-свідок ОСОБА_31. Свої показання потерпілий підтвердив і при відтворенні обстановки і обставин події, проведеної 27.12.2003 року з дотриманням процесуальних вимог.
При пред'явленні осіб для впізнання ОСОБА_31. впізнала ОСОБА_4., як особу, яка розмовляла із її чоловіком (т.2 ас. 54-56).
З показань свідка ОСОБА_32.., досліджених судом вбачається, що її зять ОСОБА_9. приблизно в кінці вересня 2001 року віз її та дочку додому по вул.Парковій, де його зупинили. З автомобіля вийшов незнайомий чоловік з яким ОСОБА_9 довго розмовляв. Коли сів в автомобіль, вона помітила, що він нервувався, був збуджений та зляканий.Через деякий час він поїхав сам в кафе "Фортуна". Згодом дочка розповіла, що ОСОБА_9 . погрожували люди з кафе "Фортуна" і вимагали з нього 200 доларів США, які він вимушений був відвести вимагачам в кафе. Гроші він передавав ОСОБА_4. і ОСОБА_5 тому, що боявся розправи над ним і його сім"єю ( т.2 ас 57-58)
Свідок ОСОБА_37.. підтвердив факт розмови з ОСОБА_9. з приводу використання ним причепа що належав його куму ОСОБА_34.. Того ж дня біля 20 год. він бачив, що в кафе "Фортуна" прийшов ОСОБА_9 та розмовляв із ОСОБА_4. Суті розмови він не знав, про передачу грошей ОСОБА_9 нічого не відомо.
З показань свідка ОСОБА_38. вбачається, що в другій половині вересня 2001 року він давав ОСОБА_34 . в користування лафету, яку йому той повернув через два-три дні. Гроші за лафету він ні в кого не брав, ОСОБА_5 ОСОБА_4., ОСОБА_57. та ОСОБА_3. забирати лафету не доручав. Про те, що вони забрали у ОСОБА_9 200 доларів США за користування лафетою нічого не знав. (т2 ас 67-68)
Свідок ОСОБА_39. підтвердив, що своїм автомобілем він з ОСОБА_37 та ОСОБА_34 у вересні 2001 року транспортували лафету, яку взяв на декілька днів у користування ОСОБА_9.
По епізоду вимагання коштів у ОСОБА_13.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав показання потерпілого ОСОБА_13. на досудовому слідстві щодо обставин вимагання засудженими у нього грошових кошів достовірними.
Зокрема, він особисто детально показував, що 18 жовтня 2001 року біля 18 год. в м.Радивилові його зупинили ОСОБА_5. і ОСОБА_4., які вказали, що він повинен сплачувати щомісяця 30 доларів США для "общака" на зону. Отримавши відмову ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., стали бити. ОСОБА_13. безпосередньо в господарстві ОСОБА_14. Під час бійки він схопив металеву решітку, піднявся на вузькі сходи горища будинку і не дав змоги нападникам підійти до нього. Після цього ОСОБА_13 самостійно повідомив про цю подію правоохоронні органи, (т.2 а.с.125-127, 128).
Показання потерпілого про обставини його побиття і вимагання грошей ОСОБА_5, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 А узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_28 (т.2 ас. 143-144).
З показань свідка ОСОБА_29 в ході досудового слідства вбачається, що 18 жовтня 2003 року її син ОСОБА_13 поїхав в АДРЕСА_7 до телемайстра Біля 23 години він повернувся весь побитий. Розповів, що його побили ОСОБА_5, ОСОБА_3. та ОСОБА_4, вимагаючи щомісячної сплати на їх користь 30 доларів США Повідомив, що він звертався з цього приводу в міліцію, (т.2 ас. 145-146).
Свідок ОСОБА_40 в ході слідства і в суді підтвердив що в жовтні 2001 року до нього, як доІНФОРМАЦІЯ_6 Радившгівського РВ звернувся ОСОБА_13. із заявою, про побиття його ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 ,якікрімтого вимагали 100 гривеньматеріальної допомоги однак він їм відмовив. ОСОБА_13 скаржився на болі в потилиці, по тулубу.
Як убачається з показань свідка ОСОБА_41., приблизно в середині жовтня 2001 року біля 21 год, до нього звернувся ОСОБА_13. з проханням завезти його додому в АДРЕСА_13., Радивилівського р-ну. При цьому він був побитий, з ран на голові текла кров На його запитання розповів, що його побили і він боїться, що по дорозі можуть його ще раз перестріти. Хто його побив він не побажав розповісти. Він відвіз ОСОБА_13 додому, а сам поїхав по своїх справах.
Свідок ОСОБА_42 . показала, що в жовтні 2001 року біля 18 години юна почула на подвір'ї шум і побачиш бійку на їхньому подвір'ї. Син їх заспокоював.
При проведенні впізнання ОСОБА_42 . впізнала ОСОБА_3 , який перебував на подвір'ї під час вказаного конфлікту в жовтні 2001 року. (т2а.с. 153-155).
Із показань свідка ОСОБА_14 в суді вбачається, що приблизно 34 роки тому, до нього додому прийшов ОСОБА_13 .. Приблизно через 10 хв. прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_5 які покликали ОСОБА_13 на вулицю. Через п'ять хвилин він почув на вулиці крики та шум бійки. На вулиці побачив,що ОСОБА_13 піднявся на сходи до горища і не давав їм наблизитись. Він прогнав нападників з подвір'я. Потім ОСОБА_13 розповів, що у нього вимагали гроші.
При проведенні упізнання ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_4., які перебували на його подвір'ї підчас конфлікту в жовтні 2001 року (т2 ас. 158-160).
Свідок ОСОБА_43.. показав, що стосовно підсилювача, який йому дав для продажу ОСОБА_3., між ним, ОСОБА_3. та ОСОБА_13. ніяких неприязних стосунків чи конфліктів не було, цей підсилювач був несправний.
В ході відтворення обстановки та обставин події від 16 вересня 2003 року потерпілий ОСОБА_13 підтвердив свої показання, (т. 2 а.с. 129-131).
За висновком судово-медичної експертизи №НОМЕР_7 від 19вересня2003року уОСОБА_13. виявлені легкі тілесні ушкодження., які відповідають часу та механізму 'їх спричинення встановленими за обставинами справи, (т. 2 ас. 135-136).
По епізоду шахрайства стосовно ОСОБА_10.
Потерпілий ОСОБА_10. ствердив факт заволодіння ОСОБА_3. шляхом шахрайства в липні 2003року його пральною машинкою вартістю 180 доларів США.
При проведенні відтворення обстановки і обставин події потерпілий ОСОБА_10. повністю підтвердив ці показання, (т. 2 ас. 202-205).
Під час проведення очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_10. дав аналогчні показання (т. 2 ас. 208-210).
З показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_30. вбачається, що ОСОБА_15. займався ремонтом побутової техніки. Приблизно в кінці червня 2003 року ОСОБА_3 привіз покупців, чоловіка і жінку, які за 180 доларів США придбали пральну машинку "Бош" і попросили зберігати машинку певний час. Приблизно 12-15 липня 2003 року прихав ОСОБА_3., який забрав пральну машинку, щоб відвезти покупцям. Вони повірили йому і віддали машинку. Після цього, приблизно 20-25 липня 2003 року приїхав покупець від якого ї стало відомо, що ОСОБА_3 машинки не віддав. Коли ОСОБА_3 забирав пральну машинку, то був сам.
Свідок ОСОБА_44, показання якого досліджувались судом показав, що йому відомо зі слів ОСОБА_10, про купівлю машинки. В середині липня 2003 року ОСОБА_10. звернувся до нього з проханням покати і збарати пральну машинку. Коли вони приїхали до продавця, то той повідомив, що машинку забрав ОСОБА_3 Пізніше ОСОБА_3 сказав, що продав машинку, а гроші пропив (т. 2 ас. 225).
Свідок ОСОБА_45. на досудовому слідстві пояснив, що він був присутнім коли приблизно в липні 2003 року ОСОБА_10. виясняв відносини із ОСОБА_3.. Пізніше почув від місцевих жителів, що ОСОБА_3. обманув ОСОБА_10 і заволодів його пральною машинкою (т. 2а.с. 228)
Згідно з довідки АКБ "Правекс-Банку" ОСОБА_10. дійсно зняв певну суму грошей в липні 2003 року.(т2ас235-236).
Свідок ОСОБА_46 по яснив в суді, що він бачив як біля ресторану „Троянда" в мРадивилові ОСОБА_3 перевантажував пральну машинку зі свого мікроавтобуса в іншу машину. Біля нього стояла якась невідома жінка
По епізоду вимагання коштів та майна у ОСОБА_16. та ОСОБА_17.
Потерпілі ОСОБА_16. та ОСОБА_18. як в ході слідства так і в судовому засіданні дали послідовні й об'єктивні показання про вимагання коштів із застосуванням психічного і фізичного насильства ОСОБА_16 засудженими ОСОБА_3., ОСОБА_6., двома особами справа відносно яких виділена в окреме провадження.
Так потерпіла ОСОБА_18 ствебрдила, що 21 серпня 2003 року у вечірній час в мБроди до неї додому приїхали ОСОБА_3. та невідомий на прізвисько "Львівський", які шукали її чоловіка ОСОБА_16. При цьому розповіли, що у нього є проблеми.
В ніч з 21 на 22 серпня 2003 року її чоловік вдома не ночував. 22 серпня 2003 року біля 10 години до неї прийшли знову ОСОБА_3 та невідомий чоловік на прізвисько "Львівський", який мав при собі ножа і яким постійно маніпулював та знову запитували за ОСОБА_16.. Пізніше її чоловік ОСОБА_16. залишив їй 150 доларів для ОСОБА_3. і просив її повідомити по телефону про це ОСОБА_3 . Сам він боявся з ним зустрічатися. Отримавши таке повідомлення, ОСОБА_3 приїхав та забрав 150 доларів США. При цьому вказав передати ОСОБА_16 , щоб не ховався, бо може бути гірше. 25 серпня 2003 року в другій половині дня прийшов додому її чоловік ОСОБА_16.. Він був побитий і розповів, що ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_57. та два невідомих чоловіки вивезли його у ліс та, побивши, вимагали 500 доларів США та 20 доларів щомісячно.
З показань потерпілого ОСОБА_17. вбачається, що 21 серпня 2003 року в присутності: ОСОБА_47. та ОСОБА_48. ОСОБА_16. випадково пошкодив автомобіль ОСОБА_3 . і пообіцяв оплатити ремонтні роботи. У власника майстерні в м.Бродах Львівської області, дізнались про вартість ремонту. Після цього ОСОБА_6., який був із ОСОБА_3.. сказав, що він (ОСОБА_17.) залишиться з ними для гарантії, що ОСОБА_16 привезе гроші. Останній пішов шукати позику для ремонту. Почекавши ОСОБА_16. біля 30 хв. поїхали до місця, де розташований гараж ОСОБА_16. По дорозі сказали, що якщо ОСОБА_16 не відшкодує гроші, то це зробить він - ОСОБА_17. Біля гаражів через декілька хвилин його відпустили.
Потерпілий ОСОБА_11. показав, що приблизно в середині серпня 2003 року він звернувся до ОСОБА_16. за допомогою в ремонті двигуна його автомобіля марки "Опель-Кадет". Після погодження з останнім він відбуксирував свій автомобіль марки "Опель-Кадет" д.н. НОМЕР_5 до автогаража № НОМЕР_4 кооперативу "ІНФОРМАЦІЯ_5", де ОСОБА_16. з своїм напарником ОСОБА_17. ремонтували автомобіль.
21 серпня 2003 року йому додому у вечірній час зателефонував ОСОБА_17. і попросив терміново забрати автомобіль так як в нього і ОСОБА_16. виникли проблеми з якимись людьми. По дорозі вони підібрали ОСОБА_17. і разом з ним поїхали на територію кооперативу. При розмові з ОСОБА_17. останній був схвильований, зляканий, пояснив, що біля автогаража, де ремонтувався автомобіль можуть бути люди з якими у нього та ОСОБА_16. виникли проблеми. Приїхавши до автогаража, там знаходився ОСОБА_16., який з ОСОБА_17. при огляді автомобіля "Опель-Кадет" виявили пошкодження правого заднюю скла, яке було розбите і трималось на одній тонувапьній плівці, був відсуїній ущільнювач. Після цього він забрав свій автомобіль і відбуксирували його на територію бувшого механічного заводу мБроди. Аналогічні показання давісвідок ОСОБА_49.(т.3а.с.160-161)
Свідок ОСОБА_47.. показав, що 21 серпня 2003 року він з дружиною, ОСОБА_16. та ОСОБА_17. відпочивав за містом. До них приєднались ОСОБА_3, та ще два чоловіки (ОСОБА_6, та ОСОБА_50.). По дорозі з відпочинку ОСОБА_16 пошкодив автомобіль ОСОБА_3 і пообіцяв відремонтувати. Спочатку заїхали в майстерню, де дізналися вартість ремонту і ОСОБА_16 поїхав шукати гроші. Ці показання підтвердила свідок ОСОБА_48.. та свідок ОСОБА_50
Свідок ОСОБА_51. показав, що він працює продавцем магазину автозапчастин в м.Броди. 21 серпня 2003 року біля 19 год. в магазин зайшли ОСОБА_16. та ОСОБА_3., які запитали вартість поворотника до буса "Ніссан".
Свідок ОСОБА_26. пояснив, що він у м.Броди має магазин автозапчастин. 21 серпня 2003 року до нього заходили два чоловіки та запитували про крило та поворотнік, бо у них сталася аварія. 25 серпня 2003 року він на роботу не виходив.
З показань свідків ОСОБА_52. і ОСОБА_27., вбачається, що 21 серпня 2003 року приблизно о 17 годині ЗО хвилин на станцію технічного обслуговування автомобілів приватного підприємця ОСОБА_52. приїхали автомобілем марки "Нісан -Ванетто" ОСОБА_3., ОСОБА_17 . та ОСОБА_53 автомобілем марки "Рено-П". Вони приїхали оцінювати пошкодження на автомобілях які виникли в результаті ДТП з вини ОСОБА_16. Вартість ремонту без запчастин становила 100 доларів США.
Із показань свідка ОСОБА_54 вбачається, що 21 серпня 2003 року біля 21 год, 30 хв. до неї приїздив ОСОБА_16. та позичав у неї 300 доларів США на ремонт автомобіля ОСОБА_3 , який він необережно пошкодив. 31 серпня 2003 року ОСОБА_16. знову приїздив і розповідав, що його побили люди, серед яких був ОСОБА_5 Свідок ОСОБА_55. показала, що 21 серпня 2003 року у вечірній час до неї прийшла сестра і просила позичити гроші для ОСОБА_16., який пошкодив автомобіль ОСОБА_3. Гроші не позичила, але ОСОБА_16 тієї ночі ночував у неї вдома, бо в себе ночувати боявся.
З показань свідка ОСОБА_56. вбачається, що 22 серпня 2003 року вона прийшла до сестри ОСОБА_18. Остання розповіла, що в її чоловіка проблеми - ОСОБА_3. вимагає гроші за ремонт автомобіля. Приблизно біля 16 год. приїхав до неї ОСОБА_3. і ОСОБА_18 останньому 150 доларів США. 25 серпня 2003 року вона знову зайшла до ОСОБА_18 і та їй розповіла, що її чоловіка побили ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_57. та дві невідомі особи та вимагали 500 доларів США.
За показаннями свідка ОСОБА_58. з 1990 по 1997 роки вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_16. 21 серпня 2003 року біля 20 години ОСОБА_16 прийшов до неї та просив позичити гроші, бо пошкодив автомобіль ОСОБА_3 . У неї грошей не було і вона просила про . це сестру ОСОБА_55. Тієї ж ночі ОСОБА_16 ночував вдома у ОСОБА_55.
Свідок ОСОБА_23., ствердив що 25 серпня 2003 року біля 11 години приїхав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_3. З автомобіля вийшов невідомий і сказав ОСОБА_16 їхати з ними. Останній відмовився і пояснив, що нікому нічого не винен. Тоді невідомий силоміць завів ОСОБА_16 в автомобіль. Пізніше ОСОБА_23. ОСОБА_16 розповідав, що його вивезли у ліс та побили. Вимагали у нього 500 доларів США.
З показань свідка ОСОБА_59. вбачається, що у неї на протязі 25, 26, 27 серпня 2003 проживала ОСОБА_18. з дітьми, в зв'язку з тим, що побили її чоловіка і вона боялася бути вдома.
При огляді місця події 11 вересня 2003 року - лісової галявини, яка знаходиться за м.Броди Львівської області в районі вул. Чупринки та бувшого механічного заводу - грунт
на лісовий галявині покритий сухим листям та сухою хвоєю. Було виявлено порушення первинного покриття грунту, листя та хвої. З місця події взято зразки грунту та покриття грунту (т.З а.с. 19-24)
Під час огляду автомобіля марки "Опель-Кадет" д.н. НОМЕР_5 виявлено, що заднє праве бокове скло багажного відділення автомобіля розбите на дрібні кусочки і тримається в кузові завдяки тонованій плівці (т.З а.с.34-39).
В ході відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_16. на місці події показав і розказав як та за яких обставин було вчинено відносно нього злочин (тЗа.с.58-72).
При пред'явленні осіб для впізнання 26 вересня 2003 року потерпілий ОСОБА_16. та потерпіла ОСОБА_18. впізнали ОСОБА_6., як особу, що приймала участь у вимаганні.(тЗ а.с.73-75,91-93).
З проколу пред'явлення осіб для впізнання по фотознімках (т.4ас21-23) від 30 вересня 2003 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_17. . впізнав ОСОБА_6.
При відтворенні обстановки та обставин події від 30 вересня 2003 року потерпілий ОСОБА_17.на місці події детально розповів про обставини злочину і показав як це відбувалося (т.4ас24-29).
При пред'явленні осіб для впізнання по фотознімках від 13 вересня 2003 року свідки ОСОБА_47.. та ОСОБА_48.. впізнали ОСОБА_3. та ОСОБА_60., якіо на СТО м.Броди незаконно утримували ОСОБА_17.(т.З ас.105-107,113-115).
При пред'явленні осіб для впізнання по фотознімках ОСОБА_27, ОСОБА_52. впізнали ОСОБА_3 . та ОСОБА_6., як осіб, що приїжджали 21 серпня 2003 року до майстерні ОСОБА_52. При цьому показали, що під час розмови про вартість ремонту автомобіля ОСОБА_3., ОСОБА_6. з ОСОБА_16. демонстрував ножа у вигляді „метелика".(тЗ ас.137-139,140-142,145-147,148-150).
За висновком дактилоскопічної експертизи № НОМЕР_8 від 15.12.2003 року, з чотирьох слідів пальців рук вилучених 6.09.2003 року із заднього правого бокового скла багажного відділення автомобіля марки "Опель-Кадет" під час огляду місця події в м.Броди Львівської області, один слід залишений ОСОБА_3.. вказівним пальцем лівої руки (т.3 а.с.237-255).
По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_19.:
Із показань потерпілого ОСОБА_19. вбачається, що 14 грудня 2003 року біля 02 години він виїхав з мЛьвів автомобілем ВАЗ-2108 д.нз.НОМЕР_6 в м. Рівне. При виїзді з м. Львів він взяв у попутному напрямку пасажира- незнайомого йому чоловіка.
Згідно військового квитка - пасажиром виявися ОСОБА_6 Він пригадав, що стосовно нього оголошено розшук. Перед постом ДАІ в районі м. Радивилів ОСОБА_6 приставив йому до шиї ніж і наказав їхати в АДРЕСА_12 Радивилівського району. Коли заїхали в село, ОСОБА_6, погрожуючи ножем, забрав у нього автомагнітолу "Sonу", золоту обручку та атлас автомобільних доріг Європи, завдавши йому значну майнову шкоду.
Після цього він звернувся в Радивилівський райвідділ міліції і ОСОБА_6 було затримано.
Ці показання потерпілий ОСОБА_19. підтвердив під час очної ставки з ОСОБА_6 (т..4ас.95-96).
Під час відтворення обстановки та обставин події потерпілий ОСОБА_19. показав і розказав як та за яких обставин було вчинено злочин (т.4а.с.75-76).
Потерпілий ОСОБА_19. впізнав ОСОБА_6. як нападника при проведенні впізнання (т.4 .с.77-79).
Аналогічні послідовні показання потерпілий ОСОБА_19. дав в суді.
Факт розбійного нападу підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_61.ОСОБА_62. ОСОБА_63, ОСОБА_64., ОСОБА_65., ОСОБА_66. ОСОБА_67, ОСОБА_68, протоколом огляду місця події від 14 грудня 2003 року (т.4 ас.3843)
Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності суд першої інстанції дав їм правильну юридичну оцінку і дії ОСОБА_3 , за ч.З ст. 189 КК України як вимагання - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, пошкодженням та знищенням їхнього майна та майна, що перебуває в їхньому віданні, вчинене повторно, за попереднюю змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з пошкодженням та знищенням майна, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи;
за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, кваліфікував вірно.
Дії ОСОБА_4. за ч.3 ст. 189 КК України як вимагання - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, пошкодженням та знищенням їхнього майна та майна, що перебуває в їхньому віданні, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з пошкодженням та знищенням майна, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи; кваліфіковано вірно
дії ОСОБА_4. по епізоду відносно потерпшого ОСОБА_8. правильно кваліфіковано за ст. 144 КК України 1960 (в редакції статті до 20 листопада 1996 року) як вимагання, тобто вимога передачі особистого майна громадян чи права на власність чи надання майнових переваг, поєднане з погрозою застосування насильства до потерпілого чи близьких йому людей, чи знищення належного їм майна із звільненням його від кримінальної відповідальності за збігом строку давності,
ОСОБА_6 за ч.З ст. 189 КК України як вимагання- вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, пошкодженням та знищенням їхнього майна та майна, що перебуває в їхньому віданні, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з пошкодженням та знищенням майна, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи;
за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій суд кваліфікував вірно.
Таким чином колегія судців апеляційного суду вважає, що викладені в апеляції твердження захисника -адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4 . про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність доказів вини ликова у вимаганні грошей у ОСОБА_9. та недоведеність вини по епізоду вимагання грошей у ОСОБА_13. і наявність в даному випадку лише приватного звинувачення є необгрунтованим. Як свідчать матеріали справи суд першої інстанції свої висновки щодо винності засуджених у вчинених злочинах обгрунтував на достатніх, належних й допустимих доказах. Показання свідків ОСОБА_32. та ОСОБА_31, про що зазначає в апеляції ОСОБА_4. не підлягають сумніву, оскільки вони є послідовними і об'єктивними.
Виходячи з наведеного повністю позбавлені підстав доводи і ОСОБА_3 Ш. про його не винуватість в інкримінованих злочинах.
Щодо посилання апелянтів на заяву потерплого ОСОБА_13, в якій він відмовився від своїх попередніх показань і претензій до засуджених, то як видно з вироку суд дав цій заяві відповідну оцінку, про що докладно викладено у вироку.
Крім того, вона суперечить матеріалам справи і не узгоджується з фактичними даними по справі, які повною мірою викривають засуджених в інкримінованих злочинах.
Викладені в апеляції засудженого ОСОБА_3 та ОСОБА_4. твердження про те, що суд безщцставно пославсяшпоказаншсвіцківОСОБА_13.,ОСОБА_29, ОСОБА_30,ОСОБА_44, ОСОБА_69 та інших як на доказ їх винуватості, оскільки ці свідки, всупереч вимогам ст.323КПК в суді не допитувались - необірушовані і суперечать матеріалам справи Згідно ст. 306КПК України суд з власної ініціативи за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка у випадку його неявки, або якщо його явка з тих чи інших причин неможлива Матеріали справи свідчать, що свідки не з'явились у судове засідання з поважних причин і подали свої заяви про розгляд справи у їх вщсуїність, зазначивши, що підтримують свої показання на досудовому слідстві.
Суд вважає обірунтованим посилання засудженого ОСОБА_3 про те, що суд безпідставно визнав як обтяжуючу вину обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки в справі відсутні достатні докази.
Що стосується питання вказаного в апеляції ОСОБА_3. про звільнення його від покарання за хворобою, то згідно ст.84 КК України воно вирішується за наявності відповідних підстав. Крім того за законом це є правом, а не обов'язком суду. Оскільки, за змістом закону наявність тяжкого захворювання визначається спеціальною медичною комісією, колегія суддів вважає, що в даний час воно не підлягає вирішенню, так як такий комісійний висновок в справі відсутній..
Органом досудового слідства засудженим інкримінувалось вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи і їх дії кваліфікувалися за ознакою ч.3 ст.28 КК України.
В ході досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_5., ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 свою винність в складі організованої групи не визнали та заперечили скоєння злочинів.
Жодних інших належних допустимих і достатніх доказів щодо існування та діяльності організованої злочинної групи ні слідством, ні судом не здобуто. Тому за таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про виключення з обвинувачення засудженим ч.З ст28 КК України.
Доводи захисника-адвоката ОСОБА_1 про те, що оскільки з обвинувачення виключено ч.3 ст28 КК, то відповідно є невірною кваліфікація дій ОСОБА_3 . за чЗ ст. 189КК України позбавлені підстав. Всупереч доводам теляції, дії засудженого за цим епізодом суд оцінив вірно і означив їх (постійною юридичною кваліфікацією, яка підтверджується фактичними даними по справі.
Підстав для зміни вироку чи пом'якшення покарання, про що зазначав в апеляції ОСОБА_4.колегія суддів не вбачає. Призначене судом покарання визначено відповідно ст.65 КК і є справедливим.
В частині виправдання ОСОБА_5. вирок підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.22КПКУкраїни прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.
Згідно ст.323 КПК вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Проте ці вимоги закону в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_5. під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_5. у вчиненні інкримінованих йому злочинів належним чином не з'ясовані.
У мотивувальній частині виправдувального вироку, всупереч вимогам ст.334КПК України суд не навів формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_5. і визнане судом не доведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Таким чином наведене свідчить, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив у цій частині невідповідність висновків фактичним обставинам справи, а це згідно ст.367 КПК є підставою для скасування вироку стосовно ОСОБА_5.
За змістом ст.64 КК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, зокрема: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви останнього.
Згідно з формулюванням пред'явленого по даній кримінальній справі і зміненого прокурором у суді в порядку ст.277КПК обвинувачення, ОСОБА_5.. обвинувачувався за ч.З ст.27, ч.З ст.28 ст. 189 ч.4 КК України у вимаганні, - тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, пошкодженням та знищенням їхнього майна та майна, що перебувало в їхньому віданні, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з пошкодженням та знищенням майна, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, та таке, що завдало шкоди у великих розмірах, вчинене організованою групою, в яку входило більше трьох осіб, зорганізованих в стійке злочинне об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих для досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, здійсненні керівництва даною групою, організації керуванні та особистій участі у підготовці та вчиненні злочинів забезпеченні фінансування організації, приховування злочинної діяльності організованої групи.
Поряд з цим, як видно з обвинувального висновку обвинувачення ОСОБА_5. пред'явлено неконкретне. З нього вбачається об'єктивне вмінення епізодів вимагання, які інкримінувались іншим обвинувачених, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6. При цьому обвинувачення переписано "під копірку", оскільки повністю співпадає за текстом Проте з нього не вбачається, які ж конкретно дії вчинив ОСОБА_5.. по вимаганню грошових коштів наприклад у ОСОБА_8. Якщо в обвинуваченні зазначено -"здійснення керівництва даною групою, з розподілом функцій, об'єднаних єдиним планом, особиста участь у підготовці і вчиненні злочинів," - то у фабулі жодним чином не зазначено, в чому ж саме (в яких конкретно діях ОСОБА_5) це виражалось.
При розгляді справи суд не звернув увагу на те, що при провадженні досудового слідства слідчий, допустивши за заявою ОСОБА_5. до участі в справі захисника ОСОБА_70. подальші слідчі дії: ознайомлення з матеріалами експертиз, та інші дії, проводив без участі захисника.
Між тим обвинувачений від запрошеного захисника, як це передбачено ст.46 КПК не відмовлявся і відповідний протокол слідчим про це не складався. Отже, відсутність захисника при провадженні щодо обвинуваченого інших слідчих дій може бути розцінено як порушення його права на захист, що тягне визнання зазначених доказів недопустимими.
Після проведення додаткових слідчих дій, або приєднання до справи нових матеріалів, слідчий відповідно до вимог ст.222КПК зобов'язаний ознайомити обвинуваченого та його захисника з всіма такими матеріалами і протоколами слідчих дій.
Недодержання органом досудового слідства вищезазначених вимог відповідно до п.11 ч.2 ст.370КПК є істотним порушенням Кримінально-процесуального закону і тягне направлення справи на додаткове розслідування.
Як видно зі справи, в ході слідства обвинувачений ОСОБА_5.. та його захисник не були ознайомлені з висновком експертизи №НОМЕР_9 від 4.11.2003р. (т.4 а.с.149) та іншими матеріалами (т.6 а.с.275-276). Зазначене питання ставилось захисником в ході судового розгляду, проте воно не було вирішено. Нічого про це не зазначено і в ухвалі Апеляційного суду від 26 жовтня 2004року якою скасовано постанову суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування.
Не перевірено питання і про перешиття справи і долучення в неї протоколів допиту свідків ОСОБА_71., ОСОБА_72.(т.1).
Таким чином органи досудового слідства допустили істотну неповноту дослідження обставин справи, а також такі порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Усунути порушення слідства повною мірою у судовому засіданні суд був позбавлений можливості.
На підставі наведеного та відповідно ст.368, 370, 374 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування
Під час проведення розслідування необхідно провести перелічені в описовій частині зазначеної ухвали дії, а також за потреби - інші слідчі дії, серед яких перевірити показання свідків ОСОБА_21., ОСОБА_22. (т.4 а.с.112,114), допитати додаткових свідків, вирішити всі інші питання пов'язані з притягненням ОСОБА_5. до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст.365,366,26 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора - державного обвинувача по справі задовольнити.
Вирок Рівненського міського суду від 13 грудня 2005 року відносно ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування.
Виділити кримінальну справу відносно ОСОБА_5. в окреме провадження.
Вирок відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4. безза
доволення.
Виключити з вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3. вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.