Справа №  11-75/11                                                       Головуючий у 1 інстанції: Мікула О.І.  

Категорія-ч.2 ст. 185, 186 КК України                                        Доповідач:   Галин  В.  П.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року    колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                   головуючого: Галапаца І.І.

                   суддів: Галина В.П., Марітчака Т.М.

                   секретаря судового засідання: Семчишин М.

                   з участю прокурора: Малиш Н.С.

                   засудженого: ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційними скаргами державного обвинувача та засудженого ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м. Львова   від 30.07.2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, з освітою неповною середньою, раніше судженого: 22 листопада 1999 року Франківським районним судом м Львова за ст. ст. 17, 140 ч. 1 КК України (редакції 1960 року) на два роки виправних робіт, 19 жовтня 2000 року Франківським районний судом за ст. 229-6 ч. 1, 43 КК України (редакції від 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 14 КК України призначено лікування від наркоманії, 13 січня 2003 року Франківським районним судом за ст. 309 ч. 2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, 18 листопада 2004 року Франківським районним судом м. Львова за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 395, 70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 185  КК України та призначено покарання у виді  позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців;

за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді  позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно обрано покарання 5 (п"ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 18.11.2004 р. Франківського районного суду м. Львова та остаточно засуджено до позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років 8 (вісім) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання та дати складання протоколу затримання-з 28.01.2008 року.

Запобіжний захід залишено попередньо обраний-тримання під вартою.

               Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

          За вироком суду ОСОБА_1 25 жовтня 2007 року близько 3 год. 20 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, зламав ножицями, котрі мав при собі, кришку багажника автомобіля «ВАЗ 2104», білого кольору д.н.з. НОМЕР_1,  який  належав  потерпілому ОСОБА_2, звідки  повторно таємно заволодів метелевим ломом  вартістю  12 грн., чорним  поліетиленовим  пакетом  із мережевим  кабелем до комп'ютера категорії САТ 5е ІІРТ довжиною 200 м. ціною 1, 65 грн. за один метр і всього загальною вартістю 330 грн., 100 шт. конекторів RJ 54 категорії 5е, для мережевого кабелю вартістю 0,65 грн. за одну штуку, що сукупно становить 65 гривень, 10 шт. комп'ютерних розеток  RJ 45 категорії 5е вартістю 9 грн., а всього на 90 гривень, інструментом НТ 210 С - обжимом  RJ 45 8Р8С у формі плоскогубців вартістю 60 грн., тестером кабельним RJ 45 N8 468 вартістю 100 грн., металевою валізою вартістю 70 грн., у якій знаходились бензонасос до двигуна автомобіля марки «ВАЗ 2104»вартістю  65   грн.;  4  свічками  марки  «ВОСН» до двигуна автомобіля   вартістю  45   грн.,  двома гальмівними колодками до автомобіля «ВАЗ 2104»вартістю 75 грн. кожна, сукупною вартістю 150 грн.,  комплектом   високовольтних   кабелів  виробництва  Російської Федерації  вартістю  45   грн., котушкою для підсилення струму вартістю 60 грн., кришкою трамбльора чорного кольору вартістю 18 грн., двома шаровими опорами марки «Белебей»виробництва Російської Федерації вартістю по 30 грн. кожна загальною  вартістю 60  грн., двигуном  приводу склоочищувачів  вартістю   115  грн., ременями генератора вартістю 18 грн. і пасової передачі вартістю 40 грн., набором рожкових ключів у кількості 12 шт., вартістю 50 грн. свічним шестигранним ключем вартістю 9 грн., балонним ключем вартістю 31 грн., а всього таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 1433 грн. Після цього підсудний з місця події скрився.

          Крім того, ОСОБА_1 27 листопада 2007 року близько 22 год. 20 хв., знаходячись у залі закладу громадського харчування «Хіт-кафе»по вул. Київській у м.Львові, маючи корисливу зацікавленість та умисел на таємне викрадення чужого майна, з лівої кишені куртки потерпілого ОСОБА_3, яка висіла на вішаку, скориставшись тимчасовою відсутністю власника, повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Nокіа 73»вартістю 1620 грн., з сім-картою "Джинс" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., а всього таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 1650 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця події скрився.

          13 січня 2008 року близько 5 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ножицями, які він мав при собі, зламав замок передніх правих дверцят автомобіля «ВАЗ 21011»жовтого кольору д.н.з. НОМЕР_2, належного потерпілому ОСОБА_4, з якого повторно таємно викрав автомагнітолу «LG»вартістю 520 грн., чотири колонки марки «Sonу»дві, з яких вартістю 105 грн. кожна, та дві вартістю по 45 грн. кожна на загальну суму 300 грн., а всього - на загальну суму 820 грн., після чого з місця події скрився.

          Крім того, ОСОБА_1 17 січня 2008 року близько 3 год. 00 хв., перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_4, маючи при собі викрутку, розбив нею скло задніх правих дверей автомобіля «Mersedes benc Е 240»сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3, належного потерпілому ОСОБА_5, і повторно таємно викрав з салону автомобільну гарнітуру "Вільні руки" для стільникових телефонів марки «Nокіа»вартістю 150 грн., автомобільний зарядний пристрій для стільникових телефонів марки «Nокіа»вартістю 45 грн., автомагнітолу марки "ALPINE" вартістю 800 грн., а всього - на загальну суму 995 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця події скрився.

          18 січня 2008 року близько 4 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_5, маючи умисел на викрадення чужого майна з корисливих мотивів уламком цегли, знайденим на місці події, розбив скло дверцят зі сторони місця пасажира автомобіля "ВАЗ 2108" білого кольору д.н.з. НОМЕР_4, належного потерпілому ОСОБА_6 через розбите вікно проник у салон автомобіля, був помічений власником транспортного засобу, однак продовжив посягання, і повторно відкрито викрав з салону даного транспортного засобу автомагнітолу вартістю 890 грн., після чого з місця події скрився.

          Крім того, цього ж дня (18 січня 2008 року) близько 6 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_6, переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел на гаємне викрадення чужого майна ножицями, які він мав при собі, зламав замок правих передніх дверцят автомобіля марки "Nissan Canni" зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_5, належного потерпілому ОСОБА_7, проник у салон автомобіля, звідки повторно відкрито викрав панель від автомагнітоли «Sony»вартістю 550 грн. та плеєр марки "JVS" вартістю 350 грн., однак по причині спрацювання сигналізації тимчасового залишив місце вчинення злочину, повернувся на нього через деякий час, переконавшись, що біля машини немає власника, сторонніх осіб, продовжив реалізацію свого злочинного наміру, знову проник у салон автомобіля, щоб заволодіти корпусом авто магнітоли. В цей час підсудний був помічений ОСОБА_8, на вимоги останнього припинити злочинні дії не реагував, а довів їх до завершення, повторно відкрито викрав чуже майно.

          ОСОБА_1 28 січня 2008 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи по АДРЕСА_2, бажаючи умисно з корисливих мотивів викрасти чуже майно ножицями, які мав при собі, зламав дверцята з боку водія автомобіля «ВАЗ 2104»білого кольору д.н.з. НОМЕР_6, що належить потерпілому ОСОБА_2, і повторно таємно викрав з салону автомобіля бензонасос до двигуна автомобіля вартістю 65 грн., комплект автомобільних свічок марки «ВОСН»в кількості 4-х шт. вартістю 45 грн., дві гальмівні колодки вартістю 75 грн. кожна загальною вартістю 150 грн., дві лампи марки «Філіпс»до фар вартістю 15 грн. кожна, загальною вартістю ЗО грн., котушку для підсилення струму вартістю 60 грн. кришку трамбльора чорного кольору вартістю 18 грн., шарові опори марки «Белебей»в кількості двох штук вартістю 30 грн. кожна, загальною вартістю 60 грн., ремінь пасової передачі вартістю 40 грн., насос до автомобіля вартістю 30 грн., комплект ремонтних інструментів до автомобіля марки «ВОSН», в який входять набір ключів-головок 10 шт. вартістю 260 грн., набір ключів накидних 10 шт. вартістю 155 грн., набір ключів рожкових -10 шт. вартістю 165 грн., молоток вартістю 12 грн., плоскогубці вартістю 14 грн., а всього повторно таємно викравши майно на суму 1104 грн. Після цього з місця події скрився.

          Крім того, 28 січня 2008 року ОСОБА_1 близько 4 год. 00хв. біля будинку АДРЕСА_7 з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна ножицями, які мав при собі, зламав замок задніх дверцят автомобіля "Меrcedes Benc Sprinter 308" білого кольору д.н.з. НОМЕР_7, належного потерпілому ОСОБА_9, проник у кузов, звідки повторно таємно викрав дві коробки з DVD - плеєрами «Vitek VT 4075 SR»вартістю 270 грн. кожен, загальною вартістю 540 грн., одну коробку із DVD - плеєром «Vitek VT 4078 ВК»вартістю 300 грн., коробку з чайником для заварювання "Berner BG 1910" вартістю 60 грн., а всього на загальну суму 900 грн.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свою вимогу мотивує ти, що докази по справі не були повністю досліджені і об"єктивно розглянуті.

                           Суд не допитав понятих, які були присутніми при впізнанні його ОСОБА_8 по фотографіях. По епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_9 від 28.01.08 року не було пред"явлено відеозапис з місця злочину. По епізоду крадіжки із "Хіт-кафе" у потерпілого ОСОБА_3 понятий у суді вказав, що із його квартири телефон «Нокія Н-73»не вилучався, а суд це до уваги не взяв.

В апеляційній скарзі прокурор у справі просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України 6 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України 6 років позбавлення волі. Остаточно на підставі ст.71 КК України 6 років 8 місяців позбавлення волі. Свою вимогу мотивує тим, що суд належно не оцінив обтяжуючу вину обставину –рецидив злочину. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, злочин вчинив під час умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.

Заслухавши доповідача, прокурора та засудженого, які підтримали свої апеляції та заперечили апеляції одне одного, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до  задоволення.

Висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку та навів у вироку.

          Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст.185; ч. 2 ст. 186 КК України є правильною.

Засуджений ОСОБА_1 у суді першої інстанції вину свою в інкримінованих йому злочинах визнав частково, заперечивши епізоди викрадення ним майна у потерпілого ОСОБА_10 25.10.2007 року та у потерпілого ОСОБА_3 27.11.2007 року.

Проте, суд першої інстанції всебічно, повно та об"єктивно дослідив обставини вчинення цих крадіжок та належним чином мотивував своє рішення у вироку.

Зокрема,  по факту викрадення мобільного телефону "Нокія Н73" у потерпілого ОСОБА_3 засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві написав явку з повиною, де вказав, що в кінці листопада 2007 року в "Хіт кафе" по вул. Київській викрав мобільний телефон "Нокія Н73", який зберігає у себе дома. (Т-1, а.с.147)

При проведенні ставки віч-на-віч із потерпілим ОСОБА_3 він розказав про обставини  вчинення ним крадіжки телефону, які підтвердив потерпілий.

Суд першої дав правильну оцінку зізнавальним показанням ОСОБА_1 та взяв їх до уваги, оскільки працівникам міліції не було відомо про крадіжку телефону у потерпілого до написання явки з повиною засудженим, такі його показання не викликають сумнівів у своїй правдивості, оскільки він в деталях розказав про обставини вчинення крадіжки, які були відомі тільки йому і вони узгоджуються із показаннями потерпілого.

Посилання засудженого в апеляції, що суд неналежно дослідив докази по даному епізоду є безпідставні.

По факту викрадення майна із автомобіля "ВАЗ 2104" д.н.з. НОМЕР_6 у потерпілого ОСОБА_10, яке сталося у жовтні 2007 року та 28.01.2008 року, засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві написав явку з повиною та показав при відтворенні обстановки та обставин події місце та спосіб вчинення злочинів.(Т-2, а.с.135-141)

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 31.01.2008 року, при огляді будинку АДРЕСА_1 на останньому поверсі було виявлено монтіровку-цвяхотяг, який зі слів ОСОБА_1, він відніс туди, оскільки вважав, що не продасть його.

В подальшому цю монтировку опізнав ОСОБА_10, що була викрадена із його автомобіля у жовтні 2007 року.(Т-2, а.с.133-134)

Посилання засудженого в апеляції та в доповненнях до неї, що явки із повиною у нього були відібрані під фізичним та психологічним тиском є безпідставні та нічим не підтверджені. Суд першої інстанції перевірив доводи засудженого з цього приводу.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав віру оцінку зібраним на досудовому слідстві та в суді доказам.

Доводи, наведені засудженим в апеляції є безпідставні, та повністю спростовуються наведеними у вироку доказам.

              По інших епізодах викрадення майна потерпілих засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в суді вину свою визнав,  розказав про обставини вчинення цих злочинів і в апеляції не оспорює. Суд у вироку навів докази, якими обгрунтував  винуватість ОСОБА_1, та які в колегії суддів не викликають сумнівів у свої правдивості.

На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочинів  передбачених  за ч.2 ст.185; ч. 2 ст. 186 КК України.

Не виявлено допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку, на які засуджений посилається в апеляції.

При призначенні покарання суд першої інстанції врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. Враховано, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, хворіє на хронічний гастрит, а також враховано, що він неодноразово раніше судимий, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення.

Суд фактично врахував ті обставини, на які посилається прокурор в апеляції.

Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому  доводи прокурора в апеляції про те, що покарання засудженому не відповідає тяжкості злочину та особі винного є безпідставні.

                     Керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів

                                                           УХВАЛИЛА:

           Вирок  Франківського районного суду м. Львова   від 30.07.2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію прокурора у справі ОСОБА_11 та засудженого ОСОБА_1 –без задоволення.

Головуючий:

Судді: