ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.08.11Справа №2а-2547/11/2770
,
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2);
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011); комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради (вул. Папаніна, 1а, м. Севастополь, 99001);
про зобов’язання вчинити певні дії
Обставини справи:
11.08.2011 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про зобов’язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради видати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна, а саме двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язання комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна, а саме двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2547/11/2770.
Ухвалою суду від 15.08.2011 року закінчено підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.
До судового засідання представником позивача подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої вона просила суд:
1. Визнати протиправним рішення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відмову у видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
2. Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради видати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов’язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Вважає рішення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відмову у видачі свідоцтва про право власності позивачу на об’єкт нерухомого майна протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству.
Представник відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в судове засідання не з’явився, надав клопотання, відповідно до якого просив прийняти рішення по справі на розсуд суду, справу розглянути без участі представника відповідача. Представник відповідача комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради із заявою про оформлення свідоцтва про право власності та реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна – бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
16.06.2011 року, відповідно до листа Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 01-15/1965, позивачу було відмовлено в оформленні права власності з наданням свідоцтва про право власності на бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту бар) у зв'язку з ненаданням ним документів, визначених пунктом 8.1а Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, а саме документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно з договором оренди земельної ділянки від 16.03.2007 року, у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,0130 га, що розташована по АДРЕСА_1. Крім того, відповідно до Свідоцтва про право власності від 10.08.2000 ОСОБА_1 є власником торгового павільйону-бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачем проведена реконструкція бару з облаштуванням сходів і крильця відповідно до робочих проектів, експертним висновком управління МНС України м. Севастополя № 1019 від 19.10.2004 року, висновком управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № С-183/04 та висновком міської санітарно-епідеміологічної станції № 401 від 01.07.2004 року. 01.09.2010 року за № 742 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі виданий дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» і будівництво літнього майданчика, по АДРЕСА_1.
17.03.2011 року після закінчення реконструкції об'єкт нерухомості - бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» і літній майданчик над капітальним будівництвом першого поверху по АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію згідно з сертифікатом відповідності № 000048, що виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації № 48 від 07.02.2011 року.
Таким чином, при звернені ОСОБА_1 до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради із заявою про оформлення Свідоцтва про право власності та реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна – бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 нею були надані усі необхідні документи.
Крім того, 14.03.2009 року Севастопольською місткою Радою прийнято рішення № 6674 «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та наданні згоди підприємцю ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо упорядкування та розширення існуючого землекористування по АДРЕСА_1, для обслуговування бура та літнього майданчика. Відповідно до вказаного рішення позивачу затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,022 га, що розташована по АДРЕСА_1, яка витренувалась позивачем для обслуговування бару та літнього майданчика; надана згода на розробку проекту землеустрою по упорядкуванню та розширенню існуючого землекористування площею 0,0130 га на орієнтувальну площу 0,009 га.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року № 1952-IV свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається:
1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна;
2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);
5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм;
6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна;
7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів;
8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
9) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 8.1а. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02 2002 року № 7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 оформлення права власності на нерухоме майно, проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення.
Таким чином, відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в оформленні права власності з наданням відповідного свідоцтва на бар є неправомірною, а позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відмову у видачі Свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. та зобов’язання видати Свідоцтво про право власності на вказаний об’єкт нерухомості підлягають задоволенню.
Частиною першою ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Наказом Міністерства юстиції України від 07.02 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 установлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно та затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення). Це Положення визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.5 Положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:
1) житлові будинки;
2) квартири;
3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;
4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій;
5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.
Частинами 1 та 3 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Таким чином, підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. немає. Відповідачем цей факт не заперечувався, отже позовні вимоги в частині зобов’язання комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вказаний об’єкт нерухомості підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3. ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що прийняття зави про визнання адміністративного позову не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси та не їде всупереч із законом.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 139, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про відмову у видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов’язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради видати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1.
4. Зобов’язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об’єкт нерухомого майна - двоповерхову будівлю бару, загальною площею 245,9 кв.м. з крильцем та сходами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя Ю.В. Лотова