ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" серпня 2011 р.Справа № 5/17-2259-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересип-2"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповільністю "ТОТ"
про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересип-2"
про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності
суддя Погребна К.Ф.
Представники, які брали участь у розгляді справи:
Від позивача по первісному позову (відповідач за зустрічним): Авгітов С.Г. –наказ № 1 від 09.09.2004 року;
Від відповідача по первісному позову (позивач за зустрічним): ОСОБА_1 –довіреність від 29.06.2011 року;
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересип-2" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ" про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2011р. порушено провадження по справі № 5/17-2259-2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТ" 24.06.2011 року звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересип-2" про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2011 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересип-2" про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересип-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ" про визнання права власності на самовільно збудовані та реконструйовані будівлі, припинення спільної часткової власності, виділ у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011 року було продовжено строк розгляду справи.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.08.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
20 жовтня 2004 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (Продавець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пересип-2" (Покупець) з другої сторони був укладений договір купівлі продажу нежилих будівель та споруд з аукціону (надалі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нежилі будівлі та споруди, що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця 7-ма Пересипська, під номером "сімнадцять", та складаються в цілому з нежилих будівель літ. "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "И", "КК1", "Л", "М", "Н" загальною площею 5126,2 кв. м., побутівок літ. "Ш", "Щ", туалетів літ "Ю", "Р", трансформаторної літ. "Я", а Покупець зобов'язується прийняти вказані нежилі будівлі та споруди і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у Договорі, та провести реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації.
Як зазначає позивач виробниче автотранспортне об'єднання Одеської облспоживспілки ухилялось від вчинення дій, пов'язаних із нотаріальним посвідченням укладеного сторонами договору купівлі продажу основних фондів підприємств і організацій споживчої кооперації України від 06.10.2004 р., ТОВ "Пересип-2", звернулося з позовною заявою про визнання у судовому порядку договору від 20.10.2004 р. дійсним та визнання права власності на придбане майно.
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2005 р. по справі №1/201-05-5223, яке набрало законної сили 13.06.2005 р., визнано укладений Договір від 20.10.2004 р. дійсним та визнано за ТОВ "Пересип-2" право власності на 11/25 частин нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 17.
31 січня 2006 року КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" був виготовлений технічний паспорт, відповідно до якого ТОВ "Пересип-2" є власником 11/25 частин нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 17. Відповідно до даного технічного паспорту загальна земельна площа складає 10234 кв. м, під будівлею всього 4308 кв. м, під двором всього 5926 кв. м, з яких відповідно до характеристики будівлі:
всього по літері "А" –375,4 кв. м
всього по літері "Б" –188,2 кв. м
всього по літері "В" –385 кв. м
всього по літері "М" –378,1 кв. м
всього по літері "Л" –515,6 кв. м
всього по літері "Н" –108,8 кв. м
всього по літері "О" –601,1 кв. м
всього по літері "Ш" –20,9 кв. м
всього по літері "К" –571,8 кв. м
всього по літері "С" –751, 4 кв. м
в цілому площа складає 3896,3 кв. м
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.02.2006 р., вбачається, що ТОВ "Пересип-2" на праві спільної часткової власності володіє 11/25 частин нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 17.
В подальшому позивачем була здійснена без погодження проекту реконструкція комплексу будівель.
14 серпня 2007 року Управлінням архітектури та містобудування був наданий висновок №600/07 "О возможности ввода в эксплуатацию зданий и строений по адресу ул. 7-я Пересыпская,17."
Актом міської міжвідомчої комісії по прийому в експлуатацію будівель №298 від 30.11.2007 р., були прийняті до експлуатації реконструйована під кафе сауну будівля під літ. "Б", загальною площею 188,2 кв. м, виробничо-побутова будівля літ. "М1" загальною площею 254,5 кв. м, будівля малярного цеху літ. "С", загальною площею 751,4 кв. м., навіс над літньою площадкою кафе літ. “б”, розмірами 16,0м х 5,30м, бокс для ремонту автомобілів літ. “О”, загальною площею 601.1 кв. м. , приміщення котельні літ. “л” площею 22.5 м.
Також, в ході подальшої експлуатації, знову була проведена реконструкція будівель під літерами :
“О” після реконструкції площа будівлі в цілому становить 862,1 кв. м.
“К” після реконструкції площа будівлі в цілому становить 599.6 кв. м.
Після проведення реконструкції позивач звернувся до КП “ОМБТІ та РОН” з заявою про реєстрацію права власності на реконструйовані будівлі, однак КП “ОМБТІ та РОН” відмовило у проведенні реєстрації права власності посилаючись на те, що реконструкція була проведена самовільно без отримання відповідних дозвільних документів.
23 лютого 2011 року КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" був виготовлений технічний паспорт, відповідно до якого ТОВ "Пересип-2" є власником 11/25 частин нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 17. Відповідно до даного технічного паспорту загальна площа 4040,4 кв.м., з яких відповідно до характеристики будівлі:
всього по літері "А" –360,4 кв. м
всього по літері "Б" –188,2 кв. м
всього по літері "В" –385 кв. м
всього по літері "М" –378,1 кв. м
всього по літері "Л" –515,6 кв. м
всього по літері "О" –862,1 кв. м
всього по літері "К" –599,6 кв. м
всього по літері "С" –751, 4 кв. м
в цілому площа складає 4040,4 кв. м
Оскільки, на даний час виникла потреба в припинені спільної часткової власності на нежитлові будівлі та споруди та виділення з комплексу нежитлових будівель частки в натурі, для правильного визначення якої необхідно визнати право власності на вказані самочинно реконструйовані будівлі, та враховуючи, що не вдалось в досудовому порядку вирішити це питання з ТОВ "ТОТ", позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх прав.
У відповідності до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Разом з тим слід врахувати Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, де у п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т. ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституцією України у ст. 124 закріплено принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право в цьому не може бути обмежене.
Позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій просить останнього припинити право спільної часткової власності на приміщення, але позивач відповіді не отримав, що зумовило звернутись з даними позовними вимогами до суду.
29 березня 2006 року між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (Продавець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОТ" (Покупець) з другої сторони був укладений договір купівлі продажу нежилих будівель та споруд з аукціону (надалі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю 14/25 частини нежилих будівель та споруд під номером "сімнадцять", що знаходиться в місті Одеса по вулиці Сьома Пересипська, та складається в цілому з: "А"- контора гаража, "Б"- приміщення диспетчерської, "В"- господарчий склад, "К,К1"- цех кап. ремонту. "Л"- авторемонтні майстерні, "М"- виробничі приміщення. "Н, Ш, Щ"- господарчий склад. "Ю,Р" –вбиральня, 1-3 кам'яна огорожа, ворота, І- покриття асфальтове, ІІ –пожежний резервуар, "Е" склад агрегатів, "Ж" –склад ГСМ, "Г"- столова, битовки, мийка, "Д" –сектор поточного ремонту, "З"- бокси для КАМАЗов, "Я"- трансформаторна підстанція, "И"- авторемонтна майстерня, загальною площею 5126,2 кв. м.
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП "Одеське МБТІ" вбачається, що ТОВ "ТОТ" на праві приватної спільної часткової власності володіє 14/25 нежитлових будівель та споруд за адресою, м. Одеса, вул. Пересипська 7, буд 17.
Відповідно до технічного паспорту будівлі які належать ТОВ «ТОТ»на підставі договору складають загальну площу 3963,6 кв.м., з відповідно до характеристики будівлі:
всього по літері "Г" –1122,9 кв. м
всього по літері "Д" –1844,7 кв. м
всього по літері "Ж" –120,9 кв. м
всього по літері "Е" –56,7 кв. м
всього по літері "И" –688,8 кв. м
всього по літері "З" –87,7 кв. м
всього по літері "Я" –41,9 кв. м
До господарського суду Одеської області було надані висновки будівельно-технічного дослідження об’єкта капітального будівництва розташованого за адресою м. Одеса, вул. Пересипська 7, буд 17, відповідно до якого самочинні будівництва є завершеними та підлягають для подальшого використання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог з наступних підстав:
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідачі в супереч названим нормам закону створили реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на реконструйоване майно.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Земельна ділянка на який розташовано комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 17, була відведена Одеській облспоживспільці рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 5 квітня 1954 р. «Про виділення земельних ділянок під будівництво державним та кооперативним організаціям»
Отже, після купівлі у Одеської облспоживспілки комплексу нежилих будівель та споруд, ТОВ «Пересип-2»та ТОВ «ТОТ»набуло право користування земельною ділянкою, на який розміщені вищезазначені будівлі та споруди.
