Справа № 11-731/11 Головуючий у 1 інстанції: Горошко Л.Б.
Категорія: ст.364 ч.2,209 ч1 КК України Доповідач: Гаврилов В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Гаврилова В.М.
суддів: Калиняк О.М., Макойди З.М.
з участю прокурора: Горин У.І.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції Пайтра А.Г., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_8 на вирок Кам’янка-Буського районного суду Львівської області від 06 червня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, голову фермерського господарства „ОСОБА_8”, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, засуджено за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки 6 міс. позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на 2 роки, за ч.1 ст. 209 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на 2 роки. Згідно ст. 70 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 3 роки 6 міс. позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на 2 роки.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України його звільнено від відбуття основного покарання з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, буде періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, не міняти без їх згоди місця проживання.
Запобіжний захід засудженому залишено підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу, стягнуто з нього завдані потерпілим збитки, позовні вимоги задоволені частково та вирішено питання з речовими доказами.
За вироком суду ОСОБА_8 працюючи на посаді голови ФГ „ОСОБА_8” в с. Сокіл, Кам’янка-Буського району Львівської області, будучи службовою особою та отримавши у 1997 році від 196-ти власників майнових паїв для здійснення господарської діяльності належне їм після виходу із СВСГ „Сокіл” майно на загальну суму 1175900 грн., протягом 1997-2008 років умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем і всупереч інтересам служби, без згоди власників майнових паїв відчужив орендоване майно - сільськогосподарські машини, механізми та обладнання на суму 64891 грн. 96 коп., а також велику рогату худобу на суму 34000 грн., а всього на загальну суму 98891 грн. 96 коп.. Отримані в наслідок злочинних дій кошти він використав на потреби ФГ „ОСОБА_8” .
В апеляції прокурор вважає, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок своєї м’якості. Звертає увагу на суспільну небезпеку злочину, на особу ОСОБА_8, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вину свою у вчиненні злочинів не визнав і не розкаявся у вчиненому і просить вирок скасувати, постановити свій вирок, яким засудити його за сукупністю злочинів до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на 3 роки, з конфіскацією майна. В змінах до апеляції прокурор звертає увагу на те, що у вироку не зазначено конкретно коли було продано орендоване майно, яке саме і кому, та кому конкретно заподіяно шкоду і просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції потерпілих також звертається увага на відсутність пом’якшуючих обставин, на попередні судимості ОСОБА_8, на те, що він не покаявся, не відшкодував завдані пайовикам збитки, фактично знущається над ними і вони просять скасувати вирок місцевого суду за м’якістю, постановити свій вирок, яким обрати покарання засудженому за сукупністю злочинів у вигляді 6 років позбавлення волі. Аналогічні за змістом доводи потерпілі наводять у своєму запереченні на апеляцію засудженого.
В апеляції засудженого ОСОБА_8 зазначено, що він як засновник і єдиний член фермерського господарства не може бути суб’єктом злочинів, які йому інкримінують, звертається увага на те, що немає доказів зняття з реєстрації і продажу будівель і техніки, спричинення ним істотної шкоди, а отримані від реалізації майна кошти були спрямовані на покращення стану майна пайовиків, що залишилось, та погашення їх дебіторської заборгованості, що не конкретизований час вчинення злочинів, тоді як в матеріалах справи відсутні докази про те, що він реалізовував майно після 30.04.2002 року. На думку апелянта обвинувачення його у легалізації коштів здобутих злочинним шляхом є огульним, неконкретизованим ні щодо часу, ні щодо суми, ні по суті і він просить вирок місцевого суду скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п.п. 1,2 ст.6 КПК України. В доповненні до апеляції засуджений звертає увагу на те, що судом не з’ясовано законність існування спілки об’єднання „Мрія” на чию користь з нього стягнуто із „незаконного” володіння майно на суму 1175,9 тис. грн.
Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілих які підтримали свої апеляції і заперечили апеляцію засудженого, засудженого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого і заперечили апеляції прокурора та потерпілих, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілих та засудженого підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В порушення вимог ст.ст.64,132,223,334 КПКУкраїни ні в постанові про притягнення як обвинуваченого, ні в обвинувальному висновку, ні у вироку не зазначено час, місце, обставини, мотиви та способи вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_8, їх наслідки, тобто характер і розмір шкоди для кожного з потерпілих (т.2, а.с.261, 246- 304).
В порушення ст.ст.49,50 КПК України із 196-ти пайовиків потерпілими визнано лише 11, в обвинувальному висновку зазначено лише двоє, а цивільними позивачами не визнано жодного з пайовиків (т. 2, а.с.229-247), чим грубо порушені їх права як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні.
Прокурором району подано, а судом задоволені позовні заяви в інтересах потерпілих на суми, які належним чином не мотивовані і не доведені відповідно до вимог п.4 ст. 64 КПК України (т.3, а.с. 20-81).
Для усунення зазначених порушень потрібні значні оперативно-розшукові та слідчі дії, які неможливо вчинити під час нового розгляду справи чи шляхом судового доручення, тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Оскільки відповідно до ст.ст. 367,368,369 КПК України наведені обставини являються безумовною підставою для скасування вироку, колегія суддів не входить в обговорення інших доводів апеляцій, які можуть бути враховані під час додаткового розслідування, або нового судового розгляду справи.
Куруючись ст.ст. 362, 366 -369, 374 КПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
апеляції прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції Пайтра А.Г., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково - вирок Кам’янка-Буського районного суду Львівської області від 06 червня 2011 року відносно ОСОБА_8 скасувати, а кримінальну справу направити через місцевий суд прокурору Кам’янка-Буського району Львівської області для організації проведення додаткового розслідування
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді :