СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 серпня 2011 року Справа № 2-21/259-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Євдокімова І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 132 від 22.08.11, ОСОБА_3;
прокурор: не з'явився, військовий прокурор Сімферопольського гарнізону;
позивача: не з'явився, Міністерство оборони України;
позивача: не з'явився, військовий радгосп "Гурзуфський" Міністерства оборони України;
відповідача: не з'явився, Білогірська районна державна адміністрація;
третьої особи: не з'явився, Зеленогірська сільська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Білогірської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 25 лютого 2010 року у справі № 2-21/259-2010
за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, АР Крим, 95026)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001);
військового радгоспу "Гурзуфський" Міністерства оборони України (вул. Новосадовська, 22, с.м.т. Зуя, Білогірський район, АР Крим, 97630);
до Білогірської районної державної адміністрації (вул. Миру, 1, місто Білогірськ, АР Крим, 97600)
треті особи: Зеленогірська сільська рада (вул. Леніна, 2, село Зеленогірське, Білогірський район, АР Крим, 97640)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
військова прокуратура Військово-Морських Сил України - для відома (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)
про визнання недійсним розпорядження
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військового радгоспу „Гурзуфський” Міністерства оборони звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання недійсним розпорядження від 03 червня 2003 року № 304-3р „Про передачу у приватну власність земельних ділянкою для ведення особистого селянського господарства громадянам, що проживають на території Зеленогірської сільської ради” в частині надання у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,0 га на полі № 3 ділянка № 3.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Зеленогірську сільську раду Білогірського району Автономної Республіки Крим (а.с. 25-26 том 1).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3 (а.с. 42-43 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року позов задоволено, визнано недійсним розпорядження Білогірської районної державної адміністрації від 03 червня 2003 року № 304-3р „Про передачу у приватну власність земельних ділянкою для ведення особистого селянського господарства громадянам, що проживають на території Зеленогірської сільської ради” в частині надання у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,0 га на полі № 3 ділянка № 3.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Білогірська районна державна адміністрація звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суд залишились положення статті 257 Цивільного кодексу України, відповідно до яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а тому розпорядження, видане у червні 2003 року, не може бути предметом оспорювання у даний час.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий –суддя Маслова З.Д., судді Градова О.Г., Заплава Л.М.
У зв’язку з зайнятістю в іншому судовому засідання судді Заплава Л.М. та відпусткою судді Градової О.Г. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 травня 2010 року здійснено заміну судді Заплава Л.М. та Градової О.Г. на суддів Антонову І.В. та Котлярову О.Л.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 травня 2010 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Білогірської районної державної адміністрації на один місяць.
У зв’язку з відпусткою судді Котлярової О.Л на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 червня 2010 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Ткаченко М.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 червня 2010 року провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у справі № 2-23/11104-2008.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2011 року провадження у справі поновлено.
У зв’язку з хворобою судді Маслової З.Д. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2011 року здійснено заміну судді Маслової З.Д. на суддю Євдокімова І.В. Головуючим у справі призначено суддю Антонову І.В.
У судове засідання, призначене на 23 серпня 2011 року, прокурор, представники позивачів - Міністерства оборони України, військового радгоспу "Гурзуфський" Міністерства оборони України, відповідача - Білогірської районної державної адміністрації та третьої особи - Зеленогірської сільської ради не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 03 червня 2003 року № 304-3р „Про передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, які мешкають на території Білогірської сільської ради” затверджено технічний звіт про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2, зокрема, ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 1га, поле № 3, ділянка № 3 по угіддям - пашня (а.с. 17 том 1).
На підставі вказаного розпорядження 10 жовтня 2003 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,00 га, поле № 3, ділянка № 3 на території Зеленогірської сільської ради Білогірського району Автономної Республіки Крим для ведення особистого селянського господарства (а.с. 90 том 1).
Стверджуючи, що вказане розпорядження суперечить вимогам закону, військовий прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання його недійсним.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Білогірської районної державної адміністрації з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 7 вказаного Закону місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Статтею 1 Закону України „Про використання земель оборони” передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Частиною 3 статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України „Про Збройні Сили України” земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Згідно з пунктом 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України N 483 від 22 грудня 1997 року, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 1996 року військовому радгоспу „Гурзуфський” видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 2292,1 га, яка розташована на землях Білогірської району Автономної Республіки Крим (а.с. 13-14).
Рішенням 19-ої сесії 23-го скликання Зеленогірської сільської ради Білогірського району Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2011 року „Про утворення земель запасу з земель радгоспу „Гурзуфський” військовому радгоспу „Гурзуфський” припинено право користування земельною ділянкою площею 34,2 га, розташованою на його території; вказану земельну ділянку прийнято до складу земель запасу Зеленогірської сільської ради для подальшого їх передання для особистого господарства (а.с. 11, том 1).
Відповідно до акту приймання –передачі, складеного на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, до земель запасу Зеленогірської сільської ради передано, у тому числі, поле № 3 площею 7,5 га, з яких 1 га надані у власність гр.. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2011 року у справі № 5002-26/6139.1-2010 (№ 2-23/1104-2008), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 01 серпня 2011 року, позов військового прокурора Сімферопольського гарнізону, заявлений в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військового радгоспу "Гурзуфський" Міністерства оборони України задоволено частково; визнано недійсним рішення 19 сесії 23-го скликання Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим від 21.12.2001 №57 “Про утворення земель запасу з земель радгоспу “Гурзуфський”; в частині позовних вимог про зобов’язання Зеленогірську сільську раду Білогірського району АР Крим повернути Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача військового радгоспу “Гурзуфський” Міністерства оборони України земельну ділянку загальною площею 34,2 га. Відмовлено (а.с. 14-23 том 2).
При розгляду вказаної справі суди всіх інстанції дійшли висновку про те, що земельна ділянка площею 34,2 га, яка вилучена з користування військового радгоспу „Гурзуфський”, належить Міністерству оборони України, яке, у свою чергу, не відмовлялось від користування землею.
Таким чином, оскільки рішення 19 сесії 23-го скликання Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим від 21.12.2001 №57 “Про утворення земель запасу з земель радгоспу “Гурзуфський” визнано недійсним у зв’язку з його невідповідністю земельному законодавству, надання земельної ділянки у власність на підставі недійсного рішення також є неправомірним.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги військового прокурора Сімферопольського гарнізону про визнання незаконним та скасування розпорядження Білогірської районної державної адміністрації № 304-3р від 03 червня 2003 року „Про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, що проживають на території Зеленогірської сільської ради” в частині надання у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 1,0 га на полі № 3 ділянка № 3 є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи заявника апеляційної скарги про необхідність застосування при вирішенні даного спору строків позовної давності, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Оскільки позов прокурора поданий в інтересах власника земельної ділянки –Міністерства оборони України про визнання недійсним правового акту органу влади Автономної Республіки Крим, яким порушено право власності, положення Цивільного кодексу України щодо позовної давності у даному випадку застосуванню не підлагають.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Білогірської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Антонова
Судді < Підпис > І.В. Євдокімов
< Підпис > М.І. Ткаченко
Розсилка:
1. військовий прокурор Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, АР Крим, 95026)
2. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
3. військовий радгосп "Гурзуфський" Міністерства оборони України (вул. Новосадовська, 22, с.м.т. Зуя, Білогірський район, АР Крим, 97630);
4. Білогірська районна державна адміністрація (вул. Миру, 1, місто Білогірськ, АР Крим, 97600)
5. Зеленогірська сільська рада (вул. Леніна, 2, село Зеленогірське, Білогірський район, АР Крим, 97640) (сповістити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення)
6. ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) (сповістити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення)
7. військова прокуратура Військово-Морських Сил України (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)