Умовами п.3, ст. 120 Земельного кодексу України, у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинний на момент здійснення відповідачем будівництва) забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, чинній на момент здійснення відповідачем будівництва) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
За приписами ст. 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" будівництво об’єктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
В порушення вищевказаних приписів законодавства позивач здійснив будівництво об’єкта нерухомості без належних дозволів і належно затвердженого проекту.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З приписів ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України вбачається, що самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до п.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
До суду не подано жодних доказів, які б свідчили про порушення прав інших осіб.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно житлові будинки, будівлі, споруди тощо, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з технічного паспорту та з висновку експерта самочинне будівництво є завершеними будівлями та придатні до експлуатації.
За змістом статей 364 та 367 ЦК України допускається домовленість сторін щодо порядку розподілення в натурі часток у спільній частковій власності. Право Підприємців на виділення власної частки майна із спільної власності є імперативним.
З урахуванням вищезазначеного, а також через відсутність доведених та обґрунтованих суперечностей між співвласниками Об’єкту та Приміщення щодо порядку використання, суд вважає можливим задовольнити вимоги позовної заяви щодо виділу у натурі нежитлових приміщень з спільної часткової власності, на підставі норм статті 364 ЦК України.
Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на самочинно збудовані будівлі.
Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1.Позовну заяву ТОВ "Пересип-2" задовольнити частково.
2.Припинити право спільної часткової власності на нежитлові будівлі та споруди по вул. 7-А Пересипська, 17 , м. Одеса між співвласниками ТОВ "ТОТ" та ТОВ "Пересип-2"
3.Виділити з комплексу нежитлових будівель та споруд по вулиці 7-А Пересипська, 17, у м. Одеса в натурі частку у розмірі 11/25, загальною площею 4040,4 кв. м, що складається з будівель: літ. "А" загальною площею - 360,4 кв. м, літ. "Б" загальною площею - 188,2 кв. м, літ. "В" загальною площею - 385,0 кв. м, літ. "К" загальною площею - 599,6 кв. м, літ "М", загальною площею - 378, 1 кв. м, літ. "О" загальною площею - 862,1 кв. м, літ. "С" загальною площею - 751,4 кв. м та літ. "Л" загальною площею –515,6 кв. м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Пересип -2".
4.Визнати за ТОВ "Пересип-2" право власності на окремий майновий комплекс, загальною площею 4040,4 кв. м, що складається з будівель: літ. "А" загальною площею - 360,4 кв. м, літ. "Б" загальною площею - 188,2 кв. м, літ. "В" загальною площею - 385,0 кв. м, літ. "К" загальною площею - 599,6 кв. м, літ "М", загальною площею - 378, 1 кв. м, літ. "О" загальною площею - 862,1 кв. м, літ. "С" загальною площею - 751,4 кв. м та літ. "Л" загальною площею –515,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 7-А Пересипська, 17.
5.В частині присвоєння адреси: м. Одеса, вул. 7-А Пересипська, 17А. - відмовити.
6.Зустрічний позов ТОВ "ТОТ" задовольнити.
7. Виділити з комплексу нежитлових будівель та споруд по вулиці 7-а Пересипська,17, у м. Одесі в натурі частку у розмірі 14/25, загальною площею 3963,6 кв.м, що складається з будівель: літ. "Г", загальною площею 1122,9 кв.м, літ "Д", загальною площею 1844,7 кв.м, літ "Ж", загальною площею 120,9 кв.м, літ. "Е" загальною площею 56,7 кв.м, літ. "И" загальною площею 688,8 кв.м, літ "З", загальною площею 87,7 кв.м та літ. "Я" загальною площею 41,9 кв.м, що належать ТОВ "ТОТ"
8.Визнати за ТОВ "ТОТ" право власності на окремий майновий комплекс, загальною площею 3963,6 кв.м, що складається з будівель: літ. "Г", загальною площею 1122,9 кв.м, літ "Д", загальною площею 1844,7 кв.м, літ "Ж", загальною площею 120,9 кв.м, літ. "Е" загальною площею 56,7 кв.м, літ. "И" загальною площею 688,8 кв.м, літ "З", загальною площею 87,7 кв.м та літ. "Я" загальною площею 41,9 кв.м, що належать ТОВ "ТОТ"
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 22 .08.2011 року.
Суддя Погребна К.Ф.