Справа № 1-55/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2011 р.                          Лановецький районний суд  Тернопільської області

в складі:          головуючого                                         Радосюка А.  В.

                              при секретарях                                        Яблонській М. М.

                                                                                           Демчук Т. В.

                        з участю прокурора                                 Спіженка О. Б.

                              та захисника                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що має на утриманні п’ятеро неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше судимого вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14.04.2008 року за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ст.ст.70, 75 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з випробуванням та визначенням іспитового строку на 1 рік,

за ч. 3 ст. 358 КК України, -

встановив :

В жовтні 2008 року ОСОБА_3, знаючи про те, що для відкриття категорій «D1», «D»посвідчення водія необхідно мати довідку про стаж роботи водія не менше одного року, отримав від невстановленої слідством особи фіктивну довідку №138 від 29 жовтня 2008 року, в яку було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що він з 02 березня 2004 року працює в ПП «Фортуна»водієм автомобіля КАМАЗ-55102, д.н.з. НОМЕР_1, хоча він у вказаному підприємстві ніколи не працював. Вказану фіктивну довідку ОСОБА_3, в порушення вимог Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення, видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи, затвердженої наказом МВС України від 21.06.1993 року №394, разом з іншими документами подав у Кременецьке МРЕВ ДАІ в Тернопільській області, де 29 жовтня 2008 року незаконно отримав посвідчення водія вказаної категорії.

                    Свою вину у скоєному злочині підсудний ОСОБА_3 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він вирішив отримати посвідчення водія категорії «D1», «D», оскільки хотів влаштуватися на роботу водієм автобуса до приватного підприємця ОСОБА_4. Останній йому пояснив, що для отримання даної категорії потрібно мати довідку про те, що він працює водієм і має необхідний водійський стаж, яку обіцяв дістати сам. Через декілька днів після цієї розмови він разом з  ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який працював в Лановецькій філії ПТУ №25 м.Збаража, поїхали в м.Кременець в МРЕВ. По дорозі ОСОБА_5 дав йому довідку, в яку було внесено відомості, що він з 2 березня 2004 року по даний час працює в ПП «Фортуна»водієм автомобіля марки КАМАЗ 55102, хоча він фактично у вказаному підприємстві не працював. Вказану довідку разом з іншими документами та відповідними квитанціями по сприянню ОСОБА_4 він надав в Кременецьке МРЕВ, де 29 жовтня 2008 року йому видали посвідчення водія серії ВОВ №050963 на право керування транспортними засобами категорій «А», «В», «С», «С1», «D», «D1». Після отримання даного посвідчення він декілька днів перебував в якості стажиста водія автобуса в приватного підприємця ОСОБА_4, однак на роботу так і не влаштувався, оскільки був зимовий період і в нього не було досвіду роботи на вказаному транспортному засобі. В даний час він жаліє про свій вчинок, кається і більше такого робити не буде.

                    Крім визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження показами свідків.

          Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він працює приватним підприємцем і займається перевезенням пасажирів наявними у нього транспортними засобами. В жовтні 2008 року до нього із проханням про прийом на роботу водієм автобуса звернувся ОСОБА_3. Оскільки в ОСОБА_3 не було посвідчення водія категорії «D”, то він пояснив останньому, що не зможе прийняти його на роботу. Через певний проміжок часу ОСОБА_3 прийшов до нього з посвідченням водія категорії «D” і декілька днів стажувався на водія автобуса, однак на роботу не власштувався, оскільки був зимовий період і в нього не було досвіду роботи на вказаному транспортному засобі. Будь-якої довідки він ОСОБА_3 не надавав і з ним в м.Кременець не їздив.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим інспектором 2-го відділення РЕР ДАІ УМВСУ в Тернопільській області, яке раніше було Кременецьким МРЕВ ДАІ в Тернопільській області. В жовтні 2008 року в 2-ге відділення РЕР ДАІ УМВСУ в Тернопільській області звернувся для заміни посвідчення з відкриттям категорії D з відповідною заявою житель м.Ланівці        ОСОБА_3. До вказаної заяви ним було долучено громадянський паспорт, медичну довідку, посвідчення водія категорії АВС і талон до даного посвідчення водія, свідоцтво про закінчення курсів на право керування транспортними засобами категорії D, екзаменаційну картку, довідку з місця роботи про підтвердження безперервного трирічного стажу роботи водієм в ПП «Фортуна»на автомобілі КАМАЗ-55102. Жодних відомостей щодо того, що він має в своєму користуванні транспортні засоби           ОСОБА_3 не надавав. Після надання вказаних документів та перевірки заяви, завіреної підписами ОСОБА_3, від нього був прийнятий теоретичний та практичний іспити. На підставі вказаних документів відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи ОСОБА_3 29 жовтня 2008 року було видано посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «ВСD». Для заміни посвідчення водія на відповідну категорію документи у відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи здаються лише тією особою, яка звертається з відповідною заявою в РЕР ДАІ УМВСУ в Тернопільській області і від тієї самої особи в послідуючому приймається теоретичний та практичний іспити. Заява на заміну посвідчення водія заповнюється працівниками відділу на підставі наданих заявником документів. В послідуючому дану заяву після перевірки правильності її заповнення підписує заявник. Перелік документів, які необхідно подавати для заміни посвідчення водія заявник міг взнати в навчальному закладі, де він проходив курси водіїв, а також безпосередньо на дошці оголошень  в РЕР ДАІ УМВСУ в Тернопільській області.

Крім того, вина підсудного у вчинені злочину стверджується також і іншими доказами, дослідженими в ході судового засідання, а саме:

-          довідкою №138 від 29 жовтня 2008 року, виданою ПП «Фортуна», в якій вказано, що вона «видана ОСОБА_3, ін. код №НОМЕР_2, про те, що він дійсно працює в ПП «Фортуна»на посаді водія автомобіля КАМАЗ 55102, держномер НОМЕР_1, 1996 року випуску, з 02 березня 2004 року по даний час. Наказ №35 від 02 березня 2004 року»(а.с.11);

-          довідкою №110 від 10 грудня 2009 року, виданою ПП «Фортуна», згідно з якою ОСОБА_3 на протязі 2004 –2008 років водієм на даному підприємстві не працював (а.с.16);

-          заявою на заміну посвідчення водія від 29.10.2008 року, підписаною         ОСОБА_3, відповідно до якої в графі «Місце роботи»зазначено «ПП «Фортуна»і в графі «на посаді»зазначено «водій». В розділі про те, чи має заявник в своєму особистому користуванні автомототранспорт відомості відсутні (а.с.17);

-          копіями трудових книжок ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 18 серпня 1987 року та серії НОМЕР_4 від 29 липня 2003 року, в яких відсутні записи про роботу в ПП «Фортуна»м.Ланівці Тернопільської області (а.с.18-23).

          Таким чином, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 358 КК України, як за ознаками використання завідомо підробленого документа, кваліфіковано вірно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні п’ятеро неповнолітніх дітей, пом’якшуючі обставини –повне визнання ним своєї вини, щире розкаяння у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі.

Як встановлено в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14 квітня 2008 року був засуджений за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Тому на підставі ч.1 ст. 71 КК України йому слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14 квітня 2008 року у виді 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14 квітня 2008 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити без змін –підписку про невиїзд.

На даний вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:А. В. Радосюк