Справа №2-591-2007
РІШЕННЯ
Іменем України
27 липня 2007 р. м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі
· головуючого судді Богомолової Ю.І.
· при секретарі Васильчук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю 3-ї особи ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 за участю 3-ї особи ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1173 грн. 48 коп., моральної шкоди в розмірі 4000 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги спричиненням йому майнової та моральної шкоди внаслідок ушкодження його автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені у позовній заяві, пояснивши, що 28.12.2006р. о 14 годин у м. Селидово відбулася дорожньо-транспортна пригода, з причини порушення Правил дорожнього руху відповідачем. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача, Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1, зазнав ушкоджень.
Позивач вважає, що вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 1173 грн. 46 коп., посилаючись на наявність у справі висновку спеціаліста із розрахунком вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Тому він звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути на його користь з відповідача майнову шкоду в розмірі 1173 грн. Крім того позивач посилається на те, що в нього після вказаного ДТП відбувся нервовий зрив, він погано себе відчував, загубив сон та т.і, в зв'язку з чим звертався до лікарні, тому він просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 4000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 не визнав позовні вимоги та в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що дійсно 28.12.2006р. відбулася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль Volkswagen Passat, держ. номер НОМЕР_2, яким він керує за довіреністю, рухаючись заднім ходом пошкодив автомобіль Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1, який належить позивачеві, свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді він визнав частково. 15.02.2007р. Селидівським міським судом прийнято постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. В результаті вказаної ДТП автомобіль відповідача, Toyota Corolla, зазнав незначних ушкоджень. Відповідач запропонував позивачеві оплатити ремонтні роботи вказаних ушкоджень або надати йому гроші для такого ремонту. Позивач не погодився із пропозицією відповідача вирішити спір мирним шляхом. Із розміром майнової шкоди, заявленим позивачем він не згоден, вважає, що позивачем значно збільшений розмір майнової шкоди. Також відповідач вважає, що заявлена позивачем моральна шкода не була на справді спричинена ДТП, оскільки позивач людина похилого віку і захворювання на які він посилається як на слідство дорожньо-транспортної пригоди можуть бути у нього внаслідок загального стану здоров'я. Крім того звернення до лікарні у позивача відбулося через два місяці після аварії.
3-я особа, ОСОБА_3, в судовому засіданні зазначив, що автомобіль Volkswagen Passat, держ. номер НОМЕР_2 належить йому на праві власності, його син - ОСОБА_2 - відповідач по справі - керує вказаним автомобілем за довіреністю. 28.12.2006р.
відбулася дорожньо-транспортна пригода про обставини якої він знає зі слів сина. Після ДТП він намагався вирішити спір щодо оплати ушкоджень спричинених автомобілю позивача із останнім мирним шляхом, пропонував ОСОБА_1 відремонтувати його ушкоджений автомобіль або надати гроші на ремонт, але позивач не погодився на такі пропозиції та звернувся із позовом до суду. 3-я особа повністю підтримав заперечення відповідача посилаючись, що позивачем значно збільшений розмір ушкодження спричиненого його автомобілю внаслідок ДТП а також зазначив, що моральна шкода не відповідає дійсності, що кожна людина похилого віку має значне коло захворювань та що позивачем не доведено, що його хвороби сталися внаслідок ДТП.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, 3-ї особи, вивчивши висновки експертизи, матеріали справи та дослідивши надані докази, ( ст. 11 ЦПК України) суд установив наступне:
28.12.2006р. о 14 годин у м. Селидово відбулася дорожньо-транспортна пригода яка сталася, з причини того, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat, держ. номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці свого маневру та здійснив наїзд на стоячий автомобіль Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1. Своїми діями відповідач вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що встановлено Постановою Селидівського міського суду від 15.02.2007р.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача, Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1, зазнав ушкоджень.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Неправомірність дій відповідача підтверджена Постановою Селидівського міського суду від 15.02.2007р.
Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, ., і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, .яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела
з
(шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Власником автомобіля Volkswagen Passat, держ. номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, відповідач має право керувати вказаним автомобілем за відповідною довіреністю. Власником автомобіля Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4.
Особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі вимог ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 1166, ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, позивач, з метою проведення експертного атотоварознавчого дослідження звернувся до експертного бюро, та ґрунтуючись на висновку спеціаліста заявив позов про стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 1173 грн. 46 коп.
Судом, за клопотанням відповідача призначено судову автоварознавчу експертизу. Висновком експертизи №2196/27 експертного автотоварознавчого дослідження по факту спричинення майнової шкоди власнику автомобіля, складеним 11.07.2007р. встановлено, що дійсна риночка вартість автомобіля Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1 на момент ушкодження складає 33472 грн. 96 грн.; вартість майнової шкоди спричиненої власнику автомобіля Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1 складає 1825 грн. 15 коп.; після проведення відновлювального ремонту в обсязі, вказаному у даному експертному висновку автомобіль Toyota Corolla, держ. номер НОМЕР_1 буде пригідний для подальшого використання.
У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджено, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.
Згідно із ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення" процесуальних дій і реджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах
4
заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тобто, згідно із вимогами ЦПК України, спори судом вирішуються тільки на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд не повинен виявляти ініціативи у збиранні доказів. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Якщо позивач пред'явив позов, то він сам вирішує питання про можливість зміни предмета чи підстави позову, зменшення або збільшення позовних вимог чи відмови від позову.
Позивач не скористався своїм правом, відповідно до ст. 31 ЦПК України, щодо збільшення розміру позовних вимог на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи, суд за власною ініціативою не може збільшувати суму позову, тому справа розглядається в межах заявлених позивачем вимог.
Суд вважає доведеними факти наявності майнової шкоди спричиненої позивачеві внаслідок протиправної поведінки відповідача, наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою її заподіювача та вини відповідача у спричиненні шкоди позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 1173 грн. 46 коп. доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 4000 грн.
Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана із розміром цього відшкодування.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995р.
«Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під
моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи
фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі
незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може(полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності .в (в тому 4 числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних справ У зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушення формальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського "життя, порушенні
5
стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В обґрунтування своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що після ДТП в нього відбувся нервовий зрив. Автомобіль йому постійно був потрібний для поїздок його дружини до лікарні, оскільки вона має ряд хронічних захворювань та потребує лікування. На протязі 3-х місяців він не експлуатував автомобіль, так як він не відремонтований.
Звертався до лікарні у зв'язку із нервовим зривом, так як погано себе відчував, нервував, загубив сон, відчував біль у серці. В підтвердження суду надана довідка Селидівської центральної міської лікарні, з якої вбачається, що ОСОБА_1 13.02.2007р. звернувся до врача-невропатолога із скаргами на безсонню; 15.02.2007р. звернувся до врача-терапевта із скаргами на головний біль, біль в області серця, віддишку при фізичному навантаженні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер винних дій відповідача, ступінь наставших негативних явищ в житті позивача, тривалість строку порушення його законних прав, розмір матеріальних втрат, враховуючи сутність позовних вимог, які можливо відновити, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача в сумі 1000 грн.
Таким чином, суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, 3-ї особи, оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути : в рахунок відшкодування майнової шкоди - 1173 грн. 46 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
У відповідності зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн.00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 250 грн., які підлягають, стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997р. Х°8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», оплата експертизи* в цивільній справі проводиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Тому
6
витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 497 грн. 04 коп. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 213-218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1173 (тисяча сто сімдесят три) грн. 46 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 (тисяча) грн., в порядку відшкодування судових витрат: витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн., судовий збір у розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, АДРЕСА_3 витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 04 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.