ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

16.08.2011                                                             Справа  № 16/42

За позовом  відкритого акціонерного товариства "Ужгородхліб", м.Ужгород

до відповідача 1:  Ужгородської міської ради, м.Ужгород 

до відповідача 2:   Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Ужгорода", м. Ужгород    

до відповідача 3:   Виконавчого  комітету  Ужгородської  міської  ради, м.Ужгород     

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Будинковий комітет "Престиж", м. Ужгород     

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

про визнання права власності на гуртожиток та зобов"язання вчинити реєстрацію права власності на гуртожиток  .

Суддя Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача -   не з"явився;

від відповідача 1 - не з"явився;

від відповідача 2 - не з"явився;

від відповідача 3 - не з"явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -  Будник О.С. - голова будинкового комітету; ОСОБА_1. - адвокат, довіреність від 20.09.2010;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, довіреність від 10.01.2011.

з участю прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави у судах прокуратури Закарпатської області Романа М.М.

СУТЬ  СПОРУ :відкрите акціонерне товариство "Ужгородхліб", м.Ужгород звернулося з позовом до Ужгородської міської ради, м. Ужгород, комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород", м.Ужгород та до виконавчого комітету Ужгородської міської ради,  м.Ужгород за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - будинкового комітету "Престиж", м.Ужгород та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м.Ужгород про визнання права власності ВАТ "Ужгородхліб" на гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді, побудованого у квітні 1989 року і прийнятого в експлуатацію згідно рішення Ужгородського міського виконавчого комітету №216 від 30.11.1989, а також зобов"язання КП "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород", м.Ужгород  вчинити реєстрацію права власності на гуртожиток.

                    Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Ужгородхліб",  свої позовні вимоги  мотивує тим, що право власності на гуртожиток по вул. Богомольця, 20 в м.Ужгороді належить йому як правонаступнику  Ужгородського хлібокомбінату, оскільки  під час приватизації останнього вартість спірного гуртожитку включена до  статутного фонду товариства. Хоча  на Загальних зборах ВАТ "Ужгородхліб" від 30.06.2009 і було прийнято  рішення про надання дозволу про передачу спірного гуртожитку у комунальну власність, однак, вказане рішення було прийнято у порушення вимог статті 43 Закону України "Про господарські товариства", пункту 9.2.7 Статуту товариства  та інших законодавчих актів, які регулюють порядок скликання  загальних зборів товариства та прийняття ними рішень. Крім того,  передача права власності на гуртожиток від ВАТ „Ужгородхліб” до комунальної власності міста Ужгорода  не відбулася, так як представником сторони, яка передавала майно у комунальну власність (головою правління ВАТ „Ужгородхліб”) не підписано акт прийому-передачі гуртожитку.

              Відповідач 1, Ужгородська міська рада, м.Ужгород  та відповідач 3, виконавчий комітет Ужгородської міської ради, письмові пояснення по суті заявлених вимог не подали, явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, у зв"язку з чим спір щодо них розглядається за наявними у справі матеріалами та без їх участі, відповідно до статті 75 ГПК України.  

          Відповідач 2,  Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода", м.Ужгород у письмовому поясненні по суті заявлених вимог, поданому  суду 29.04.10, вказав, що спірна будівля зареєстрована за Комбінатом хлібопродуктів на підставі реєстраційного посвідчення від 27.11.1997, виданого на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради народних депутатів від 30.11.1989 №216 „Про затвердження актів держаної комісії по введенню в експлуатацію об’єктів житла в м.Ужгороді”. Відповідач 2 також повідомив, що позивач звертався до нього з  листом від 22.02.10 про перереєстрацію за ним права власності на гуртожиток, на який надано відповідь, що перереєстрація права власності ВАТ „Ужгородхліб” з видачею відповідного свідоцтва  проводиться за відповідним рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Разом з тим, 24.02.10 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було прийнято рішення №57 щодо проведення реєстрації права власності на  спірний гуртожиток за  Ужгородською міською радою.

                    Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Будинковий комітет "Престиж", позовні вимоги не визнав  посилаючись на те, що гуртожиток по вул.Богомольця, 20 в м. Ужгороді зареєстровано за комбінатом хлібопродуктів, а у листі №18-11-01165 від 28.04.10, який додано до відзиву, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області вказало, що держане підприємство "Ужгородський комбінат хлібопродуктів” відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України від 04.03.1998р. №3/86 та Закону України „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” перетворено у ВАТ „Ужгородський комбінат хлібопродуктів”, тому будинок (гуртожиток) по вул. Богомольця, 20 в м. Ужгороді є власністю останнього, а також повідомило, що  ВАТ "Ужгородхліб" та ВАТ "Ужгородський комбінат хлібопродуктів" є двома різними юридичними особами та не є правонаступниками один одного.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород у письмовому поясненні по суті заявлених вимог, поданому  суду 17.06.10, вказує, що ВАТ „Ужгородхліб” створене регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області шляхом розукрупнення Закарпатського виробничо-торгівельного об’єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг”. Відповідно до акту оцінки вартості майна Закарпатського виробничо-торгівельного об’єднання хлібопекарної промисловості „Закарпатхлібторг”, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 15.05.1997 за № 3/174 та Плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24.06.1997 за №3/263, за пропозицією трудового колективу, до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб” ввійшов гуртожиток по вул.Богомольця, 20 в м. Ужгороді.

          У додатковому поясненні від 09.08.2011 РВ ФДМУ по Закарпатській області  просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову  з огляду на те, що Постановою Львіського апеляційного господарського суду  від 23.06.2011  у справі №5008/27/2011  визнано недійсним  План приватизації Ужгородського  хлібокомбінату, затверджений РВ ФДМУ  по Закарпатській області  від 24.06.1997 №3/263 в частині включення гуртожитку  в м.Ужгороді по вул.Богомольця,20 до статутного  фонду  ВАТ "Ужгородхліб". Тобто, даний гуртожиток набув статусу державного майна, яке не увійшло  до статутних фондів господарських товариств в процесі  приватизації, але перебуває на їх балансах. Гуртожиток  по вул.Богомольця, 20 в м.Ужгороді перебуває в Реєстрі  державного майна, яке не увійшло  до статутних фондів  господарських товариств під час приватизації, але знаходиться  на їх балансах,  у підтвердження чого подав копію відповідного наказу.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

          Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 30.05.1996 №3/814 "Про прийняття  рішення щодо  приватизації  Закарпатського  виробничо-торгового  об"єднання  хлібопекарської  промисловості "Закарпатхлібторг" прийнято  рішення про приватизацію  майна  державного підприємства Закарпатського виробничо-торгового об"єднання хлібопекарської  промисловості "Закарпатхлібторг".

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24.06.1997 №3/363 затверджено план приватизації Ужгородського хлібокомбінату шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство, а наказом від 24.06.1997 №3/364 створено відкрите акціонерне товариство „Ужгородхліб” шляхом перетворення структурного підрозділу  Закарпатського виробничо-торгівельного об’єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг” у відкрите акціонерне товариство та затверджено статут відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”.

Відповідно до  п.3.3. статуту Відкритого акціонерного товариства "Ужгородхліб" (у новій редакції, у зв’язку із змінами про Спостережну раду), затвердженого  загальними зборами акціонерів ВАТ "Ужгородхліб" (протокол №1 від 22.12.1998 та зареєстрованого  виконавчим  комітетом Ужгородської міської Ради народних депутатів 10.01.1999), відкрите акціонерне товариства „Ужгородхліб” є правонаступником Ужгородського хлібокомбінату –підрозділу ДП „Закарпатського виробничо-торгового об’єднання хлібопекарської промисловості „Закарпатхлібторг”.

Як вбачається з документів приватизації, зокрема, плану приватизації  Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого  начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 27.06.1997, до статутного фонду ВАТ „Ужгородхліб” передано гуртожиток по вул.Богомольця, 20 в м.Ужгороді.

Вказаний гуртожиток побудовано у квітні 1989 року і введено в експлуатацію  на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради №216 від 30.11.1989 "Про затвердження актів державної комісії по введенню в експлуатацію житла у м.Ужгороді". На підставі вказаного рішення  Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації м.Ужгорода", м.Ужгород проведено реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку за Комбінатом хлібопродуктів.

Рішенням Ужгородської міської ради від 10.04.09 №1048 надано дозвіл на створення органу самоорганізації населення-будинкового комітету „Престиж” та визначено, що орган самоорганізації населення –будинковий комітет „Престиж” у м.Ужгород діє в межах території будинку №20 по вул. Богомольця, 20.

На загальних зборах ВАТ „Ужгородхліб” 30.06.09,  що оформлено протоколом №11, прийнято рішення надати дозвіл на передачу гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді у відповідності до Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” в комунальну власність м. Ужгород за умови остаточного розрахунку за спожиті комунальні послуги.

                    Рішенням Ужгородської міської ради від 09.12.09 №371 створено комісію щодо прийняття-передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у м. Ужгороді, якою 04.01.10 проведено обстеження гуртожитку та складено акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність.

          Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.02.10 №57 затверджено акт приймання-передачі гуртожитку по вул. Богомольця, 20 у комунальну власність міста, а також доручено будинковому комітету „Престиж” прийняти зазначений будинок на баланс та обслуговування, а комунальному підприємству „Бюро технічної інвентаризації  м.Ужгорода” зареєструвати право власності на вказаний гуртожиток за Ужгородською міською радою.

          Однак, позивач не погоджується з таким рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради, оскільки вважає, що саме він є власником спірного гуртожитку, у зв"язку з чим просить  суд визнати за ним право власності на нього.

