Справа №22-а-610 Головуючий у І інстанції
Категорія 2 Мартиць O.I.
Доповідач - Козак І.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
„21" червня 2007 року
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Тернопільської області в складі:
головуючого: Козака І.О.,
суддів: Демковича Ю.И.,
Бершадської Г.В, при секретарі: Николишин О.М. , з участю :
представника виконкому Тернопільської міської ради ОСОБА_1 , позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною виконавчого комітету Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання права власності на добудову до квартири, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання за ними права власності на добудований до квартири АДРЕСА_1 балкон, посилаючись на те, що в 1992 році провели до належної їм на праві приватної власності добудову балкону з незначними відхиленнями від погодженого проекту, які не вплинули на несучу здатність конструкцій квартири і житлового будинку, не порушили санітарні та пожежні норми, житлових прав мешканців, однак відповідач відмовляється визнати за ними право власності на проведену добудову до квартири.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26
2
2 квітня 2007 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на проведену до квартири АДРЕСА_1 добудову.
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради подав на вказане рішення суду апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Задовільняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Світанок», яке є користувачем земельної ділянки, на якій розміщена добудова, не заперечує щодо її узаконення, проведена добудова не порушує цілісних конструкцій квартири та будинку, при її зведенні не допущено порушень вимог санітарних та пожежних норм, а також прав інших осіб.
З таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.12.1996 року.
В 1992 році Тернопільським обласним відділом виробничого об»єднання
«У кржитл орем проект» померлому 06.10.1999 року співвласнику квартири Тузу Миколі Станіславовичу було видано робочий проект на влаштування балкону.
Згідно ДБН В.2.2 - 15 - 2005 с. 30 балкон - це виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.
Позивачами здійснено прибудову до власної квартири будівельної конструкції з влаштуванням підвальних приміщень, з порушенням вказаного проекту, яка балконом не являється.
Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, за умови надання їй земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.
Крім того, відповідно до ст. . 382 ЦК України об»єктом права власності може бути квартира в цілому. Балкон є складовою частиною квартири, а тому не може бути окремим об»єктом права власності. В даному випадку може мати місце лише узаконення відповідними органами добудованого балкону.
При таких обставинах рішення суду не може залишатись в силі.
Так, як по справі зібрані всі необхідні докази, встановлені обставини справи, то колегія вважає, що слід постановити своє рішення, яким в позові відмовити по мотивах встановлених вище.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу виконкому Тернопільської міської ради задовольнити. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року
3
скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконкому Тернопільської міської ради про визнання права власності на добудову до квартири відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.