Справа № 10-99/2011 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Категорія ч.4 ст.190, ч.2 ст. 366 КК України Доповідач: Галин В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Галина В. П.;
суддів: Марітчака Т.М., Галапаца І.І.
за участю прокурора: Дячука В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали за апеляцією прокурора у справі Дячука В.В. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 16.02.2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2
в с т а н о в и л а:
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 27.02.2008 р. ОСОБА_2, з метою незаконного отримання кредитних коштів ЗАТ АКБ «Львів», шляхом обману та зловживання довірою працівників банку, працюючи на момент звернення до банківської установи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд ЧГ»(зареєстроване 24.05.2007 р., м. Червоноград Львівської області, код в ЄДРПОУ 35156860, вид діяльності - виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів), тобто будучи службовою особою, під час подання до банку заявки на отримання кредиту на суму 782'750 гривень, надав анкету позичальника на отримання кредиту та завідомо підроблений останнім офіційний документи, а саме довідку про доходи № 7 від 18.02.2008 р, в яку вніс неправдиві дані про розмір своїх доходів на посаді директора ТОВ «Акорд ЧГ»за період серпня 2007 року -січня 2008 року на загальну суму 9'000 гривень, а також документи податкової звітності про доходи вказаного товариства за 9 та 12 місяців 2007 року, в які, з метою отримання кредитних коштів банківської установи незаконним шляхом, умисно вніс завідомо неправдиві відомості про доходи ТОВ «Акорд ЧГ»на суму доходу від реалізації продукції в розмірі 3'723'500 гривень та про вартість оборотних активів товариства в розмірі 3' 192'700 гривень.
В результаті, на підставі розгляду зазначених підроблених ОСОБА_2 документів, що фіктивно підтверджували завищений розмір доходів останнього та поручителя ТОВ «Акорд ЧГ», а також інших документів кредитної справи позичальника кредитним комітетом ЗАТ АКБ «Львів»було прийнято рішення про видачу останньому кредитних коштів на суму 782'750 гривень та з позичальником підписано кредитний договір № 50.00.000002 від 07.03.2008 р, згідно якого ОСОБА_2, на умовах забезпечення заставою та будь якими іншими видами забезпечення, повернення кредиту, сплати відсотків по кредиту та іншої заборгованості за кредитним договором, строком до 01.02.2016 р отримав кредитні кошти на зазначену суму, які не мав на меті повергати та використав на власний розсуд. В передбачені графіком погашення зобов'язань строки ОСОБА_2 грошових коштів до банку не повернув. Майно, яке він передав в заставу згідно кредитного договору, - автомобіль «Мегсесіев Вепг ОГ 450», 2007 р.в., було реалізовано ним без згоди банку за власними потребами та згідно розрахунку заборгованості по вказаному кредитному договору сума аборгованості ОСОБА_2 за тілом кредиту станом на 02.12.2010 р. становить 741'976 гривень, чим ПАТ АКБ «Львів»(правонаступнику ЗАТ АКБ «Львів») завдано матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на зазначену суму.
Зазначені вище грошові кредитні кошти, які ОСОБА_2 отримав без мети їх повернення, він використав на власний розсуд та свої боргові зобов'язання по укладеному кредитному договору ОСОБА_2 погашав на початкових етапах відповідного графіку, що зробив з метою створення хибного враження у працівників банку про свою платоспроможність та подальший намір погашати кредитні зобов'язання по укладеним кредитним договорам.
В той самий час, згідно довідки про результати проведеного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Акорд ЧГ»від 19.11.2010 р. отриманий сумарний дохід ОСОБА_2 за ІІІ-ІУ квартали 2007 року становив 4377 гривень 24 коп. а валовий дохід ТОВ «Акорд ЧГ»за звітний 2007 рік, згідно декларацій з податку на прибуток, поданих ОСОБА_2 до ДШ у м.Червонограді, становив 325'145 гривень.
Крім того встановлено, що 13.12.2010 р. щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 і ч.З ст.358 та ч.2 ст.366 КК України, які ОСОБА_2 вчинив протягом 2007 року під час незаконного заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами ВАТ «Банк Універсальний».
13.12.2010 р. у справі винесена постанова про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого за ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358, ч. 2 ст. 366 та ч. 4 ст. 190 КК України та того ж дня оголошено його розшук. Кримінальна справа № 144 –3119.
Постановами слідчого від 30.11.2010 та 06.12.2010 р.р. ОСОБА_2 піддавався приводу.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2010 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_2
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.01.2011 року відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.01ю2011 року дана постанова суду скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею з мотивів залишення поза увагою, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є тяжкими. За поясненнями слідчого у справі ОСОБА_4 систематично не з"являється на його виклики.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду від 16.02.2011 року, а справу направити на новий судовий розгляд.
Зазначає, що при розгляді подання про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, судом не прийнято до уваги матеріали, які надані слідством і свідчать про можливість ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду, оскільки він систематично не з"являється на виклики. На нього оголошувався розшук.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції, перевіривши матеріали слідства, доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляція підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд першої інстанції виходив з того, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також матір непрацездатного віку.
Крім того, затримання ОСОБА_2, здійснене 10.01.2011 року визнано незаконним постановою суду від 21.01.2011 року.
Разом з тим, суддя безпідставно залишив поза увагою мотиви, викладені в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 27.01.2011 року, про те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є тяжкими. За поясненнями слідчого у справі на його виклики ОСОБА_2 систематично не з"являється.
Опріч цього на ОСОБА_2 слідчим оголошувався розшук, неодноразово застосовувався привід.
Таким чином судом першої інстанції не в повній мірі досліджені всі обставини справи, та не в повному обсязі встановлені дані про особу обвинуваченого, а це в свою чергу має юридичне значення для вирішення питання щодо підстав у відмові в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора у справі Дячука В.В. задоволити.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 16.02.2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, іншим суддею.
Головуючий:
Судді: