Справа № 2о-20/2008 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2008 року                 Кіровоградський  районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко В.Г.,

народних засідателів - ОСОБА_1,  ОСОБА_2,

при секретарі - Шиєнко Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в  місті Кіровограді цивільну справу за заявою ОСОБА_3, про визнання  безвісно відсутнім ОСОБА_4, заінтересована особа - районне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, 

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_3.  з 1995 року  перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4., який було розірвано в судовому порядку 30.07.2001 року. Від шлюбу  мають сина  ОСОБА_5, 1996 року народження та доньку ОСОБА_6, 2001 року народження.                                  30.01.2008 року ОСОБА_3.  звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати  свого колишнього чоловіка і батька дітей , який   проживав до 2001 року разом з нею в АДРЕСА_1, а з 2002 року в м. Кіровограді по АДРЕСА_2  безвісно відсутнім, посилаючись на те, що  з серпня 2002 року   ОСОБА_4. перестав надавати допомогу на дітей і тоді ж виїхав з місця проживання у невідомому напрямку. Зі слів його родичів їй відомо, останній раз він був у місті Кіровограді в 2005 році всього декілька днів, після чого  знову виїхав  у невідомому напрямку і до цих (більше року)  від нього немає  ніяких відомостей.  Ухвалою суду від 7.04.2006 року у виконавчому провадженні про стягнення аліментів  був оголошений в розшук, однак позитивних результатів він не дав, місце перебування чи проживання її колишнього чоловіка і батька дітей не встановлено.

            Визнання безвісно відсутнім  ОСОБА_4.  заявник обгрунтовує тим,  що їй  важко самій утримувати двох дітей, один із яких є інвалідом,  і  необхідно  вирішити питання  про призначення на сина та доньку пенсії у зв”язку  з утратою годувальника.

            У судовому засіданні доводи заяви ОСОБА_3. підтримала. 

            Заінтересована особа - районне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надав суду заяву про відсутність заперечень щодо задоволення вимог заявниці і прохання про розгляд справи у відсутності його представника.

            Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

            Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом  визнана безвісно відсутньою, якщо протягом  одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

            Факт відсутності відомостей про місце перебування  ОСОБА_4. в місці  його постійного проживання у м. Кіровограді по АДРЕСА_2 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

            Допитаний судом свідок ОСОБА_7. пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_4., який після розірванню шлюбу з заявницею проживав  в м. Кіровограді  у свого батька по АДРЕСА_2, поряд з яким проживає і він.  В 2002 році ОСОБА_4. виїхав на заробітки в Росію і вдома появився на декілька неділь у 2005 році, після чого знову поїхав. Де він саме перебуває і чим він займається  нікому не казав. Останній раз від нього був телефонний дзвінок восени, у вересні  2006 року, він цікавився здоров”ям батька.  Але знову ж звідки він телефонує і де знаходиться не казав.  З  того часу , тобто більше року,  ніяких відомостей  про місце перебування ОСОБА_4. в місці його проживання немає і де він перебуває не відомо. 

            Згідно з повідомленням  Кіровоградського РВ УМВС України від 25.01.2008 року, оголошений ухвалою  Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2006 року  розшук ОСОБА_4. позитивних результатів не дав. Даних про його місце перебування вони не мають.

            Згідно довідки  за місцем проживання в м. Кіровограді по АДРЕСА_2  дані про місце перебування ОСОБА_4. з 2002 року відсутні.

            З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком.  Даних про його заінтересованість  в результаті розгляду справи  судом не встановлено, його покази об”єктивно підтверджують і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

            Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦК України у разі  неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її  безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити  цей місяць - перше  січня наступного року.

            Оскільки  в судовому засіданні встановлено, що останні відомості про ОСОБА_4. були у вересні 2006 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 жовтня 2006 року.

            Задоволення заяви ОСОБА_3.  має для неї та її дітей юридичне значення.

            Згідно зі ст. 37 Закону України про пенсійне забезпечення право на  пенсію внаслідок втрати годувальника  виникає і у випадку  визнання годувальника в установленому порядку  безвісно відсутнім.

            Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка  вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4. безвісно відсутнім.

            На підставі викладеного, керуючись  ст. 43 ЦК України ст.ст. 248, 249 ЦПК України,  

ВИРІШИВ:

            Заяву  ОСОБА_3 задовольнити.

            Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда.

            Початком безвісної відсутності  ОСОБА_4. вважати  1 жовтня 2006 року.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Кіровоградської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний с трок з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом 20  днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Народні засідателі:                           ОСОБА_1                                         ОСОБА_2,