Справа № 11- 345/11 Головуючий у 1 інстанції: Гінда О.М.
Категорія –ч. 1, 3 ст. 358 КК України Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- судді Галина В.П.
суддів: Гаврилов В.М., Галапаца І.І.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Франківського районного суду м.Львова від 27 січня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня, не працюючого, невійськовозобов"язаного, проживаючого: в АДРЕСА_1, раніше суджений: 06.06.2000 року Франківським районним судом м.Львова за ст. 94 КК України (редакція 1960 року) на 8 років позбавлення волі; 25.02.2009 року Франківським районним судом м.Львова за ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі із встановленням іспитового строку терміном один рік, під вартою з 04.01.2011 року
засуджено за :
- ч. 1 ст. 358 КК України на 2 (два) роки обмеження волі;
- ч. 3 ст. 358 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено покарання засудженому ОСОБА_1 міру покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку терміном на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов"язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду на початку липня 2010 року ОСОБА_1 близько 14 год. 00 хв. поблизу кафе-бару "Сагай" по вул. Щирецькій, в м.Львові на землі знайшов посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 від 23.03.2009 року, виданий Львівським обласним військовим комісаріатом, на прізвище "ОСОБА_3", яке привласнив собі та маючи на меті в подальшому використовувати дане посвідчення для власних потреб, відніс додому за адресою АДРЕСА_1, де наступного дня близько 11 год. вклеїв у вказане посвідчення свою фотокартку та домалював на ній авторучкою гербову печатку. Крім цього, починаючи з липня 2010 року до 05 серпня 2010 року неодноразово використовував вищевказане посвідчення у трамваях, які слідують по маршрутах № 3 та № 5 та тролейбусах, які слідують по маршруту № 3 в м.Львові. Дане підроблене посвідчення підсудний пред"явив у розгорнутому виді кондукторам та контролерам.
05 серпня 2010 року о 11 год. 00 хв. перебуваючи на кінцевій зупинці трамваю, що слідує по маршруту № 3 по вул. Кн. Ольги в м. Львові підсудний ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції та доставлений до Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, яким він пред’явив підроблене посвідчення учасника бойових дій.
На даний вирок в.о. прокурора Франківського району м. Львова Лойко В.В. подав апеляційну скаргу , в якій просить вирок по справі обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1, 3 ст. 309 КК України скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду. В доводах посилається на порушення вимог ст. 371 КПК України, внаслідок неправильного застосування кримінального закону: а саме –у відповідності до ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не може застосовуватись до осіб, які досягли пенсійного віку, враховуючи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і станом на 27.01.2011 р. в день постановлення вироку по справі вже досягнув пенсійного віку. А тому вважає, що призначене покарання не відповідає вимогам ч. 1 ст. 65 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 КПК України підставою для скасування вироку суду є неправильне застосування кримінального закону. Тобто, згідно ст. 371 п. 2 має місце застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.
Зокрема, обмеження волі за ч. 3 ст. 61 КК України не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої та другої групи.
Як вбачається з матеріалів справи, в день постановлення вироку по справі - 27 січня 2011 року, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), вже досяг пенсійного віку, а саме 61 рік.
Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначене з порушенням вимог ст. 65 КК України.
Тому, доводи прокурора в апеляції про те, що вирок підлягає скасуванню у зв"язку з не пральним застосуванням кримінального закону є обгрунтованими.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу прокурора задоволити.
Вирок Франківського районного суду м.Львова від 27 січня 2011 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: