ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р.                                                           Справа № 5023/3725/11  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя  Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 3021/01-126 від 24.02.2011 р., Федорова П.І. за довіреністю № 3021/01-283 від 30.05.2011 р.,     

відповідача -  ОСОБА_2  за довіреністю № 133 від 04.02.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2746Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.11 р. у справі № 5023/3725/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Інститут Дніпродіпротранс", м. Дніпропетровськ  

до Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", м. Харків

про визнання договірних зобов"язань

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Інститут Дніпродіпротранс" звернулося до господарського суду  Харківської області з позовною вимогою до Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" та просило зобов’язати  відповідача виконати належним чином свої фінансові зобов’язання перед позивачем шляхом сплати основної заборгованості (з урахуванням уточнень позовних вимог) в сумі 157 186,80 грн. та сплати пені в сумі 12 215,14 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 4983/70087 від 29.05.2008 р.

08.06.2011р. (вх.№14347) позивачем було надано заяву, в якій він відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 16.01. 2011 р. по 11.05. 2011 р. у сумі 7 609,43 грн., у зв’язку з новопроведеним  розрахунком суми пені.

Також позивач 08.06.2011р. (вх.№11224) надав письмове уточнення позовних вимог та періоду нарахованої пені, в якому просив вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 157 186,80 грн. та пеню за період з 16.07.2010 р. по 16.01.2011 р. в сумі 12 348,63 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 червня 2011 року у справі № 5023/3725/11 (суддя Ольшанченко В.І.) прийнято відмову позивача від первісних позовних вимог (19958,06 грн.) в частині стягнення з відповідача пені за період з 16.01.2011 р. по 11.05.2011 р. в сумі 7 609,43 грн. за договором №4982/70087 від 29.05.2008 р. Припинено провадження у справі в цій частині.

Решту позовних вимог задоволено повністю.

Стягнуто з Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на користь Відкритого акціонерного товариства "Інститут Дніпродіпротранс" основну заборгованість за договором №4982/70087 від 29.05.2008 р. в сумі 157 186,80 грн., пеню за період з 16.07.2010 р. по 16.01.2011 р. в сумі 12 348,63 грн., державне мито в сумі 1 695,35 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,86 грн.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08 червня 2011 року у даній справі  скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вимоги апеляційної скарги заявник, зокрема, обґрунтовує тим, що з наявного в матеріалах справи акту № 2 здавання - приймання проектної документації до договору № 4982/70087 від 29.05.2008 року вбачається, що зазначений акт №2 підписаний обома сторонами 01.07.2010 року, тобто після закінчення терміну дії договору. Вважає, що висновки суду стосовно підстави виникнення заборгованості та стягнення пені саме за договором № 4982/70087 від 29.05.2008 року не відповідають обставинам справи.

Крім того, висновок суду першої інстанції про поширення на данні правовідносини приписів п. 4.2 Договору, яким передбачено стягнення неустойки ( пені ), зроблено при неправильному застосуванні норм матеріального права і тому  у суду не було правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені. Отже умови Договору, встановлені в п.2.2 та п.4.2 мають значення та є обов’язковими  для сторін виключно в рамках терміну дії договору, після спливу якого виконання зобов’язань та відповідальність за їх порушення здійснюється на загальних підставах відповідно до норм цивільного законодавства.  

Оскільки судом зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, та порушено норми матеріального права, УкрДНТЦ «Енергосталь»вважає, що оскаржуване рішення у даній справі підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового рішення щодо відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу  та його повноважні представники у судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечують, вважають їх такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято у відповідності до  вимог чинного законодавства, на підставі чого має бути залишено без змін. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що договір діє до повних взаєморозрахунків між сторонами, а Відповідач не здійснив повні розрахунки за виконані роботи. Крім того своїм листом від 30.07.2009 року № 1-01-2724 повідомив Позивача про зміну своїх реквізитів і в якому зазначив, що даний лист є невід'ємною частиною договору від 29 травня 2008 р. за № 4982/70087, таким чином підтвердив продовження договірних відносин з ВАТ «Інститут Дніпродіпротранс».

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши у судовому засіданні 27.07.2011р. пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 29 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Інститут Дніпродіпротранс" (виконавцем) та Українським державним НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (замовником) був укладений договір №4982/70087 (далі Договір), за умовами якого виконавець (позивач) приймає на себе виконання техніко-економічних обґрунтувань реконструкцій і розвитку виробництва залізничного транспорту ВАТ „Дніпровський меткомбінат”, а замовник (відповідач) зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи за умовами даного Договору (п.п.1.1., 1.2.). Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей, який є невід’ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору в редакції, викладеній в протоколі розбіжностей, замовник протягом п’яти банківський днів після підписання договору перераховує аванс шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця у розмірі 87937,20 грн. з ПДВ (30% від вартості договору). Залік отриманого авансу здійснюється по закінченню робіт. Кінцева сплата виконаних робіт здійснюється замовником після повного завершення робіт –етапу календарного плану шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектної продукції.

В протоколі узгодження про договірну ціну на проектну продукцію б/н, б/д в редакції, викладеній в протоколі розбіжностей до Договору, сторони дійшли згоди про розмір договірної ціни на проектну продукцію в сумі 244 270,00 грн., крім того ПДВ 20% - 48 854,00 грн., всього до оплати 293 124,00 грн.

Судом попередньої інстанції встановлено, з підтвердженням матеріалами справи, що 24.06.2008 р. відповідач перерахував позивачу аванс в сумі 87 937,20 грн.,  підтвердженням чого є копія банківської виписки з особового рахунку позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що виконані роботи передбачені Договором були виконані і передані ВАТ "Інститут Дніпродіпротранс" замовнику і прийняті останнім без зауважень, про що свідчать копії накладної №3021/06-23 від 30.07.2008 р., актів здачі-приймання проектної продукції №1 без дати та №2 від 01.07.2010 р. на загальну суму 293 124,00 грн. Дані акти підписані уповноваженими представниками як з боку виконавця, так і з боку замовника без зауважень та засвідчені печатками підприємств сторін. Вказані акти сторонами не спростовані.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач  свої зобов’язання виконав  частково, сплативши вартість прийнятих робіт (з урахуванням перерахованого  авансу в сумі 87 937,20 грн.), загальною сумою 135 937,20 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особових рахунків позивача та відповідача.

Враховуючи зазначене, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача за Договором становить 157186,80 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 21.02.2011 року за № 3021/01-118 на адресу відповідача поштовим відправленням було направлено претензію з додатками, які обґрунтовують зазначені вимоги по сплаті вищезазначеного боргу. Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, борг перед позивачем не сплатив, чим змусив останнього звернутися до господарського суду  Харківської області з відповідним позовом.

Предметом даного позову є вимога Відкритого акціонерного товариства "Інститут Дніпродіпротранс" заявлена до Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" про стягнення заборгованості за договором на виконання техніко-економічних обґрунтувань реконструкцій і розвитку виробництва залізничного транспорту ВАТ „Дніпровський меткомбінат” №4982/70087 від 29.05.2008 р. в сумі 157186,80 грн., та пені в сумі 12 348,63 грн. за прострочення виконання зобов'язань за Договором. Тобто, спір між сторонами виник з приводу виконання умов Договору підряду, а саме - відносно стягнення з відповідача грошових коштів через невиконання замовником зобов'язань за Договором.

Ухвалюючи судовий акт у справі, господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача спірних коштів.

Параграфом 1 Глави 61 Цивільного кодексу України унормовано загальні положення про підряд.

Відповідно до частини 4 статті 837 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Параграф 4 цієї ж Глави Цивільного кодексу регулює особливий вид договору підряду - договір на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до приписів статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Розрахунок даної заборгованості перевірено судом першої інстанції, правомірність даного розрахунку підтверджується вищезазначеними актами здачі –приймання проектної продукції №1 без дати та №2 від 01.07.10 р., банківськими виписками про сплату авансу в сумі 87937,20 грн. і часткову оплату в розмірі 48 000, 00 грн.. Разом з цим, розрахунок суми заборгованості проведено з урахуванням положень п. 2.2 Договору, а саме - з урахуванням здійснених відповідачем авансового та часткового платежу в загальній сумі 135937,20.

Таким чином суд першої інстанції, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, вірно задовольнив в повному обсязі позовні вимоги про стягнення основної заборгованості  з Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на користь Відкритого акціонерного товариства "Інститут Дніпродіпротранс" за вищезазначеним Договором, яка становить 157 186,80 грн., оскільки статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений у зобов‘язанні термін.

Разом з цим, правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, у зв‘язку з чим суд першої інстанції також вірно, у відповідності до розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за вищезазначеним Договором задовольнив суму пені, яка складає 12 348,63 грн.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок по оплаті в термін, встановлений Договором  позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 16.07.2010 р. по 16.01.2011 р. в сумі 12 348,63 грн. відповідають вимогам Договору ( п. 4.2 ) і діючому законодавству,  а саме ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо порядку застосування штрафних санкцій, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тому вимоги в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п. 8.1 Договору термін дії договору становив до 31.12.2008 року, а Акт № 2 здавання - приймання проектної документації до Договору № 4983/70087 від 29.05.08 року  підписаний обома сторонами 01.07.2010 року, тобто після закінчення терміну дії Договору, тому у суду відсутні підстави стягнення пені саме за Договором, є безпідставними, так як, у п. 8.1 Договору сторони самі погодили, що закінчення строку Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань, які не були виконані і діє до повних взаємних розрахунків.

Крім того, правомірним є і припинення провадження у справі в  частині відмови позивача від  позовних вимог у сумі 7609,43 грн. на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки вказаною нормою передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі , якщо позивач відмовився від позову  і відмову прийнято судом.  

Таким чином, висновки викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення немає. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Отже позивач надав, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Позивач у повній відповідності до чинного законодавства матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Тоді як відповідач  ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги, не надав жодного доказу обґрунтованості  своїх заперечень проти  позову, так і викладених в апеляційній скарзі тверджень. Наведені відповідачем у своїй апеляційній скарзі твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не відповідають законодавству.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями  99, 101, п.  1  статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.06.2011 року у справі № 5023/3725/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.  

Головуючий суддя                                                                    Погребняк В.Я.

Суддя                                                                                           Гончар Т. В.  

Суддя                                                                                           Слободін М.М.  

Повний текст постанови підписано   29.07.2011 р.