    У свою чергу Будинковий комітет  "Престиж", м.Ужгород  звернувся до  господарського суду Закарпатської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м.Ужгород та до  відкритого акціонерного товариства „Ужгородхліб”, м. Ужгород про визнання незаконними плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області № 2/263 від 24.06.1997 року, в частині передачі гуртожитку по вул.Богомольця, 20 у м. Ужгороді до статутного фонду  ВАТ "Ужгородхліб" та п.3.3 Статуту відкритого акціонерного товариства  "Ужгородхліб" (справа №5008/27/2011), однак, рішенням від 10.03.2011 господарським судом Закарпатської області відмовлено у задоволенні позову повністю.  Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011  вказане рішення скасовано частково, в частині відмови в позові щодо визнання незаконним плану приватизації Ужгородського хлібокомбінату, затвердженого наказом  РВ ФДМУ по Закарпатській області №2/263 від 24.06.1997 в частині передачі гуртожитку по вул.Богомольця, 20 у місті Ужгороді до Статутного фонду ВАТ "Ужгородхліб".

       Приймаючи вказану  постанову Львівський апеляційний господарський суд  виходив з наступного.

       Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України  "Про приватизацію державного майна" ( в редакції на момент приватизації) дія цього закону не поширювалась на приватизацію об"єктів державного земельного та житлового фондів, а також об"єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих,  які належать підприємствам, що приватизуються.

    Згідно ст.4 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

          Відповідно до ст.127 Житлового кодексу УРСР та п.п.3,5 Примірного положення про гуртожитки (затвердженого  постановою Ради міністрів УРСР №208 від 03.06.1986) для  проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись  гуртожитки.  Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

           Враховуючи, що такі жилі будинки належать підприємствам на праві повного господарського відання, то  вказані будинки (гуртожитки), слід відносити до об"єктів  державного житлового фонду.

         Отже, враховуючи приписи ст.ст.4, 5, 6 Житлового кодексу УРСР гуртожитки відносяться до об"єктів державного житлового фонду України та перебувають у віданні місцевих рад народних депутатів.   

           Крім того, відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, яка діяла на час приватизації, приватизації підлягали цілісні  майнові комплекси державних підприємств або їх структурні підрозділи.

          Статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального  майна" визначено, що цілісний майновий комплекс є господарським об"єктом із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він  розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

          Отже, до цілісного майнового комлексу, який підлягав приватизації, не міг бути включений  спірний гуртожиток, оскільки останній не виконував виробничих функцій та не входив до завершеного циклу виробництва, а відтак і не міг  бути приватизований у складі цілісного майнового комплексу, у зв"язку з чим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.11 у справі №5008/27/2011 план приватизації  Ужгородського хлібокомбінату, завтерджений  наказом  РВ ФДМУ по Закарпатській області №3/263 від 24.06.1997, в частині включення даного гуртожитку до статутного фонду ВАТ "Ужгородхліб" визнано недійсним.   Також  Львівський апеляційний господарський суд констатував, що  з рішення Ужгородської міської ради від 26.04.1989 №72 вбачається дольова участь в будівництві гуртожитку хлібокомбінату в мікрорайоні "Перемога-2" шести установ (Хлібокромбінат, Маргариновий завод, видавництво "Радянське Закарпаття", Завод побутової хімії, АТП-12107, міськвиконком), у  відповідності до якого було проведено і розподіл місць у гуртожитку (Розпорядження виконкому Ужгородської міської ради №191 від 26.12.1989 "Про розподіл кімнат  в гуртожитку на 232 місця комбінату хлібопродуктів"), а відтак спірний гуртожиток відносився до державного житлового фонду, який лише перебував у повному господарському віданні  Ужгородського хлібокомбінату.

    Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Стаття 35 ГПК України передбачає підстави звільнення від доказування. Такими, зокрема, визначено факти, які  містяться у винесених раніше судових рішеннях (цивільних, кримінальних, господарських), тобто мають преюдиційний характер (частини 2-4 статті  35 цього ж кодексу).  

        Оскільки Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.11  у справі №5008/27/2011, яка набрала законної сили, встановлено, що спірний гуртожиток по вул.Богомольця, 20 на час приватизації  Ужгородського хлібокомбінату відносився до державного житлового фонду і безпідставно був включений до статутного  фонду ВАТ Ужгородхліб" та визнано незаконним план  приватизації  Ужгородського хлібокомбінату, завтерджений  наказом  РВ ФДМУ по Закарпатській області №3/263 від 24.06.1997, в частині включення даного гуртожитку до статутного фонду ВАТ "Ужгородхліб", то твердження позивача, ВАТ Ужгородхліб", про його право  на нього як правонаступника Ужгородського хлібокомбінату до статутного  фонду якого передано спірний гуртожиток, є безпідставним.

   З огляду на викладене, у  задоволенні позову ВАТ "Ужгородхліб" про визнання за ним  права власності на гуртожиток, розташований по вул.Богомольця, 20 у місті Ужгород та зобов"язання вчинити реєстрацію права власності на гуртожиток належить відмовити.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                    В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя                                                                                                 Л.М.Якимчук

Повний текст рішення, у відповідності до статті 84 ГПК України, виготовлено та підписано 19.08.2011.