Справа № 11-156/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуменна Н.М.
Категорія –ч.2 ст. 286 КК України Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого: Галина В.П.
суддів: Гаврилова В.М., Марітчака Т.М.
з участю прокурора: Шахрайчук Н.І.
та захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 8 грудня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не військовозобов"язаного, не працює, не одруженого, раніше судимого:
- 12.11.2002 року Ужгородським міським судом за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 (п"ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- 21.01.2003 року Ужгородським міським судом за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 (п"ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- 18.12.2009 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік,
засуджено за
- ч. 2 ст. 286 КК України –на 3 (три) роки позбавлення волі без права керувати транспортими засобами.
На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання приєднано невідбуте покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2009 року 1 (один) рік й остаточне покарання ОСОБА_2 - 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортими засобами.
Запобіжний захід залишено без змін - тримання під вартою.
Термін відбуття покарання рахувати з часу затримання, тобто з 8 грудня 2010 року.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду, 31 березня 2010 року приблизно о 20 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 11183" реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням "Київ-Чоп" зі сторони м.Львова у напрямку м. Чоп при проїзді дороги в районі 656 км + 600 м у Львівській області м.Сколе по вул. Князя Святослава в районі будинку № 17, грубо порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (стосовно терміну "небезпека для руху"); Розділу 2 п.п. 2.1 а) 2.3 б); Розділу 12 п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б); Розділу 31 п. 31.4.5 а), г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із наступними змінами та доповненнями, які виразилися в тому, що він, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом даної категорії та керуючи ним при несправності нитки розжарювання ближнього світла передньої правої фари головного світла та невідповідністю технічного стану шин на експлуатацію (шини всіх коліс даного автомобіля були різної моделі, з глибиною протектора менше 1, 6 мм, що не відповідає вимогам ПДР України), під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не реагував на її зміну, рухаючись у населеному пункті із швидкістю приблизно 93-102 км/год., що є перевищенням допустимої швидкості 60 км/год., з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді появи в полі його зору пішохода ОСОБА_3, який пересікав проїздну частину дороги попереду керованого ним транспортного засобу справа наліво по ходу його руху, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_3, який отримав тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок Сколівського районного суду, а саме пом"якшити йому призначене покарання, визначивши його без ізоляції від суспільства, застосувати ст. 75 КК України та звільнити від покарання з випробуванням. Вважає, що судом не враховані фактичні обставини справи, щире каяття, важкий стан його здоров"я та сімейний стан. Зазначає, що сам потерпілий грубо порушив ПДР України.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію та в його інтересах захисника ОСОБА_1, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Винність засуджений не оспорює, а лише міру покарання.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання суд правильно врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який вчинив злочини в період іспитового терміну під час звільнення від відбування покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин справи.
Фактично суд врахував всі обставини, на які в апеляції посилається засуджений.
Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому підстав для пом"якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
вирок Сколівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 –без задоволення.
Головуючий:
Судді: