ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 жовтня 2006 р. | № 8/4-05/16 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Журавлиське”, с. Журавлиха Ставищенського району Київської області,
на рішення господарського суду Київської області від 18-25.01.2006
та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2006
зі справи № 8/4-05/16
за позовом прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Ставищенського районного центру зайнятості, смт Ставище Київської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю “Журавлиське”
про стягнення 73 359,19 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 18-25.01.2006, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2006, позов задоволено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить рішення місцевого та ухвалу апеляційного господарських судів зі справи скасувати через неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2006 у відкритті касаційного провадження відмовлено та зазначену касаційну скаргу направлено до Вищого господарського суду України.
Проте в зв’язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України) до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Отже, в даному випадку позивач виступає саме як суб’єкт владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За змістом статей 35, 38, 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” зазначені спори вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до відносин з загальнообов’язкового державного соціального страхування цивільне законодавство не застосовується.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Згідно з абзацом першим пункту 7 розділу VII КАС України після набрання чинності цим Кодексом позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
В абзаці другому пункту 10 того ж розділу КАС України зазначено, що касаційні скарги (подання) на рішення господарських судів у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268, від 21.02.2006 № 5/65, від 28.02.2006 № 4/133 та інших.
З урахуванням викладеного та керуючись пунктами 6, 7, 10 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Журавлиське” на рішення господарського суду Київської області від 18-25.01.2006 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2006 разом з матеріалами справи № 8/4-05/16 передати для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б. Львов