ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2011 р. Справа № 22/15-18/629/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область (вх. № 2487 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.11р. у справі № 22/15-18/629/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Сервіс-Центр", м. Кременчук, Полтавська область
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення 126502,30 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.05.2011р. по справі № 22/15- 18/628/11 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Розірвано договір підряду за № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра-Сервіс-Центр", м. Кременчук, Полтавська область та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область 11.09.2007 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 126502,00 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита - 1265,05 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з позивача на користь державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн. за розірвання договору підряду №1 від 11.09.2007р.
Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2011р. по справі № 22/15-18/629/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Витрати по сплаті державного мита у справі відповідач просить покласти на позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване ним рішення суду першої інстанції прийняте без належного документального підтвердження, а також без урахування того факту, що відповідач попереджав позивача про неможливість введення обладнання в експлуатацію внаслідок поломки компресора та неправильного монтажу зовнішнього контуру, а тому відповідно до ст. 850 ЦК України підрядник має право на оплату проведених робіт.
12.08.2011р. відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких наполягає на своїй правовій позиції у справі, а також просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав; своїм правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 16.08.2011р. не скористався.
Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, у серпні 2007 року відповідач - ФОП ОСОБА_1 звернувся на адресу позивача –ТОВ «Астра-Сервіс-Центр»із комерційною пропозицією щодо встановлення у приміщенні автосалону позивача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, приточно-витяжної енергозберігаючої станції кондиціювання M.M.M.V.S. 5.0. - MINI-MAXI-MULTI- VENT . В тексті даної пропозиції вказані технічні характеристики обладнання, його потужність, принципи роботи, тощо, а також зазначено про можливі варіанти оплати даної системи (авансова схема, на основі виконаної роботи, часткова оплата), гарантійний строк на це обладнання (5 років з моменту запуску). При цьому дана пропозиція містить застереження, що у вартість станції не входять затрати на зовнішній теплоопорний контур (том 1 аркуш справи 21).
11.09.2007 року між позивачем - ТОВ «Астра-Сервіс-Центр»(«Замовником») та відповідачем - ФОП ОСОБА_1 («Підрядником») укладено договір підряду № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи по виготовленню, монтажу, пусконаладці, передпусковий інструктаж з експлуатації приточно-витяжної енергозберігаючої станції кондиціювання M.M.M.S. 5.0. - MINI-MAXI-MULTI-SISTEM (далі - обладнання) на об'єкті автосалону по проспекту 50 років Жовтня в м. Кременчуці згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та здати їх в обумовлені строки, а позивач, як Замовник, в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу (пункт 1.1. Договору) (том 1 аркуші справи 22-24).
Договір № 1 від 11.09.2007р. у відповідності з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором про підряду, до якого повинні застосовуватись положення глави 61 параграфу 1 Цивільного кодексу України «Підряд. Загальні положення». Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Сторони в пункті 3.1 договору встановили строк закінчення робіт 19.11.2007 року.
Згідно з частинами першими статей 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначаються ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.
Згідно з пунктом 2.1. Договору договірна вартість доручених відповідачу робіт складає 123027,94 грн. та вказана в додатку № 1 до Договору. Пунктом 2.2. Договору визначена можливість перегляду сторонами договірної вартості та зазначено перелік таких випадків.
Частиною першою статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 6.1.1. –6.1.5. Договору сторони передбачили проведення відповідачем монтажу і пусконалагоджувальних робіт та робіт по виготовленню обладнання в строки передбачені Договором, в тому числі передпусковий інструктаж уповноваженої особи позивача; проведення відповідачем інструктажу по експлуатації обладнання; виконання відповідачем робіт, визначених цим Договором, із свого матеріалу і своїми засобами. Підрядник вправі вимагати від замовника виконання додаткових заходів по забезпеченню безпечного ведення робіт, згідно будівельним нормам і правилам, які не відносяться до компетенції підрядника та залишає за собою право зупиняти роботи до моменту виконання поставлених умов. Підряднику надано право залучати по своєму вибору для виконання окремих об’ємів робіт спеціалізовані будівельні і інші організації.
За умовами даного Договору відповідальність за якість та комплектність матеріалів, що були придбані для замовника, покладається на відповідача.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приймаючи оскаржене рішення господарський суд Полтавської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими з’ясував, що при укладенні даного Договору сторони не погодили, яким чином буде змонтовано зовнішній теплоопорний контур до цієї станції та порядок оплати контуру та робіт з його монтажу.
Більше того, сторонами не було затверджено проектно-кошторисну документацію на виконання пункту 1.1. Договору.
Згідно пункту 1.2. Договору вартість і кількість комплектуючих містяться в Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору.
Однак відповідна Специфікація, підписання якої передбачено умовами Договору, сторонами до матеріалів даної справи не надана. Докази проведених витрат для виконання обумовлених Договором робіт відповідачем не надані.
Пунктом 6.2.3. Договору обумовлено, що для виконання робіт, вказаних у пункті 1.1. даного Договору, замовник затверджує схему розміщення обладнання.
Однак схема розміщення обладнання між сторонами так і не була узгоджена.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
На виконання умов Договору підряду щодо оплати виконаних робіт позивач перерахував відповідачеві кошти в сумі 126502,00 грн., про що свідчать наявні у справі належним чином завірені копії платіжних доручень № 1473 від 17.09.2007р. на суму 41408,56 грн., № 1631 від 17.10.2007р. на суму 52370,49 грн., № 1736 від 14.11.2007р. на суму 19000,00 грн., № 1833 від 10.12.2007р. на суму 5813,25 грн. та № 146 від 05.03.2008р. на суму 7910,00 грн. з призначенням платежів: «за підрядні роботи за договором підряду № 1 від 11.09.07р. без ПДВ»; «за встановлення конструкцій по рах. № 58 від 08.11.07р. без ПДВ»; «за монтаж енрергозбер. станції згідно рах. № 1 від 03.03.08р. без ПДВ, а також копії банківських виписок по поточному рахунку ТОВ «Астра-Сервіс-Центр»(том 1 аркуші справи 29-33; том 2 аркуші справи 95, 97, 99, 102, 104-105).
В ході з'ясування дійсних обставин справи господарським судом встановлено, що відповідачем без затвердженої проектно-кошторисної документації та схеми розміщення обладнання, на свій власний ризик згідно з зафіксованими в актах здачі-приймання робіт даними (№ 56 від 16.10.2007 року; № 58 від 08.11.2007 року; № 59 від 06.12.2007 року; № 60 від 14.02.2008 року) в межах вартості, передбаченої договором, виконано роботи, зокрема: - виготовлено теплообмінний вузол (приточно-витяжний повітряно-рекуператор і приточно-витяжні повітряно-жидкісні батареї на суму 41408,56 грн.; встановлено теплові насоси і теплообмінні пристрої з фреон рідиною та їх погодження з приточно витяжними повітряно-жидкісними батареями на суму 52650,00 грн.; виготовлено шумопоглиначі і повітряно-розподільчі корпусні конструкції з механічним приводом на суму 19000,00 грн.; здійснено автоматичний електропривод на суму 6900,00 грн. (том 1 аркуші справи 25-28). Дані акти підписані та скріплені печатками сторін та свідчать про те, що на момент прийняття підрядних робіт та спеціалізованого комплекту матеріалів позивач будь-яких заперечень або зауважень на заявляв.
При цьому, колегія суддів зауважує, що в даному випадку, вищевказані акти здачі-приймання робіт не свідчать про введення відповідачем спірного обладнання в експлуатацію, у тому числі і в обумовлені Договором строки. Більше того, ці акти не підтверджують досягнення відповідачем мети (предмету) Договору та очікуваного позивачем результату, на яких він розраховував.
Положеннями частини 3 статті 853 Цивільного кодексу Україні закріплено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Пунктом 6.2.7. Договору сторони визначили, що недоліки виконання робіт або матеріалів, які використовуються для монтажу системи вентиляції, допущені по вині підрядника повинні бути усунуті підрядником за власний рахунок.
Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду унормовані статтею 852 Цивільного кодексу України, згідно з пунктом 2 якої за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи, відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Після декількох спроб здійснення відповідачем пробного запуску обладнання перед передачею його в експлуатацію, позивач дійшов висновку про нездатність приточно-витяжної енергозберігаючої станції кондиціювання M.M.M.S. 5.0. -MINI-MAXI-MULTI-SISTEM працювати, зокрема, видавати очікуваний результат - обігрівати та охолоджувати приміщення автосалону, - останній надіслав відповідачу претензію № 96 від 09.11.2009 р. (том 1 аркуші справи 34-35) та претензію №3 (вих.№178) від 13.11.2008 р. (том 1 аркуш справи 42), з вимогою усунути неполадки та здати в повному обсязі виконані роботи за договором, а також просив розірвати договір підряду №1 від 11.09.2007 р. та відшкодувати сплачені на його виконання грошові кошти за роботи, які фактично відповідачем не виконані, оскільки станція не була введена в експлуатацію (том 2 аркуші справи 53-59).
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Однак у відповіді б/н від 16.12.2008 р. на претензію №178 від 13.11.2008 р. (том 1 аркуш справи 40) відповідач лише зазначив, що причина неефективності роботи зовнішнього теплоопорного колекторного контуру викликана через застосування технологічно невідповідних матеріалів, які не здатні утримувати ґрунтові води і погано проводять тепло, та пропонував позивачу з метою необхідності усунення неполадок звернутися до компетентної організації по монтажу зовнішнього теплоопорного контуру. При цьому, жодного реагування на пропозицію позивача розірвати спірний Договір та відшкодувати завдані цим розірванням збитки з боку відповідача не було.
Наявні у справі документальні матеріали свідчать про те, що ні листування ні відповідні перемови сторін щодо предмету Договору, жодних очікуваних позивачем результатів не дали.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що починаючи з дати визначеного договором строку закінчення робіт (з 19.11.2007р.) та після останнього перерахування коштів (з 05.03.2008р.), спірне обладнання на об'єкті автосалону в експлуатацію не введене і взагалі не працювало, про що відповідачу було відомо.
Вказані обставини змусили позивача звернутись до господарського суду з даним позовом щодо розірвання спірного Договору підряду та відшкодування понесених ним збитків.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з статей 43, 47 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.
Перевіривши наявні в матеріалах справи документальні докази в їх сукупності та відповідність заявлених вимог нормам чинного законодавства, які в даному випадку регулюють правовідносини сторін зі спору, господарський суд встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Погоджуючись із такими висновками господарського суду колегія суддів визначає, що підприємництвом в розумінні статті 42 Господарського кодексу України є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Слід зазначити, що ухилення від виконання договірних зобов'язань може призводити до виникнення збитків та порушення прав інших суб'єктів господарювання.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку сукупністю наданих обома сторонами доказів підтверджується факт порушення договірних зобов’язань саме відповідачем.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Відповідно до наданого позивачем акту і протоколу дослідження (експертизи) системи кондиціювання повітря підприємства ТОВ “Астра-Сервіс-Центр”від 06.07.-22.07.2009 р. Одеською академією холоду в особі начальника науково-дослідного сектору Гоголя М.І, старшого наукового співробітника науково-дослідного сектору Ольшамовського B.C., за погодженням ректора Одеської державної академії холоду Притулою В.В., зроблено висновки відносно приточно-витяжної енергозберігаючої станції кондиціювання M.M.M.S.5.0. - MINI-MAXI-MULTI-SISTEM виготовленої ФОП ОСОБА_1, зокрема про те, що:
- станція сконструйована на варіант експлуатації в зимовому, обігрівальному варіанті;
- підтримання параметрів літнього режиму кондиціонування в станції і в обслуговуваному приміщенні при експлуатації неможливо, у зв'язку з реалізованою технологічною схемою;
- підтримання параметрів зимового обігрівального періоду як в станції так і в обслуговуваному приміщенні також проблематично внаслідок невеликої потужності нагрівального джерела теплового насосу (пояснення приведені в п.5.1 протоколу);
- холодовиробничість встановленого обладнання недостатня для забезпечення приміщень підприємства кондиційованим повітрям;
- вибір обладнання станції проведений без необхідних розрахунків, що призвели до повної невідповідності встановленого теплообмінного обладнання відведеним тепловим потокам в установці;
- ненормативна (невірна) установка пластинчатих конденсаторів в схемах холодильних машин призвела до експлуатації компресорних агрегатів з перевищеним тиском конденсації і ступеню стискування в компресорах;
- нераціональний вибір схеми руху теплоносія в конденсатах привів до ненормативного зростання температури і тиску конденсації і відповідно ступеню стискування, яка і без того висока, внаслідок ненормованої установки конденсаторів;
- експлуатація холодильного агрегату з невірною установкою пластинчатих конденсаторів і нераціонально вибраною схемою протікання теплоносія призвела до виходу з ладу компресорного агрегату станції;
- теплообмінник кінцевого охолодження/нагрівання потоку повітря не володіють очікуваною ефективністю, внаслідок застосованої при його виготовленні технології (реалізації контакту ребра з основною поверхнею шляхом укладки силікону);
- установлені вентилятори станції кондиціонування не забезпечують необхідного витрачання повітря і не створюють необхідного аеродинамічного натиску для подолання опору в повітряній мережі;
- в розглянутому технічному варіанту станція кондиціонування приміщення підприємства непрацездатна;
- відсутні акти випробувань на міцність і щільність (герметичність) всієї системи: фреонового контуру і контуру теплоносія;
- на підприємстві відсутня необхідна для експлуатації технологічна схема станції і відсутня інструкція з експлуатації і обслуговування, що створює не тільки не зручність при експлуатації, але і небезпеку при експлуатації для обслуговуючого персоналу.
Висновки даної експертизи відповідачем не спростовані.
Крім того, в порушення обов'язку доказування, який законодавчо покладено на сторони, відповідачем не надано як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів, які б підтверджували здачу (введення) ним на виконання умов Договору системи кондиціювання в експлуатацію, а також доказів, що в системі електричної мережі в приміщенні ТОВ “Астра-Сервіс-Центр” відбулися перепади напруги, які і призвели до виходу з ладу компресорного агрегату станції та стали на заваді у відповідача виконати свої зобов'язання в повному об'ємі згідно договору підряду.
За результатами оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, у тому числі і висновки експертів, що викладені в акті і протоколі дослідження (експертизи) системи кондиціонування повітря підприємства ТОВ “Астра-Сервіс-Центр” від 06.07.2009-22.07.2009р. Одеською державною академією холоду, господарський суд Полтавської області дійшов обґрунтованого висновку, що саме з вини відповідача та через істотні відступи від умов Договору щодо якості виконуваних робіт та порушення строків виконання робіт, позивач значною мірою позбавився того результату, на який він розраховував, в зв'язку з чим заявлені позивачем до стягнення кошти за своєю правовою природою є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Враховуючи вимоги чинного законодавства (положення частини 2 статті 651, частини 5 статті 653, пункту 2 статті 852, статті 858 Цивільного кодексу України) та положення Договору (пункт 6.2.6.), щодо можливості розірвання договору та відшкодування завданих збитків у разі істотного порушення умов Договору, а також направлення на адресу відповідача відповідного листа з такою пропозицією, колегія суддів вважає позовні вимоги про розірвання договору підряду № 1 від 11.09.2007р. та відшкодування збитків згідно зі ст. 22 ЦК України, у вигляді сплачених на виконання спірного Договору грошових коштів, такими, що цілком правомірно задоволені господарським судом.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі наполегливо вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 2 статті 850 ЦК України, якою унормовано: у разі якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Однак повторно переглядаючи справу за наявними в ній матеріалами та додатково поданими доказами, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки відповідач не надав судам Специфікацію, яка б визначала б вартість і кількість комплектуючих, а також жодних доказів проведених ним витрат на виконання умов спірного Договору.
Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність проведення експертизи у даній справі, оскільки після початку виконання робіт та проведених відповідачем неодноразових випробувань станції, що призвели до її виходу з ладу, минуло вже багато часу, а тому проведення експертизи в межах даної справи є недоцільним.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2011р. по справі № 22/15-18/629/11 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 36, 43, 47, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2011р. у справі № 22/15-18/629/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.