Судове рішення #17514450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211


РІШЕННЯ

Іменем України


18.08.2011Справа №5002-8/2598-2011


За позовом - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АР Крим, м. Алупка

до - Фонду комунального майна Алупкінській міській раді, АР Крим, м. Алупка

про спонукання продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна.

Суддя  С.А. Чумаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – ОСОБА_1, паспорт; ОСОБА_2, представник по довіреності від 04.08.11р.

Від відповідача –  не з’явився.

Суть спору: Позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Фонду комунального майна при Алупкінській міській раді, просить суд зобов’язати фонд комунального майна Алупкінській міській ради продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна Алупкінської міської ради – будівлю кафе літ. А площею 19,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 літ. А, який укладений                        31 березня 2008 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що діючим законодавством не передбачено можливості зобов’язати сторін продовжити строк дії договору.

Справа слуханням відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008 року між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (Орендар) укладеного договір оренди нерухомого майна Алупкінської міської ради.

Відповідно до п. 1.1. Договору від 31 березня 2008 року Фонду комунального майна Алупкінської міської ради «Орендодавець» передає, а «Орендар" приймає в строкове платне користування майно - будівля кафе літ. А загальною площею 19,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. А.

Згідно з п. 11.1. Договору від 31 березня 2008 року даний договір укладається строком на 1 рік. Обчислення строку договору оренди починається з 31 березня                           2008 року.

31 березня 2010 року між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (Орендар) укладено Додаткову угоду, згідно з яким термін дії договору оренди продовжено до 31 березня 2011 року.

Листом №44 від 12 квітня 2011 року Фонд комунального майна Алупкінської міської ради звернувся до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1. з повідомленням про припинення договору оренди від 31 березня 2008 року, у зв’язку із закінченням строку на який він був укладений, а також у зв'язку з тим, що Фонд комунального майна не має наміру надалі здавати нежитлові приміщення в оренду.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Як встановлено судом, позивач обґрунтовує свої вимоги про спонукання до продовження дії договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 на новий термін, зокрема, тим, що у позивача наявне переважне право на продовження строку дії договору, тобто укладення договору є обов'язком орендодавця – Алупкінської міської ради.

Суд вважає безпідставним наведені твердження позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір  найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема,  закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, листом №44 від 12 квітня 2011 року Фонд комунального майна Алупкінської міської ради звернувся до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1. з повідомленням про припинення договору оренди від 31 березня 2008 року, у зв’язку із закінченням строку на який він був укладений, а також у зв'язку з тим, що Фонд комунального майна не має наміру надалі здавати нежитлові приміщення в оренду.

Водночас, у своєму позивачі позивач підтвердив факт отримання ним  листа відповідача № 44  від 12 квітня 2011 року про припинення договору оренди від                       31 березня 2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір оренди нерухомого майна від 31 березня 2008 року укладений між Фондом комунального майна Алупкінської міської ради (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (Орендар)  припинив свою дію 31 березня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»і вказує на порушення відповідачем встановленого законом тримісячного строку  письмового попередження орендаря про намір використовувати майно для власних потреб.

Як встановлено ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»після  закінчення  терміну  договору оренди орендар, який належним   чином виконував  свої  обов'язки  за  договором,  має переважне  право,  за  інших  рівних  умов,  на укладення договору оренди  на  новий  термін,  крім  випадків,  якщо орендоване майно необхідне  для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати  зазначене  майно  для власних потреб, він повинен письмово  попередити  про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Вказані приписи закону стосуються укладення договору оренди на новий термін, а позивачем заявлені вимоги про спонукання продовжити строк дії договору оренди від   31 березня 2008 року.

Отже, не повідомлення позивача у встановлений законом строк про намір використовувати орендовані приміщення для власних потреб власником не є підставою для задоволення позовних вимог про спонукання продовжити строк договору оренди.

Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що відповідно до                ст.16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування  збитків  та  інші способи  відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Обраний позивачем такий  спосіб захисту свого права як визнання договору оренди продовженим на певний строк та на тих самих умовах не передбачений законом та не встановлений договором.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, відповідачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та                         ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості своїх заперечень на позов, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку відповідача.

18 серпня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23 серпня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд

ВИРIШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація