Судове рішення #17531286

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року                                                                                           м. Рівне


           Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області  в складі :

                    головуючого - судді -  Сачука В.І.

                    суддів –Збитковської Т.І., Шпинти М.Д.

                з участю прокурора –Криворучка  А.О.

                          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією засудженого  ОСОБА_1  на  вирок Дубенського міськрайонного суду від        17 червня 2011 року.

          Цим вироком, ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, розлучений, не працюючий, раніше не судимий,

- засуджений за ч.1 ст.164  КК України на два роки обмеження волі.

       За вироком суду  ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що будучи зобов’язаним сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно:

- за рішенням Здолбунівського районного суду від 3 квітня 1998 року на користь ОСОБА_2, на утримання їх дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, з 2 лютого 1998 року і до її повноліття,

- за рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від   13 травня 2005 року на користь ОСОБА_4, на утримання їх дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, починаючи з 19 квітня 2005 року і до  її повноліття  та маючи можливість сплачувати аліменти на утримання дітей з коштів, які міг отримувати від підприємницької діяльності та ведення підсобного господарства, злісно ухилявся від їх сплати, мір щодо свого працевлаштування не приймав, чим не виконував рішення суду.

        Так, період з 1 листопада 2005 року по 1 червня 2011 року ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати  встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей і не сплачував аліменти ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_6, за ним рахується заборгованість 13051 грн. 30 коп., а заборгованість ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_7, за період 1 квітня 2005 року по 1 червня 2011 року становить 11439 грн. 17 коп. Загальна сума заборгованості по аліментах становить 24 490 грн. 47 коп.

_______________________________________________________________________________________________________   Справа №11-499/2011 р.                                                                                       головуючий в 1-й інстанції – Стадійчук А.О.      Категорія:  ч.1 ст. 164 КК України                                                                        доповідач    -    Сачук В.І.   


       В поданій на вирок суду апеляції засуджений, не заперечуючи винності та правильності кваліфікації його злочинних дій просить  пом’якшити призначене судом першої інстанції покарання та обрати йому покарання  не пов’язане з обмеженням волі. Просить врахувати сукупність пом'якшуючих його покарання  обставин, і, зокрема те, що він вину у скоєному визнав повністю, щиро кається,  на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, його син, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження,  постійно хворіє, що підтверджується довідками, наявними в матеріалах справи і потребує його допомоги, оскільки на лікування потрібні значні кошти, також просить врахувати те, що він знайшов постійну роботу, працевлаштувався у ВАТ Рівненська РМС і тепер має можливість погасити заборгованість по аліментах.   

         Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який просить відмовити  ОСОБА_1 в задоволенні його апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1   не  підлягає задоволенню  з наступних підстав.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1  у вчиненні зазначеного  у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом та не заперечується у поданій апеляції.

           Колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1  за  ч. 1 ст. 164 КК України.                                                     

         Під час апеляційного розгляду справи  істотних порушень  вимог КПК, які б  могли  вплинути  на правильність  висновків суду та доведеність  винності  засудженого  не встановлено.

            Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання  підсудного він враховує.

Призначене ОСОБА_1 покарання повною мірою відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винного та обставинам, які пом’якшують  покарання. Судом першої інстанції при призначенні покарання враховані обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття,  позитивна характеристика ОСОБА_1

         У зв’язку з цим суд вважає, що покарання, призначене  ОСОБА_1  не є явно несправедливим внаслідок суворості, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляції засудженого про пом’якшення покарання –необхідно відмовити.

          

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -                                          

                                                   У Х В А Л И Л А:   

             Вирок Дубенського міськрайонного суду від 17 червня 2011 суду відносно   ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію  ОСОБА_1 –без задоволення.

 

                              

Головуючий     підпис

   Судді :підписи

   З оригіналом згідно. Суддя                                                                В.І.Сачук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація