АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3900 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Боєва В.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки Ю.В.
Суддів: Боєвої В.В.
Кримської О.М. При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє від свого імені та представляє за дорученням інтереси ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Якимівського орендного виробничого об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, зацікавлена особа: Якимівська селищна рада Запорізької області - про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1., яка діє від свого імені та представляє за дорученням інтереси ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулась до суду з позовом до Якимівського орендного виробничого об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, зацікавлена особа: Якимівська селищна рада Запорізької області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В позовній заяві зазначала, що 27.12.1995 року рішенням державної приймальної комісії представлено до прийняття в експлуатацію будинок № АДРЕСА_1 в с.м.т. Якимівна Запорізької області. Цей будинок прийнято в експлуатацію відповідно акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкту в експлуатацію, після чого будинок передано на обслуговування в Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування. 04.12.2002 року було проведено обстеження квартир №НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, квартири №НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_2., в ході обстеження було встановлено, що зазначені квартири не придатні до проживання, тепловий режим не відповідав температурному режиму подачі теплопостачання.
25.12.2002 року та 23.01.2003 року в Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування було направлено лист про те, що з моменту здачі в експлуатацію дому №АДРЕСА_1 центральне опалювання не працює. У відповідності з листом Якимівської селищної ради №НОМЕР_3 від 16.01.2003 року Державним науково-дослідним та проектно-дослідним інститутом "НП проект реконструкції" був обстежений будинок та винесено висновок, відповідно якого було встановлено ряд порушень у будівництві будинку, в зв'язку з чим необхідний капітальний ремонт вказаного будинку. Однак відповідно висновку які не-будь порушення усуненні не були. Поточний ремонт житлового будинку №АДРЕСА_1 проводився за рахунок мешканців будинку. Станом на 01.11.2005 року склався борг за житлові та комунальні послуги перед Якимівський орендним виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства та побутового обслуговування по квартирах №НОМЕР_2, №НОМЕР_4, №НОМЕР_1.
Посилаючись на вищевказані обставини і вважаючи, що Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування не виконує свої функції по забезпеченню необхідного комплексу робіт, Позивач просила суд, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1.:
- 1725 грн. на відшкодування витрат пов'язаних з проведенням індивідуального опалення;
· 10.50 грн. за відключення від водоспоживання, 12,20 грн. за неспоживчу воду та 37 грн. затрати пов'язані з підготовкою матеріалів;
· 3000 грн. заподіяну моральну шкоду;
Зобов'язати Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування за свій рахунок в квартирі №АДРЕСА_1 с.м.т. Якимівна Запорізька область в попередження подальшого затоплення каналізаційними стоками встановити індивідуальну каналізацію з виводом у колодязь.
Зобов'язати Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування списати борги за житлово-комунальні послуги по квартирам №НОМЕР_1, №НОМЕР_4, №НОМЕР_2 будинку №АДРЕСА_1 смт Якимівна Запорізької області.
Зобов'язати Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування не проводити начислення житлово-комунальних послуг по квартирам №НОМЕР_1, №НОМЕР_4, №НОМЕР_2 будинку №АДРЕСА_1 с.м.т. Якимівна Запорізької області до укладання договору.
Стягнути з відповідача на користь позивача витрати в сумі 70 грн. пов'язані з правовою допомогою адвоката.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2006 року
позов задоволено частково.
Зобов'язано Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування списати борги за житлово-комунальні послуги по квартирам №НОМЕР_1, №НОМЕР_4, №НОМЕР_2 будинку №АДРЕСА_1 с.м.т. Якимівна Запорізької області.
Зобов'язано Якимівське орендне виробниче об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування не проводити начислення житлово-комунальних послуг по квартирам №НОМЕР_1, №НОМЕР_4, №НОМЕР_2 будинку №АДРЕСА_1 смт Якимівна Запорізької області до укладання договору.
Стягнуто з Якимівського орендного виробничого об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування державне мито у розмірі 51 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1., яка діє від свого імені та представляє за дорученням інтереси ОСОБА_2. та ОСОБА_3., в апеляційній скарзі, вказала, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, задовольнивши позов в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При вирішенні спору суд першої інстанції вірно посилався, зокрема на ст. ст.. 11, 509 ЦК України та на ст. ст.. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», проте неправильно застосував ці норми матеріального права, що призвело до невірних висновків суду.
Так, суд першої інстанції, посилаючись на вищевказані норми закону, зробив висновок, що між сторонами не укладено договір, тому між ними відсутні правовідносини, тобто, не може бути мови про витребування боргів за житлово-комунальні послуги та неможливо здійснювати подальше нарахування позивачам відповідних коштів стосовно витрат по комунальним послугам та утриманню будинку.
Слід зазначити, що відповідно до ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов*язки можуть виникати як з договорів та інших правочинів, так і з безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 11 цього Кодексу передбачає також, що цивільні права і обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов*язки.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що такі права і обов*язки фактично існували між сторонами, оскільки позивачі є власниками квартир № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_2 будинку № АДРЕСА_1 в с.м.т. Якимівка. Ці правовідносини врегульовані п. 17 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 р. за № 572 на підтвердження того, що власники квартир багатоповерхових будинків зобов*язані вносити на відповідний рахунок власника (балансоутримувача) будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Посилання ОСОБА_1. та її довірителів на те, що вони не згодні з тарифами, квартири взимку не стоплювались належним чином, тому вона не бажають оплачувати витрати на комунальні послуги, а також стосовно того, що вони не проживають в цих квартирах, а тому не повинні сплачувати кошти за обслуговування на рахунок відповідача, спростовуються матеріалами справи, оскільки на а.с. 65, 66, 67 є зведені дані (таблиці); щодо виду та вартості житлово-комунальних послуг у зазначених квартирах, з яких видно, що відповідач не робив нарахування за непосіачання послуг опалювання.
В цих таблицях є дані про те, що за 2003 - 2005 р.р.:
· по квартирі № НОМЕР_2 (власником якої є ОСОБА_2., яка не зареєстрована в цій квартирі і не проживає) нараховувалась лише оплата за утримання будинку (а.с.65);
· по квартирі .№НОМЕР_1 (власником якої є ОСОБА_3., яка не зареєстрована в цій квартирі і проживала в ній тимчасово) нараховувалась оплата за утримання будинку, а в період з травня по жовтень 2005 року ще нараховувалась і оплата за воду (а.с. 66);
- по квартирі № НОМЕР_4 (в якій зареєстрована і проживає ОСОБА_1.) за січень-
травень 2003 р. .було нараховано оплату за опалювання, за інший період часу за опалення
кошти не нараховувалися; за весь період 2003-2005 р.р. нараховувалась оплата за
утримання будинку, за воду і стоки, а в період тимчасової відсутності ОСОБА_1.
(у листопаді-грудні 2005 року) такі нарахування не проводилися (а.с. 67).
Суд першої інстанції, посилаючись в рішенні на вимоги ст.. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не звернув уваги на те, що крім прав, у споживача
( тобто, у позивачів) є також і обов*язки - передбачені частиною З цієї статті. Зокрема, в Законі зазначено, що споживач зобдв*язаний:
укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Таким чином, посилання ОСОБА_1. на те, що відповідач не бажав укласти з нею договір на обслуговування, не відповідають вищезазначеним вимогам частини З статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і не являються такими, що спростовують або припиняють правовідносини, які склалися між власниками квартир №НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_2 будинку № АДРЕСА_1 в с.м.т. Якимівна та балансоутримувачем - Якимівським орендним виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, тому сума заборгованості за послуги, надані комунальним підприємством, підлягає стягненню з відповідачів.
До того ж, слід зазначити, що з таблиці зведених даних про нарахування оплати за послуги по квартирі № НОМЕР_4 (де зареєстрована і проживає ОСОБА_1.), видно, що ОСОБА_1. фактично визнавала правовідносини, які склалися між нею та балансоутримувачем будинку - Якимівським орендним виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, оскільки періодично здійснювала оплату житлово-комунальних послуг - у січні 2003 року, у лютому, березні, червні, вересні, грудні 2004 року та у лютому, травні, червні, липні, серпні жовтні 2005 року (а.с. 67). Достовірність тарифів та розмірів нарахувань підтверджуються іншими матеріалами справи - довідками Якимівського орендного виробничого об'єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування - на а.с. 68, 69, 70, 71, 72 і ці письмові докази не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин судове рішення неможливо визнати законним і обгрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія судців,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 травня 2006 року по цій справі скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту: ОСОБА_1 та її довірителям в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: