КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2011 № 52/107
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г
при секретарі судового засідання Трохліб О.Г.,
від позивача: ОСОБА_1, дов. №2 від 10.01.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 28.03.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року
у справі №52/107 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради», м. Київ,
до приватного підприємства фірми «Вір’єм», м. Київ,
про стягнення 868 678,11 грн., –
встановив:
15.02.2011 року КП »Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»(позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПП фірми «Вір’єм»(відповідач) про стягнення 868 678,11 грн.
13.04.2011 року відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з клопотанням про зупинення провадження у справі №52/107.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року провадження у справі №52/107 зупинено до вирішення іншої пов’язаної з нею справи №2-2100/11 Печерського районного суду міста Києва. При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що господарська справа №52/107 та цивільна справа №2-2100/11 є пов’язаними.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, КП »Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі №52/107 та відновити провадження у справі №52/107.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що розгляд цивільної справи №2-2100/11 не перешкоджає розгляду даної справи, а позивачі у справі №2-2100/11 –громадяни, не є сторонами укладених між позивачем та відповідачем договорів.
У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та зазначає, що у випадку задоволення позову у цивільній справі №2-2100/11 відпаде підстава для стягнення з нього заборгованості у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2011 року у справі №52/107 апеляційну скаргу КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 30.05.2011 року.
В судовому засіданні 30.05.2011 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2011 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
З наведеного випливає, що висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі має ґрунтуватися на встановлених судом обставинах, що підтверджують не тільки пов’язаність справ, але й неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої.
Водночас, наявність одразу обох цих обставин може бути достатньою процесуальною підставою для застосування частини 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою зупинення провадження стало те, що, на переконання суду першої інстанції, розгляд справи №52/107 є неможливим до вирішення справи №2-2100/11. При цьому, господарським судом міста Києва взагалі не наведено обґрунтувань того, в чому полягає пов’язаність справ №52/107 та №2-2100/11.
Крім цього, місцевим господарським судом не зазначено обставин, які можуть бути встановлені при вирішенні справи №2-2100/11 та які в подальшому можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у справі №52/107.
Одночасно, суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини та факти не можуть бути самостійно встановлені господарським судом при вирішені спору у даній справі.
Поряд із цим, господарський суд міста Києва при прийнятті спірної ухвали взагалі не обґрунтував належним не тільки пов’язаності цивільної справи №2-2100/11 та господарської справи №52/107, але й не мотивував підстав неможливості розгляду однієї справи до вирішення іншої.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №52/107 є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеними між сторонами спору договорами оренди №139/601 від 25.03.2010 року та №139/601/1 від 25.03.2010 року.
Предметом розгляду цивільної справи №2-2100/11 є встановлення в судовому порядку відповідності вказаних договорів оренди вимогам законодавства України або їх невідповідності, тобто недійсності.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи наведені положення законодавства України та обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що факт дійсності чи недійсності укладених між сторонами спору договорів оренди не впливає на зміст прав та обов’язків сторін по справі №52/107, регламентованих, зокрема, Цивільним кодексом України, щодо строкового користування відповідачем майном позивача та оплати за користування орендованим майном.
За таких обставин, цивільна справа №2-2100/11 та дана справа не пов’язані між собою та можливо розглянути справу №52/107 без врахування результатів розгляду цивільної справи №2-2100/11. Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у справі №52/107.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що господарським судом міста Києва ухвалою від 13.04.2011 року неправомірно зупинено провадження у справі №52/107, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню як незаконна.
Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 103, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, скасовує ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі №52/107 та передає справу №52/107 на розгляд господарського суду міста Києва.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
постановив:
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі №52/107 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі №52/107 скасувати.
3. Справу №52/107 передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Суховий В.Г.
Чорногуз М.Г