копія
Справа 11-636/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Бондар О.О.
Категорія:ст. 286 ч.3 КК України Доповідач Болотін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.08.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Болотіна С.М.,
суддів Лінника П.О., Суслова М.І.,
з участю прокурора Павлишина В.І.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
перекладача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4 на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 молдованина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, електромонтера Новоселецького відділення ВАТ «Укртелеком», вдівця, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, депутата Динівської сільської ради с. Динівці Новоселецького району, раніше не судимого,
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортами засобами строком на три роки.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задоволено частково та стягнуто з засудженого на його користь 10000 грн. моральної шкоди та 800 грн. витрат на правову допомогу.
Цивільний позов Кам’янець-Подільського прокурора до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_8 та ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з засудженого на користь Кам’янець-Подільської міської лікарні 2994 грн. 35 коп.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Постановлено стягнути з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області судові витрати по справі за проведення криміналістичних експертиз 3325 грн. 19 коп.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній –підписку про невиїзд.
За вироком суду, 22 травня 2008 року біля 03 години, ОСОБА_4, в темну пору доби в селі Колибаївка Кам’янець-Подільського району, керуючи автомобілем «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 з порушенням правил дорожнього руху, із технічно-несправною гальмівною системою автомобіля, з причепом ПГА 1, д/н –НОМЕР_2, проявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки, особливості вантажу, що перевозився в автомобілі та в причепі, несправний стан транспортного засобу, внаслідок чого, в результаті заносу на смугу зустрічного руху на 290 км 280 метрів автомобільної дороги з двостороннім рухом «Житомир –Чернівці», допустив зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля Фольксваген-Сантана, д/н –НОМЕР_1, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_9 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження в виді закритої травми грудної клітки, чисельних переломів ребер зліва та справа, травматичного розриву перикарда та правого шлуночка серця, що призвело до розвитку гострої крововтрати, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, які призвели до її смерті. Також в результаті ДТП пасажирці автомобіля Фольксваген-Сантана, д/н –НОМЕР_1 ОСОБА_8 були спричиненні тілесні ушкодження в виді уламкових переломів обох лонних кісток та обох сідничних кісток зі зміщенням та заходженням уламків, які відносяться до середнього ступеня тяжкості. Також пасажирці автомобіля ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 ОСОБА_10, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні були спричинені тілесні ушкодження в виді закритої травми грудної клітки, чисельних переломів ребер зліва та справа, травматичного розриву несхідного відділу дуги аорти, що призвело до гострої крововтрати, які являються смертельними, несумісними з життям внаслідок яких наступила смерть потерпілої.
Водію автомобіля ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 –ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження в виді закритої травми грудної клітки, забою грудної клітки, крововиливу в область тіла грудини, саден чола, та передньої поверхні грудної клітки, закритого перелому носа, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
Порушення ОСОБА_4 вимог пунктів Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 п. 1.2. –в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів, п. 1.5. –дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 10.1. –перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 11.2. –нерейкові транспортні засоби повинні рухатися найближче до правого краю проїзної частини, 12.1. –під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, 12.2. –у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, п. 12.3. –у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, п. 13.1. –водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, п. 13.3. –під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, 31.1. –технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, п. 31.2. –забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів, п. 31.3 а –забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, п. 31.4. –забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності зміни конструкції гальмової системи, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника, п. 19.3. –у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення –увімкнути аварійну світову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.
Захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, просить вирок суду скасувати, а провадження в справі закрити. Вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та мають істотні суперечності. На його думку провина засудженого під час досудового та судового слідства не доведена, а сама дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог ПДР України потерпілим ОСОБА_1
Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляції та доповненнях до неї, які підтримує засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а справу спрямувати для організації та проведення додаткового розслідування. Стверджує, що висновки суду щодо фактичних обставин ґрунтуються виключно на припущеннях та не стверджуються здобутими досудовим слідством та дослідженими судом доказами.
На думку апелянта, для встановлення істини у справі слід призначити повторні криміналістичні дослідження, оскільки ті, що наявні в матеріалах справи є суперечливими.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи, заперечує проти даних апеляцій. Вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисників, які підтримали подані ними апеляції, з посиланням на зазначені в них доводи, потерпілого, який ставить питання про зміну вироку та пом’якшення засудженому покарання, оскільки його пробачив та знайшов з ним порозуміння, прокурора, який просить апеляції залишити без задоволення, а вирок –без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення частково.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у справі проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчинені злочину при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляційних скарг захисників та засудженого про те, що досудове та судове слідство в справі проведено упереджено, без з’ясування обставин, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.
Так, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 не заперечував обставин зіткнення його автомобіля з транспортним засобом під керування потерпілого ОСОБА_1 та загибелі в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди двох осіб, однак викладав свою версію подій.
Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», виїхавши на зустрічну смугу руху допустив наїзд на транспортний засіб ВАЗ-2103 під його керуванням. Ствердив, що в результаті він отримав тілесні ушкодження та проходив тривале лікування, а його співмешканка –ОСОБА_10, яка перебувала в автомобілі загинула.
Обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4, загибель в результаті останньої двох людей послідовно ствердили потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, покази якої були оголошенні в процесі судового розгляду (а.с. 102-103, т. 1).
Показаннями свідка ОСОБА_13 та оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14, які ствердили факт дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4, під час керування останнім транспортним засобом та отримання потерпілими в результаті цього тілесних ушкоджень (а.с. 105-106, т. 1).
Крім того, факт вчинення засудженим злочину стверджується даними протоколу огляду місця події з схемами та таблицями ілюстрацій до нього, з яких вбачається, що 22 травня 2008 року в с. Колибаївка Кам’янець-Подільського району, відбувся виїзд автомобіля «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 з причепом ПГА 1, д/н –НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 на смугу зустрічного руху та наїзд на зустрічний автомобіль ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 4-29, т. 1).
Даними правовстановлюючих документів на автомобіль «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 та причіп ПГА 1, д/н –НОМЕР_2, посвідчення водія з відповідним талоном, довіреностей стверджується, що ОСОБА_4 користувався та був наділений правом керувати названим транспортним засобом (а.с. 35-41, т. 1).
Із даних акту обстеження дорожніх умов в місці скоєння ДТП вбачається, що видимість проїжджої частини дороги, де відбувся наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_4 на транспортний засіб під керуванням потерпілого ОСОБА_1 не обмежується та не містить жодних перешкод, які б об’єктивно заважали засудженому при дотриманні вимог ПДР України уникнути дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 46, т. 1).
Змістом висновку експерта № 105-А від 17.06.2008 року стверджується, що потерпілій ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, численних переломів ребер зліва та справа, травматичного розриву нисхідного відділу аорти, що призвело до гострої крововтрати являються смертельними, несумісними з життям, стоять в прямому причинному зв’язку з настанням смерті (а.с. 78-80, т. 1).
Даними висновку експерта № 106-А від 17.06.2008 року вбачається, що потерпілій ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, численних переломів ребер зліва та справа, травматичного розриву перикарда та правого шлуночка серця, що призвело до розвитку гострої крововтрати являються тяжкими, як небезпечні для життя в момент спричинення, стоять в прямому причинному зв’язку із настанням смерті (а.с. 84-86, т. 1).
Даними висновку експерта № 627 від 23.06.2008 року стверджується, що потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, забою грудної клітки, крововиливу в області тіла грудини, саден чола та передньої поверхні грудної клітки, закритого перелому кісток носа по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я і могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 145-146, т. 1).
Згідно висновку експерта № 682 від 24.06.2008 року потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді уламкових переломів обох лонних та обох сідничних кісток зі зміщенням та заходженням уламків, могли утворитися в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди і по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які призвели до тривалого розладу здоров’я більше 21 день (а.с. 4-5, т. 2).
Даними висновку експерта № 126ТС від 01.07.2008 року стверджується, що гальмівна система автомобіля «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 перебуває в технічно несправному стані у вигляді відмови подачі гальмівної рідини до гальмівних механізмів задніх коліс (виражена у блокуванні (за допомогою металевих пластинок) подачі гальмівної рідини в штуцерних з’єднаннях головного гальмівного циліндра з трубопроводами гідроприводу до гальмівних механізмів задніх коліс) –носить виробничий характер, виникла при обслуговуванні транспортного засобу перед ДТП.
Вказана несправність гальмівної системи автомобіля «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1, яка мала місце до ДТП, в сукупності з дорожньою обстановкою, яка склалася в момент ДТП могла сприяти або стати причиною виникнення крутного моменту, орієнтованого відносно центру ваги автомобіля проти руху годинникової стрілки та самовільної зміни напрямку руху автомобіля на смугу зустрічного руху.
Несправність гальмівної системи, яка мала місце до ДТП, могла бути виявлена водієм під час руху автомобіля по характерним ознакам (а.с. 113-120, т. 1).
Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з відповідною схемою вбачається, що ОСОБА_1, в деталях, вказав час, місце та спосіб спричинення йому та потерпілій ОСОБА_10 тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_4 (а.с. 156-157, т. 1).
Згідно звіту № М-0051 від 04.07.2008 року стверджується, що у автомобіля ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1 виявлені механічні ушкодження характерні фактично для лобового зіткнення (а.с. 29-62, т. 2).
Даними висновку експерта № 17/195-А від 30.09.2008 року вбачається, що небезпека для руху водію автомобіля ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3, яким керував потерпілий ОСОБА_1, виникла на відстані 19.8 м, коли зустрічний транспортний засіб пересік осьову лінію розмітки, а самою причиною ДТП та умовою її виникнення з технічної точки зору могла бути невідповідність дій засудженого вимогам п. 12.1. ПДР України (а.с. 104-113, т. 2).
Даними висновку експерта № 209А від 22.02.2011 року стверджується, що між транспортними засобами «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 та ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 відбулося перехресне блокуюче зіткнення, при якому первинний контакт відбувся між переднім правим кутом автомобіля ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 та переднім правим крилом автомобіля «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1. Зіткнення між автомобілями «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 та ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 могло відбутися 290 км автодороги «Житомир-Чернівці», на смузі руху, призначеній для руху у напрямку м. Чернівці та прилеглого до неї узбіччя, в районі зафіксованих нашарувань та потертостей дорожнього покриття, зафіксованих в протоколі огляду місця події. При цьому зазначене місце зіткнення автомобілів «Фольксваген-Сантана», д/н –НОМЕР_1 та ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3 співпадає з місцем зіткнення, вказаним у висновку № 1729 від 03.09.2009 року Львівського НДІСЕ на яких посилається захисник (а.с. 186-195, т. 4).
Даними інформації Хмельницького обласного центру з гідрометрології № 55 від 03.03.2011 року вбачаються погодні умови наявні на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 197, т. 4).
Наведені докази у їх сукупності повністю спростовують доводи апеляцій про необґрунтованість порушення кримінальної справи та засудження ОСОБА_4
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні засудженим, ні його захисниками не надано, такі твердження ґрунтуються виключно на міркуваннях та припущеннях самого ОСОБА_4 та його захисників, які є прямо зацікавленими особами, їх роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів внутрішніх справ та суду в упередженості, що не можна визнати допустимими доказами.
За таких обставин допустимих доказів, які б спростовували вищенаведені докази, в тому числі висновки автотехнічних експертиз, чи викликали сумніви у їх належності, та були б підставою для призначення криміналістичних досліджень, в тому числі повторних або додаткових, на чому наполягають захисники та засуджений, колегія суддів не знаходить і вважає вказані клопотання такими, що до задоволення не підлягають.
Більше того, дані твердження ОСОБА_4 та його захисників були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.
В той же час чинним законодавством суду надано право відхиляти та редагувати запитання учасників судового розгляду при призначені та проведені експертизи, а тому колегія не вбачає в цьому порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування рішення суду.
Як стверджується матеріалами справи в процесі судового розгляду судом був викликаний і допитаний експерт ОСОБА_15, а тому учасники судового розгляду, в тому числі засуджений та його захисники мали можливість поставити йому запитання та отримати на них відповіді.
Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд кримінальної справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.
Як стверджується матеріалами справи органами досудового слідства обвинувачення у вчинені злочину було пред’явлено виключно ОСОБА_4 і суд при розгляді справи не міг вийти за межі обвинувачення, на чому наполягають захисники.
Більше того, чинною постановою органів прокуратури від 04.11.2008 року відносно ОСОБА_16 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України за відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 125-127, т. 2).
Разом з тим, вимагаючи від апеляційного суду зобов’язати органи досудового слідства скасувати вказану постанову, що кримінально-процесуальним законодавством не передбачено, ні засуджений, ні його захисники, окрім звинувачення названих органів в упередженості та необ’єктивності не навели жодних обґрунтованих даних в чому полягає її незаконність та необґрунтованість, і ці вимоги виходять за межі компетенції апеляційного суду, оскільки останній не може робити наперед встановлених висновків.
При цьому, з огляду на те, що зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній смузі руху по відношенню до руху автомобіля засудженого ОСОБА_4, судом обґрунтовано було прийнято рішення про відсутність в діях потерпілого ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 286 КК України. оскільки потерпілий ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем засудженого (а.с. 104-113, т. 2).
Не спростовують вищеназваних доказів і дані автотехнічного, транспортно-трасологічного дослідження Вінницького відділення КНДІСЕ від 15.07.2011 року № 1888/1889 проведені за клопотанням та вихідними даними захисника.
Засуджений ОСОБА_4 використовує політику подвійних стандартів, бачачи та декларуючи виключно свої права при цьому повністю ігноруючи свої обов’язки, хоча закон покладає на водіїв обов’язок неухильно дотримуватися вимог ПДР України, а не давати їм оцінку.
Не звільняє засудженого від кримінальної відповідальності на не впливає на кваліфікацію його дій та обставина, що ОСОБА_4 фактично єдиний хто стверджував, що в момент зіткнення транспортних засобів йшов дощ, на відміну від інших учасників пригоди. Оскільки вказані твердження спростовуються вищенаведеними доказами, в тому числі даними інформації Хмельницького обласного центру з гідрометрології № 55 від 03.03.2011 року і свідчать про суперечливі показання засудженого, а не про відсутність складу злочину в діях останнього в чому намагається переконати колегію суддів захист (а.с. 197, т. 4).
Не звільняє засудженого від кримінальної відповідальності і посилання захисників на те, що потерпілий ОСОБА_1 без відповідної правової підстави керував автомобілем ВАЗ-2103, д/н –НОМЕР_3, оскільки це не змінює самого факту вчиненого злочину та загибелі людей.
Є надуманими твердження захисників, що ні органами досудового слідства, ні судом не встановлено місце зіткнення транспортних засобів, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, в тому числі даними протоколу огляду місця події з схемами та таблицями ілюстрацій до нього, даними висновку експерта № 17/195-А від 30.09.2008 року та даними висновку експерта № 209А від 22.02.2011 року у їх сукупності, якими об’єктивно встановлено місце зіткнення транспортних засобів, яким є 290 км автодороги «Житомир-Чернівці», на смузі руху, призначеній для руху у напрямку м. Чернівці та прилеглого до неї узбіччя, в районі зафіксованих нашарувань та потертостей дорожнього покриття (а.с. 4-29, т. 1; 104-113, т. 2; 186-195, т. 4).
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у порушені правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, а тому правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 286 КК України.
В той же час, як убачається з вироку, суд, визнавши ОСОБА_4 винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху, інкримінував йому порушення вимог п.п. 13.1., 13.3. та 31.2. ПДР України.
Разом з тим, порушення вказаних пунктів ПДР України ні органами досудового слідства, ні прокурором засудженому не інкримінувалося (а.с. 88-90, 119-131, т. 4).
Суд погіршив становище засудженого вийшовши за межі обвинувачення та фактично збільшивши його, що без зміни обвинувачення прокурором в процесі судового розгляду зробити не міг.
Таким чином, вирок суду підлягає зміні, з виключенням із мотивувальної частини висновку про порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 13.1., 13.3. та 31.2. ПДР України.
Поряд з цим, при призначенні засудженому покарання взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого злочину, враховано те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та частково відшкодував заподіянні злочином збитки.
З огляду на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, по місцю роботи та проживання характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, частково відшкодував заподіянні злочином збитки, сам злочин характеризується необережною формою вини, враховуючи думку потерпілого, який просить суворо не карати засудженого, оскільки його вибачив та знайшов з ним порозуміння, колегія суддів приходить до переконання про можливість пом’якшення засудженому призначеного судом покарання до п’яти років позбавлення волі.
В той же час колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, при даних конкретних обставинах справи, особі засудженого та наслідках вчиненого злочину є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляції захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року змінити: покарання засудженому ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 КК України пом’якшити до 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В порядку ст. 365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_4 висновок суду про порушення ОСОБА_4 вимог п. 13.1., 13.3. та п. 31.2. ПДР України.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.М. Болотін