ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

09 жовтня 2006 р.

№ 23/156

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м. Маріуполь Донецької області,

на рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006

зі справи №  23/156

за позовом прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Донецьк,

до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Маріупольська міська профспілка підприємців “Центр “Приазов’я”, м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення 273 178,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2006, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006, позов задоволено частково: з відповідача стягнуто       272 822,08 грн. фінансових санкцій; в іншій частині позову провадження у справі припинено.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду від 17.07.2006 та постанову апеляційного суду від 29.08.2006 зі справи скасувати через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте у зв’язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства (далі –КАС України) до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до відносин з загальнообов’язкового державного соціального страхування цивільне законодавство не застосовується.

Отже, в даному випадку Виконавча дирекція виступає саме як суб’єкт владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.  

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Згідно з абзацом першим пункту 7 розділу VII КАС України після набрання чинності цим Кодексом позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

В абзаці другому пункту 10 того ж розділу КАС України зазначено, що касаційні скарги (подання) на рішення господарських судів у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших, а також у пункті першому листа Верховного Суду України від 26.01.2006 № 3.1-2006.

З урахуванням викладеного та керуючись пунктами 6, 7, 10 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” на рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006 зі справи         № 23/156 передати для вирішення до Вищого адміністративного суду  України.

Суддя                В.Селіваненко

Суддя                                                                                               І.Бенедисюк

Суддя                                                                                               Б.Львов