ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 липня 2011 року 14:52 № 2а-2959/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді Скочок Т.О. , суддів Дегтярьова О.В. Добрівська Н.А. Добрівська Н.А.
при секретарі судового засідання Новик В.М.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 дов. від 18.03.11 року № 0000000018,
ОСОБА_2 дов. від 16.08.10 №б/н
від відповідача не з’явився,
третя особа не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів"
до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
третя особа без самостійних вимог на предмет споруОСОБА_3
провизнання протиправним та скасування розпорядження від 20.08.2010 року № 77/42/2
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»(далі по тексту –Позивач або товариство) з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі по тексту –Відповідач або Держфінпослуг) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 20.08.2010 року № 77/42/2 про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а - 2959/11/2670 та призначено попереднє судове засідання на 21 березня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а - 2959/11/2670 до судового розгляду на 05 квітня 2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2011 року до участі у справі № 2а - 2959/11/2670 залучено громадянина ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у зв’язку з чим судовий розгляд справи було відкладено на 20.04.2011 року.
Як вбачається з адміністративного позову, позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем у відношенні ТОВ «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»було винесено розпорядження від 20.08.2010 року №77/42/2 про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги, яким Позивача було зобов’язано усунути порушення вимог законодавства про фінансові послуги шляхом подальшого дотримання вимог законодавства про фінансові послуги. Позивач вказує на те, що оскаржуване розпорядження винесено Відповідачем у спосіб, що не відповідає законодавству України, зокрема не конкретизовано дії, які повинен вчинити Позивач для усунення порушень законодавства про фінансові послуги, не встановлено строк для усунення такого порушення та строк для повідомлення Відповідача про таке усунення. Крім цього, Позивач наголошував на тому, що у разі закриття індивідуального пенсійного рахунку адміністратор не зможе здійснювати свої функції в частині ведення персоніфікованого обліку, пенсійні внески від вкладника не будуть зараховуватись на рахунок учасника, що призведе до порушення права ОСОБА_3 на одержання пенсійних виплат з недержавного пенсійного фонду.
21 березня 2011 року через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від Держфінпослуг надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову. У своїх запереченнях Відповідач зазначав про те, що він не визнає позовні вимоги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, у зв’язку з чим просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 20.04.2011 року представник позивача позов підтримав повністю, просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінанових послуг від 20.08.2010 року №77/42/2, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Представник відповідача в судовому засіданні 20.04.2011 року позов не визнав та повністю підтримав подані ним заперечення.
В судові засідання призначені для розгляду справи 18.05.2011, 08.06.2011 року, 13.07.2011 року належним чином повідомлений відповідач не з’явився без повідомлення ним причин неприбуття. В судовому засіданні 20.07.2011 року, вислухавши думку представників позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача з урахуванням наданих ним письмових заперечень проти позову та пояснень, наданих в судовому засіданні 20.04.2011 року.
Належним чином повідомлена третя особа - ОСОБА_3 в судові засідання призначені для розгляду справи не з’явився.
У судовому засіданні 20 липня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача по суті спору, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається із Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів», позивач є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.01.2004 року за реєстраційним номером №20554, ідентифікаційний код: 32800088, місцезнаходження товариства: 04119, м.Київ, вул.Білоруська, буд. 23, літера А.
Метою діяльності Товариства є задоволення потреб ринку у роботах та послугах Товариства, одержання прибутку та використання його в інтересах Товариства та його учасників (п.п.3.1 Статуту). Предметом діяльності товариства є адміністрування пенсійних фондів; професійна діяльність на ринку цінних паперів –управління активами (п.п. 3.2. Статуту).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 року № 2664-III (далі –Закон N 2664-III) здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.
Пунктом 1 Положення про Держфінпослуг, затвердженого Указом Президента України від 04 квітня 2003 року № 292 (далі –Положення №292), визначено, що Держфінпослуг –це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Відповідно до пункту 3 Положення № 292 до основних завдань Держфінпослуг у межах її повноважень, зокрема, відносяться, здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.
Згідно з пунктом 4 Положення № 292 Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції в тому числі: проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Відповідно до п.5 Положення № 292 Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.
Так, інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України проведено планову інспекцію ТОВ «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»щодо дотримання вимог законодавства про фінансові послуги в період з 01.12.2008 до 09.07.2010, за результатами якої складено акт від 11 серпня 2010 року № 844/42/2-ц.
Під час проведення перевірки Відповідачем встановлено порушення абзацу другого пункту 4.4.6 Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 20.07.2044 № 1660, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.08.2004 № 990/9589, щодо ведення операцій в системі персоніфікованого обліку в частині не закриття Позивачем індивідуального пенсійного рахунку у випадку здійснення одноразової пенсійної виплати учаснику фонду у повному обсязі належних такому учаснику пенсійних коштів відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Пунктом 4 частини першої статті 20 Закону N 2664-III встановлено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.
Відповідно до статті 39 Закону № 2664-III у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Статтею 40 Закону N 2664-III серед таких заходів впливу передбачає можливість національної комісії зобов'язати порушника вжити заходів для усунення вчиненого ним порушення.
При цьому ч.2 ст.40 встановлено, що Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
З метою забезпечення реалізації норм Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", врегулювання порядку застосування заходів впливу та забезпечення захисту прав фінансових установ під час їх застосування Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України було прийнято Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, яке затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 13.11.2003 N 125 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 року за N 1115/8436 (далі по тексту - Положення N 125).
20 серпня 2010 року уповноваженою особою Комісії у відношенні ТОВ «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»було винесено розпорядження № 77/42/2 про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги, яким було зобов’язано Позивача усунути порушення вимог законодавства про фінансові послуги, шляхом подальшого дотримання вимог законодавства про фінансові послуги.
Відповідно до пункту 2.2. Положення №125, зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення - це письмове розпорядження (припис), що надається особі для усунення у визначений у ньому строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
Частиною другою пункту 2.2. Положення встановлені вимоги до змісту розпорядження (припису), в якому мають бути зазначені, крім інших, строк усунення порушення та строк повідомлення про це Держфінпослуг.
Про виконання (невиконання) вимог розпорядження (припису) особа зобов'язана письмово повідомити Держфінпослуг у визначений у розпорядженні (приписі) термін.
Невиконання вимог розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законодавством випадках.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії розпорядження від 20.08.2010 року №77/42/2, оскаржуване розпорядження всупереч вищевказаним нормам Положення №125 не містить жодних строків, як для усунення позивачем виявлених порушень так і для повідомлення відповідача про їх усунення. При цьому, зобов’язує "Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»усунути порушення вимог законодавства про фінансові послуги, зазначене в констатуючій частині розпорядження шляхом подальшого дотримання законодавства про фінансові послуги".
Слід зазначити, що таке формулювання зобов’язання щодо усунення порушення вимог законодавства про фінансові послуги свідчить про невідповідність меті його застосування, оскільки за своєю суттю воно полягає у зобов’язанні суб’єкта вчинити конкретні дії, спрямовані на усунення такого порушення.
Разом з тим, в даному випадку, зобов’язання відповідача, що полягає в необхідності дотримання позивачем вимог законодавства про фінансові послуги в майбутньому, неконкретизовано та носить загальний, превентивний характер.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту –КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
“На підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
“У спосіб” означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії одночасно є вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускає бездіяльність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про те, що оскаржуване розпорядження суб’єкта владних повноважень прийнято не у спосіб, що передбачений законодавством України, що свідчить про неправомірність зазначеного розпорядження та є підставою для його скасування незалежно від наявності чи відсутності факту порушення вимог законодавства про фінансові послуги.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.08.2010 року № 77/42/2.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Головуючий Суддя Т.О. Скочок
Судді О.В. Дегтярьова
Н.А. Добрівська