Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого - судді Збитковської Т.І.
Суддів –Міщенко О.А, Іващука В.Я.
За участю прокурора – Криворучка А.О.
Засуджених –ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, та засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 30 травня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, раніше неодноразово судимий, -
Засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком суду від 3 липня 2009 року і остаточне покарання визначено у виді п”яти років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і мешканець АДРЕСА_2, неодружений, раніше судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 12 червня 2010 року і остаточне покарання визначене у виді чотирьох років і одного місяця позбавлення волі.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.
Як визнав доведеним суд, 25 травня 2008 року близько 16 год. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, знаходячись в с. Тараканів Дубенського району Рівненської області, будучи в стані алкогольного сп”яніння, із застосуванням до ОСОБА_4 насильства, що не є небезпечним для життя і здоров”я, відкрито заволоділи майном останнього –моторолером іноземного виробництва, вартістю 3694 грн.82 коп.
У поданих на вирок суду апеляціях:
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити і вказати у ньому про судимість ОСОБА_3 за вироком суду від 24 вересня 2010 року та за сукупністю злочинів врахувати йому, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, покарання саме за цим вироком, а не за вироком від 12 червня 2010 року, як помилково зазначено судом, залишивши в решті вирок без змін.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції доводить, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно і не об”єктивно, з позбавленням його права на захист під час судового розгляду справи, без врахування медичних даних про його психічний стан здоров”я, що є істотним порушенням вимог КПК України, у зв”язку з чим просить вирок скасувати з направленням справи на додаткове розслідування.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового і судового слідства, розгляду справи судом з обвинувальним ухилом без належного з”ясування всіх її фактичних обставин.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на підтримання поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та прокурора підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 367 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у ч.1 ст. 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального закону, тобто, таке порушення, яке перешкодило чи могло перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову, зокрема, і порушення права обвинуваченого на захист.
Відповідно до вимог ст.ст. 44, 45 КПК України та роз”яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.Х.2003 року № 8 „ Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві”, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов”язковою у справах про злочини осіб, які, хоча і визнані осудними, але через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_3, який має початкову освіту, страждає психічним захворюванням, про що зазначено в описовій частині акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 341/10, проведеної Рівненським Центром психічного здоров”я населення / т.2 а.с. 66-69/, і перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1999 року /т.2 а.с. 73/.
Крім того, згідно даних цієї справи / т.2 а.с. 67/ засуджений ОСОБА_3 рішенням Дубенського районного суду від 22 травня 1998 року визнаний неосудним.
За таких даних суд першої інстанції, на думку колегії суддів, зобов”язаний був не лише розглянути справу за обов”язковою участю захисника інтересів ОСОБА_3, а й призначити, не обмежуючись наявністю у справі висновку амбулаторної судової психіатричної експертизи, стаціонарну психолого - психіатричну експертизу для з”ясування психічного стану здоров”я ОСОБА_3
Однак, з протоколу судового засідання, який є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи, слідує, що захисник ОСОБА_5, який здійснював захист ОСОБА_3 на досудовому слідстві, участі у судовому розгляді справи взагалі не брав, і матеріали справи не містять жодних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 відмовлявся від захисника, про що наголосив ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи та правомірно йдеться в його апеляції на вирок суду.
За таких обставин вирок суду не може залишатися чинним і, відповідно до п.3 ч.2 ст.370 КПК України, підлягає безумовному скасуванню у зв”язку з допущеним порушенням права ОСОБА_3 на захист, а справа - направленню на новий судовий розгляд, відповідно до вимог ст. 374 цього Кодексу.
Крім того, постановлений вирок не відповідає вимогам ст.333,334 КПК України: його вступна частина не містить всіх даних про судимість осіб, засуджених цим вироком, про що правомірно зазначено в апеляції прокурора, а мотивувальна частина вироку, у якому викладено показання потерпілого та свідків з деталізацією їх поведінки в побуті разом з анкетними даними, фактично, є ідентичною протоколу судового засідання, без чіткого аналізу всіх зібраних у справі доказів.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції слід усунути вищевказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, належним чином з”ясувати відомості, що стосуються психічного стану здоров”я ОСОБА_3 та дослідити доводи, викладені в поданих апеляціях, і прийняти у справі відповідне процесуальне рішення, належним чином його вмотивувавши.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Дубенського міськрайонного суду від 30 травня 2011 року стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
С У Д Д І :
Т.І. ЗБИТКОВСЬКА О.А. МІЩЕНКО В.Я. ІВАЩУК