Справа № 2-3340
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ
==========================================================================
08 листопада 2007 року Ялтинський міський суд
Автономної республіки Крим
в складі: головуючої судді Земляної Г.В., при
секретарі Копистко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті
цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, ОСОБА_6, санаторію
«Сімеїз», треті особи - Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної
інвентаризації» (далі КП БТІ), ОСОБА_4, ОСОБА_5про визнання частково недійсним акту і доповнення до акту конкретного
користування, визнання частково недійсним технічного паспорту на квартиру,
в с т а н о в и в:
Позивачі просять суд визнати недійсними акт конкретного користування
від 30 березня 2004 року домоволодінням № 3 по вул. Лісна смт. Високогірне м.
Ялта в частині користування сараєм літер «Ж»; доповнення до цього акту в
частині користування сараєм літер «Ж», а також технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 в частині сараю літер
«Ж». Крім того, просять зобов'язати КП БТІ внести у вказаний технічний паспорт
відповідні зміни.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2Квартира була приватизована в 1994 році з дотриманням вимогу Закону
України «Про приватизацію державного житлового фонду». Сарай літер «Ж»
відноситься до їх квартири, вони ним користувались протягом багато років, на
момент приватизації спірний сарай знаходився в їх користуванні. Влітку 2006
року сараєм стала користуватися відповідачка ОСОБА_6, яка пояснила, що
отримала на це згодуОСОБА_3, в технічному паспорті якого вказано, що ?
сараю літер «Ж» належить йому на підставі акту конкретного користування від 30
березня 2004 року. Після цього ОСОБА_6 на підставі доповнення до акту
конкретного користування внесла до свого технічного паспорту зміну, згідно яких
? сараю літер «Ж» належить їй. Акт конкретного користування був складений у
їх відсутності, він не відповідає вимогам закону, в квартирі пічне опалення,
сарай потрібний для зберігання палива, з актом їх не ознайомили, вони його не
підписували,ОСОБА_3 ніколи не користувався сараєм. Оскільки сам акт
конкретного користування не відповідає вимогам закону, то і доповнення до нього
є незаконними.
Представник прокуратури м.Ялта підтримав заявлені позивачами вимоги, так як
позивачі протиправно позбавлені права користування спірним сараєм у цілому.
ВідповідачОСОБА_3 позовні вимоги визнав і пояснив, що дійсно сарай літер
«Ж» ніколи не відносився до його квартири АДРЕСА_3, він сараєм ніколи не користувався. При приватизації частина сараю
була включена до їх квартир, так як він находиться недалеко він його квартири.
Відповідачка ОСОБА_6 в суді позовні вимоги не визнала і пояснила, що ?
частка сараю літер «Ж» до технічного паспорту на її квартиру була внесена з
дотриманням вимог діючого законодавства, вона користується цією часткою сараю
правомірно, оскільки оформила це право згідно з законом шляхом доповнення до
акту конкретного користування.ОСОБА_3 не заперечував проти того, щоб
вона користувалась сараєм. Спірну частину сараю вона купила у ОСОБА_7-
чоловіка позивачка, який помер, заплативши за нього гроші. Вона відремонтувала
і користується ним, так як у неї не має інших приміщень.
Представник КП БТІ в судовому засіданні пояснив, що у випадку визнання акту
конкретного користування і доповнення до нього незаконними, КП БТІ внесе
відповідні зміни у технічний паспорт відповідачки ОСОБА_6 і позивачів
ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала і дала суду пояснення, що є співвласницею
квартириАДРЕСА_2згідно договору дарування,
так як вона прийняла у дар частину квартири, яка належала колишньому чоловіку
позивачкиОСОБА_8 як співвласник квартири, вона ніколи не корисувалася
спірним сараем і на нього не претендує. Вважає, що сарай літер «Ж» належить
позивачкам і просить суд про задоволення позову.
Представник санаторію «Сімеїз» і ОСОБА_4 в судове засідання не з'
явились, про день та місце розгляду справи були сповіщені належним чином,
завчасно, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позовна
заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод
людини (Рим, 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України
17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних
прав та обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого
кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на
справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним
і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до
процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль
органів державної влади.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється
складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян
захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо
громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні
права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються
перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та
свобод.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому
цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового
фонду» допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у
власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно рішення Конституційного суду України від 02 березня 2004 року допоміжні
приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються
безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією
ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 є співвласниками квартири № 3
будинкуАДРЕСА_2, згідно свідоцтва про право
власності від 30 серпня 1994 року( арк.спр.10,11). Співвласником вказаної
квартири був іОСОБА_8, який розпорядився часткою квартири і з 20 серпня
2007 року вказана частка квартири належитьОСОБА_5 (арк..спр.10,133).
Вказана квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію
державного житлового фонду». При здійсненні приватизації були дотримані вимоги
цього закону.
На момент приватизації позивачами квартири АДРЕСА_2сарай літер «Ж» знаходився в користуванні
ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_8
Тобто, сарай літер «Ж» повинний був переданий у власність позивачів у
цілому.
Однак, на підставі акту конкретного користування від 30.03.1994
року спірний сарай в цілому не віднесений до квартири позивачів, а вказано, що
? частка сараю знаходиться у користуванніОСОБА_3(арк..спр.9)
Разом із тим судом встановлено, щоОСОБА_3 ніколи не
користувався спірним сараєм, що він підтвердив у судовому засіданні, тому ?
частина сараю літер «Ж» помилково згідно акту конкретного користування від 30
березня 2004 року був приєднаний до квартири відповідачаОСОБА_3.
Крім того, акт конкретного користування укладений 30 березня 2004 року
у відсутності позивачів, вони з ним ознайомлені не були, тобто, не могли
заперечувати проти включення сараю літер «Ж» до квартири відповідача ОСОБА_3
Таким чином, включення ? частки сараю літер «Ж» в акті конкретного користування
від 30 березня 2004 року не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно, порушене право ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає судовому
захисту.
Разом із тим суд не може взяти до уваги доводи ОСОБА_6, що вона є
власником ? частки спірного сараю, так як купувала його у ОСОБА_8(арк..
спр.110) у зв'язку із чим включила його у свій технічний паспорт.
Відповідачкою дійсно надана суду копія розписки, згідно із якою ОСОБА_8
продав їй увесь сарай. Однак, дання розписка не відповідає вимогам діючого
Цивільного кодексу, як угода і не породжує прав відповідачки на спірну частину
сараю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 60, 209, 213, 214,
215 Цивільного процесуального Кодексу України; ст. 10 Закону України «Про
приватизацію державного житлового фонду», Рішення Конституційного Суду України
від 02 березня 2004 року;;
В и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2
задовольнити.
Визнати недійсним акт конкретного користування від 30 березня 2004 року
домоволодіннямАДРЕСА_2в частині
користування ? часткою сараю літер «Ж» за квартирою №1, яка належить на праві
власностіОСОБА_3.
Визнати недійсним додатковий акт конкретного користування, згідно якого ? сараю
літер «Ж» відноситься до квартири АДРЕСА_1
Визнати недійсним технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 в частині включення до нього ? частки сараю літер «Ж».
Зобов'язати комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»
внести зміни в технічний паспорт квартириАДРЕСА_2шляхом внесення до нього відомостей про належить до
вказаної квартири сараю літер «Ж» в цілому.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в
Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки,
передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального Кодексу України.
Суддя
Ялтинського міського
суду
Г.В.Земляна
Справа № 2-3340
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ
(вступна та регулятивна частини)
==========================================================================
08 листопада 2007 року Ялтинський міський суд
Автономної республіки Крим
в складі: головуючої судді Земляної Г.В., при
секретарі Копистко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті
цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, ОСОБА_6, санаторію
«Сімеїз», треті особи - Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної
інвентаризації» (далі КП БТІ), ОСОБА_4, ОСОБА_5про визнання частково недійсним акту і доповнення до акту конкретного
користування, визнання частково недійсним технічного паспорту на квартиру,
в с т а н о в и в:
Зважаючи на складність у викладені повного тексту рішення суду,
пов'язаного з потребую в обгрунтованні доводів сторін, на що може бути
витраченим значний час , суд уважає на необхідне проголосити його вступну та
резолютивну частин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 60, 209, 213, 214,
215 Цивільного процесуального Кодексу України; ст. 10 Закону України «Про
приватизацію державного житлового фонду», Рішення Конституційного Суду України
від 02 березня 2004 року;;
В и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2
задовольнити.
Визнати недійсним акт конкретного користування від 30 березня 2004 року
домоволодіннямАДРЕСА_2в частині
користування ? часткою сараю літер «Ж» за квартирою №1, яка належить на праві
власностіОСОБА_3.
Визнати недійсним додатковий акт конкретного користування, згідно якого ? сараю
літер «Ж» відноситься до квартири АДРЕСА_1
Визнати недійсним технічний паспорт на квартируАДРЕСА_1в частині включення до нього ? частки сараю літер «Ж».
Зобов'язати комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»
внести зміни в технічний паспорт квартири АДРЕСА_2 шляхом внесення до нього відомостей про належить до
вказаної квартири сараю літер «Ж» в цілому.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в
Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки,
передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального Кодексу України.
Суддя
Ялтинського міського
суду
Г.В.Земляна