ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2011 року Справа № 5005/5153/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання : Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. у справі №5005/5153/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА «ЕКІПАЖ», м.Харків
до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 25 393грн. 65коп.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1- представник, довіреність №53-02/165 від 04 квітня 2011р.
представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА «ЕКІПАЖ»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою з урахуванням уточнення до позовних вимог, про стягнення з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»(далі –відповідач) 21 193грн. 36коп. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1 686грн. 68коп. три відсотки річних, 2 513грн. 61коп. пені, 235грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2011р. по справі №5005/5153/2011 (суддя Петренко Н.Е.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09.06.2011р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21 004грн. 32коп. заборгованості, 2 506грн. 75коп пені, 189грн. 04коп. інфляційних втрат, 1686грн. 68коп. трьох відсотків річних, 253грн. 87коп. державного мита та 235грн. 94коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що між сторонами по справі було укладено договір поставки, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар. Назву, асортимент, кількість, комплектність та ціну сторони обумовили в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Позивачем були виконані умови договору, але відповідач не розрахувався за поставлений товар, в зв’язку з чим виникла заборгованість та обов’язок сплатити штрафні санкції за прострочення виконання умов договору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. у справі №5005/5153/2011.
В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення є незаконним та необґрунтованим, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011 року по справі №5005/5153/2011 скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА «ЕКІПАЖ».
Розпорядженням секретаря судової палати від 07 липня 2011р. по справі №5005/5153/2011 призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К. (доповідач), судді Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 липня 2011 року апеляційну скаргу відповідача, прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.08.2011 року.
05.08.2011р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, в якому заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач просив залишити оскаржене по справі рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином.
Заслухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду справи при відсутності представника позивача, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: розглядати справу у відсутності представника позивача, який про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що 04.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №968/091/01-ДШ-08 (далі-Договір), умовами якого передбачено: позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар, у порядку та на умовах, передбачених даним договором; назва, асортимент, кількість, комплектність товару обумовлюється сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору; ціна за одиницю товару встановлюється сторонами в специфікації; загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, який підлягає поставці у відповідності до специфікації даного договору; орієнтовна сума договору, на момент його підписання, складає 21 004грн. 32коп., в тому числі ПДВ 3 500грн. 72коп.; оплата проводиться в порядку та строки, передбачені специфікацією; у випадку порушення зобов'язань, які виникли з даного договору, сторона несе відповідальність, встановлену договором та чинним законодавством України; у випадку порушення відповідачем строку розрахунків за договором він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та дійсний до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору /а.с. 11-14/.
Сторонами підписана специфікація № 1 від 04.08.2008р. до Договору, якою визначено перелік та вартість робіт на суму 21 004грн. 32коп. /а.с. 15/.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 21 004грн. 32коп., згідно замовлень відповідача, що підтверджуються накладною № 815 від 08.08.2008р. /а.с. 16/.
Станом на дату подачі позовної заяви розрахунок за поставлений товар відповідачем проведено не було, сума боргу складає 21 004грн. 32коп., що підтверджується актом звірки, підписаний сторонами 05.05.2011р. /а.с. 33/.
З метою досудового врегулювання спору позивачем неодноразово були направлені на адресу відповідача листи-претензії № 126 від 19.11.2008 року, № 9 від 30.01.2009 року, №438/ДМР від 04.08.2010 року з вимогою погасити заборгованість.
Відповідач надіслав відповідь за №53-15/73 від 24.06.2009р., відповідно до змісту якої визнав існування заборгованості перед позивачем, але зазначив про те, що немає можливості погасити дану заборгованість у зв'язку зі скрутним положенням підприємства.
При розгляді справи у суді першої інстанції відповідач щодо факту поставленого позивачем товару на суму 21 004грн. 32коп. не заперечував, але позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач не довів по справі факт виконання зобов'язання по вище зазначеному Договору на момент розгляду спору.
Пунктом 6.5. Договору, укладеного сторонами, передбачено, що у випадку порушення відповідачем строку розрахунків за договором він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки.
Вимогами частини 1 статті 193, частини 2 статті 218 та частини 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності; не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів; за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статтей 525, 526, частини 1 статті 530, статті 599, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені по справі обставини та вимоги вище наведених норм права, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обов’язок відповідача сплатити позивачу вартість отриманого товару на суму 21 004грн. 32коп., пеню у розмірі, передбаченому п. 6.5 Договору, інфляційні втрати, три відсотки річних та судові витрати по справі відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову спростовуються вище наведеними встановленими по справі обставинами та вимогами норм права.
Підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування або зміни оскарженого судового рішення по справі не має.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2011р. у справі №5005/5153/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.А. Сизько