АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2007 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Коструби Г.І.
суддів: Стадника О.Б., Подковського О.А.
з участю прокурора - Маслюка О.П.
захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляційним поданням помічника прокурора м. Тернополя на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року , -
встановила: Цією постановою справа про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України під час судового розгляду направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Згідно постанови суду, неповнота полягає у тому, що:
1. під час проведення судово - автотехнічної експертизи не взято до уваги
невідповідність дії потерпілого вимогам п. 4.10 Правил дорожнього руху
України, що вподальшому привели до дорожньо - транспортної пригоди.
2. досудовим слідством не усунуті розбіжності між показаннями
потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу дорожньої
ситуації та розміщення транспортних засобів на проїзній частин, шляхом
проведення відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної події
за участю очевидців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і призначення повторної
судово - автотехнічної експертизи;
3. не досліджено питання моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 з урахуванням показань потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5;
4. не проведено психолого-психологічної експертизи з приводу того чи міг потерпілий сприймати обставини справи;
5. не встановлено усіх очевидців наїзду на потерпілого - старшого чоловіка, що переходив з ним дорогу та водія білого автомобіля, що перебував на місці дорожньо-транспортної події.
В апеляції та доповненні до неї помічник прокурора м. Тернополя
Справа № 11 -166 2006 року
Категорія 286 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Грицак P.M.
доповідач Стадник О.Б.
2
, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що у матеріалах справи є достатньо доказів вини обвинуваченого ОСОБА_2, а вказані у постанові причини повернення справи на дослідування не можуть бути підставами для прийняття такого рішення, оскільки могли бути усунуті в судовому засіданні.
В апеляції представники потерпілого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що зібрані у справі докази є достатніми для визнання вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину і судом вони необгрунтовано не взяті до уваги. Крім того, суд безпідставно у постанові вказав про необхідність проведення слідчих дій, виконати які практично неможливо.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора який підтримав апеляцію і просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, захисника ОСОБА_1, який просить постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується за ч.2 ст. 286 КК України у тому, що 5 червня 2006 року о 19 годині 30 хвилин керуючи автомобілем «АУДІ А-6» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. 15 Квітня в м. Тернополі і наближаючись до регульованого пішохідного переходу, всупереч вимогам п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України проявив неуважність і як наслідок в порушення вимог п. 8.10 цих же Правил не зміг своєчасно зупинити керований ним автомобіль на сигнал світлофора, який забороняв йому подальший рух з метою забезпечення безпеки руху пішоходів, що перетинали проїзну частину дороги, маючи перевагу над транспортними засобами. Внаслідок цього, водій ОСОБА_2 в порушення вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху України здійснив виїзд на пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який переходив проїзну частину дороги справа наліво на дозволений для себе сигнал світлофора, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла великогомілкової кістки.
Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів, наведених у п. 1 постанови, суд не мав права давати оцінку доказам у справі, проте він піддав сумнівам достовірність висновків судово - автотехнічної експертизи та наперед визначив, що дії потерпілого ОСОБА_3 суперечать вимогам п. 4.10 Правил дорожнього руху України.
Зазначені у п.п. 2-4 постанови суду мотиви направлення справи на додаткове розслідування про неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні є надуманими та безпідставними.
Так, відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків,
3
виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у випадку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, направлення справи на додаткове розслідування є недопустимим.
Не виконавши зазначених дій, суд прийняв передчасне рішення про направлення справи на додаткове розслідування, не навівши в ухвалі переконливих мотивів такого рішення.
Зазначену у п. 5 постанови вказівку суду встановити особу пішохода та водія автомобіля, що перебували на місці події виконати фактично неможливо, оскільки з часу вчинення злочину пройшов тривалий час і обвинувачений, потерпілий та свідки жодного разу не давали конкретних показів про їх прикмети. Давши доручення органу дізнання провести оперативно-розшукові заходи (а.с. 131-132) органи досудового слідства вичерпали інші можливості встановити цих осіб.
Досудовим слідством достатньо повно досліджено обставини вчинення злочину під час допитів обвинуваченого, потерпілого та свідків, проведення відтворень обстановки і обставин події злочину з участю обвинуваченого та потерпілого, проведення експертиз та інших слідчих дій. Проте, суд не врахував цих доказів, не дав їм належної оцінки у сукупності з іншими доказами по справі та прийняв передчасне рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
З огляду на наведене колегія вважає, що постановлене судом рішення про направлення справи на додаткове розслідування є незаконним і необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді в межах пред'явленого обвинувачення суду необхідно ретельно перевірити всі докази у справі дати їм відповідну оцінку і залежно від цього вирішити питання про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_2
На підставі наведеного, керуючись ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційне подання помічника прокурора м. Тернополя та представників потерпілого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2007 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення Яцківа Володимира Романовича на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Тернопільський міськрайонний суд.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін.