Справа №  11-754/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.  

Категорія 407 КК України                              Доповідач:   Гаврилов  В.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року  колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі

                   головуючого: Гаврилова В.М.

                   суддів: Макойда З.М., Калиняк О.М.

                   з участю прокурора: Тупчій В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляції засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника Львівського прокурора з нагляду за додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Тупчія В.Ф. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2011 р.,-

                                                     ВСТАНОВИЛА:

  Цією постановою  відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації Личаківської ВК №30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 , 1975 року народження.

Своє рішення суддя мотивував тим, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, за який на даний час відбуває покарання. Відбуваючи покарання  заохочувався лише 1 раз і один раз до нього застосовувалось одне стягнення, що на думку суду не свідчить про те, що він довів своє виправлення, та більше не стане на шлях вчинення злочинів.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає про те, що він відбував покарання відповідно до вимог адміністрації кримінально-виконавчої установи, добросовісно відносився до покладених на нього обов’язків, має на утриманні неповнолітню дочку та малолітнього сина, який є інвалідом з дитинства, перебуває в громадському в шлюбі  мав  заохочення і просить постанову місцевого суду скасувати, а матеріали направити на новий розгляд.

В своїй апеляції прокурор просить скасувати постанову судді про відмову в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та справу скерувати на новий судовий розгляд.

Зокрема зазначає, що відповідно до ст. 134 КВК України засуджений ОСОБА_1 вважається таким, що не мав стягнення. Відбуваючи покарання в Личаківській ВК №30 адміністрацією установи характеризується позитивно, вимоги адміністрації неухильно виконує, дотримується правил поведінки засуджених. За характером –спокійний, врівноважений, по відношенню до адміністрації  –ввічливий, тактовний. На даний час працює на дільниці пошиття взуття. На заходи виховного впливу реагує, робить правильні висновки зі свого злочинного минулого, відвідує релігійні обряди та богослужіння. Соціально-корисні зв’язки на волі підтримує з родичами шляхом листування. Під час відбування покарання мав одне заохочення. Така поведінка засудженого свідчить про те, що віну  разі його звільнення спроможний свідомо дотримуватись соціальних норм життя.

Заслухавши доповідача,  прокурора, який підтримав свою апеляцію та апеляцію засудженого, ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів вважає, що  апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуваючи чергове покарання своєю поведінкою не доводив того, що встав на шлях виправлення,  мав лише 1 заохочення. Дані про особу не свідчать про те, що він щиро покаявся і твердо встав на шлях виправлення та перевиховання, а сам факт відбуття засудженим 2/3 строку покарання не є підставою для  умовно-дострокового звільнення.

Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що на його утриманні перебувають неповнолітня дитина та малолітня дитина-інвалід не підтверджуються матеріалами справи. Твердження, на які посилається прокурор стосовно того, що ОСОБА_1 неухильно виконує, дотримується правил поведінки засуджених, характеризується позитивно не можуть служити підставою для умовно-дострокового звільнення, чи говорити про виправлення засудженого, оскільки така поведінка є обов’язком усім засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях.

Отже, доводи апеляцій правильних висновків суду не спростовують. Підстав для задоволення апеляції немає.

          Керуючись ст.ст. 362, 366, 382, 407 КПК України, колегія суддів, -

                                                        УХВАЛИЛА:

           апеляції засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника Львівського прокурора з нагляду за додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Тупчія В.Ф. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2011 р. про відмову в задоволенні спільного подання адміністрації Личаківської ВК №30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 –без змін.

Головуючий:                                                Судді: