АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1203/11Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М.
Категорія - Доповідач - Сташків Б.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Сташківа Б.І.
суддів - Кузьми Р.М., Жолудько Л.Д. . ,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Чортківському районі на рішення Чортківського районного суду від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чортківському районі про стягнення заборгованості та зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров’ю, згідно закону ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про стягнення заборгованості та зобов’язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров’ю, згідно закону.
В обґрунтування вимог вказує, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 4 (четвертої) категорії. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон), з 02 січня 1992 року має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тоді як виплата здійснювалась в сумі 5,20 гривень щомісячно, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 4 у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не виплачував їй належні суми в повному обсязі, що змусило звернутися до суду.
Рішенням Чортківського районного суду від 27 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_1. доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 13 вересня 2007 року по 13 вересня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 13 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 вересня 2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, управління ПФУ звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказує, що нарахування та виплата позивачу щомісячної основної та додаткової пенсії проводилась відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Позивачу пенсія призначена згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому визначений у ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»розмір мінімальної пенсії не застосовується для перерахунків або підвищення таких пенсій. Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом. Крім того, фінансування пенсійних витрат здійснюється за рахунок чітко визначених, прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України, джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України. Вимогами п. 10 Положення “Про Пенсійний Фонд України” визначено вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає або працює на території посиленого радіоекологічного контролю, четвертої категорії, серії НОМЕР_1, виданим 14 жовтня 1993 року Тернопільською обласною державною адміністрацією.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Чортківському районі і отримує пенсію за віком, що підтверджується листом № 4155/09 від 13 серпня 2010 року, виданим управлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до даного листа, позивачу відмовлено в здійсненні такого перерахунку, виходячи з відсутності підстав для його здійснення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в ред. від 28 лютого 1991 року, ОСОБА_1 призначено державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсі, згідно з вимогами ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28 лютого 1991 року за №796-ХІІ (далі Закон України №796-ХІІ).
Колегія суддів погоджується з висновком суду, як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено нарахування та виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч.2 ст. 39 Закону №796-XII передбачена доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Виходячи зі змісту вищевказаних статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Дія ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет на 2007 рік” і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним.
Підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. за № 107-VI внесено зміни до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено норму, яка передбачає право непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008 ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На підставі наведених норм законодавства суд обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні радіоекологічного контролю та на додаткову пенсію на підставі ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства чинні на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачу повинен бути здійснений перерахунок і виплата доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у період 13 вересня 2007 року по 13 вересня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 13 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 вересня 2010 року включно, з урахуванням уже виплачених сум.
Колегія не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність застосування положень Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» при нарахуванні та виплаті позивачам державної та додаткової пенсій, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог ст.ст. 2, 8 ЦПК України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно із ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року по справі “Кечко проти України” звернув увагу на те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити надбавки або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотриманні всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє. (п. 23).
Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування , з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст.197, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків