ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2006 р. | Справа № 7/198-3208 |
15 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс”, м. Львів, вул. П. Козланюка, 17, 79014
до відповідача: Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003
за участю представників сторін:
позивача: Вишневський Костянтин Васильович –довіреність № 212 від 22.08.06р.;
Істеревич Лариса Мирославівна –довіреність № 213 від 22.08.06р.;
Шкільна Галина Ярославівна довіреність № 214 від 22.08.06р.;
відповідача: Буклешова Тетяна Миколаївна –довіреність № 20450/7/10-015 від 06.04.05р..
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” звернулося з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 00001523050/30558, № 0000142305/0/30557 від 24.05.2006р.. № 0000152305/1/46273, № 0000142305/1/46274 від 25.07.2006р. прийнятих Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією, якими підприємству визначено податкові зобов’язання по податку на прибуток та податку на додану вартість.
Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
В засіданні з 06.09.2006р. по 15.09.2006р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акт планової документальної перевірки № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2006р., яким встановлено факти порушення філією Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” – „Галтекс-Т” норм Закону України „Про податок на додану вартість” та „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:
- Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту „б”, пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон 2181), прийняті податкові повідомлення-рішення, якими філії Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” –„Галтекс-Т” визначено суми податкових зобов’язань:
1/ податковим повідомленням-рішенням № 0000142305/0/30557 визначено 158900 грн. податку на прибуток та 57235 грн. штрафних санкцій по даному податку.
Як стверджує інспекція, підставою для визначення податкового зобов’язання згідно акту документальної перевірки № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2006р., проведеної на предмет дотримання філією податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. стали допущені нею порушення пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі Закон про прибуток), а саме без підтвердження товарно –транспортними накладними, віднесено до валових витрат в І –ІV кварталі 2005р. –158900 грн. вартості товарно –матеріальних цінностей отриманих від ТОВ „Інтеграл” і ПП „Матрікс” та вартості послуг автокрана і виконаних робіт по демонтажу металоконструкцій наданих та виконаних ПП „Багро”, які не являлися власниками проданого товару, так як при проведені зустрічної перевірки цих підприємств не знайшов документального підтвердження факт належності їм відпущених позивачу цінностей та наявність основних засобів, якими перевозився товар та надавалися послуги. Згідно поданого інспекцією розрахунку санкцій, підставою для їх застосування відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, стала недоплата філією на протязі податкових періодів 2005 року донарахованого інспекцією при проведенні перевірки податку на прибуток.
Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що філія віднесла до валових витрат суми одержаних матеріальних цінностей від ТОВ „Інтеграл”, ПП „Матрікс” та вартість наданих послуг ПП „Багро” на підставі договорів купівлі –продажу та договору про надання послуг, та документів що підтверджують їх виконання, тобто сума понесених витрат підтверджена документами необхідними для ведення бухгалтерського обліку, а транспортні витрати не сплачувалися зазначеним підприємствам і не обліковувалися в бухгалтерському обліку.
2/ податковим повідомленням-рішенням № 0000152305/0/30558 визначено 130057 грн. податку на додану вартість та 65029,50 грн. штрафних санкцій.
Як зазначає інспекція, підставою для визначення податкового зобов’язання згідно акту перевірки № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2006р. стало порушення філією п. 1.8. ст. 1., пп. 7.4.1., 7.4., пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7. Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме безпідставно включено до податкового кредиту в 2005 році 130057 грн. суми ПДВ по податкових накладних виданих ТОВ „Інтеграл” та ПП „Матрікс”, ПП „Багро”, які не знаходять підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця та не сплачені ними до бюджету. Підставою для застосування санкцій відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, стала недоплата філією на протязі 2005р. року донарахованого інспекцією при проведенні перевірки податку.
Позивач не погоджується з доводами інспекціями, посилаючись на те, що згідно пп. 7.4.5. Закону про ПДВ податкова накладна є підставою для включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ.
В процесі апеляційного оскарження прийнятих інспекцією рішень, податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку, результати якої оформлені актом перевірки від 05.07.2006р. № 12814/23-06/25350497, яким підтверджено результати перевірки викладені в акті № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2006р.. На підставі зазначених актів перевірки, за результатами розгляду скарги позивача інспекцією прийняті податкові повідомлення –рішення № 0000152305/1/46273, № 0000142305/1/46274 від 25.07.2006р., якими підтверджені підстави та суми визначених податкових зобов’язань за попередніми рішеннями та встановлено новий граничний строк його сплати: 10 –день від дня їх одержання.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов’язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- до суб’єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Закону 2181, на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону „Про державну податкову службу в Україні”.
Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Щодо правомірності прийнятих рішень № 0000142305/0/30557 від 24.05.2006р. та № 0000142305/1/46274 від 25.07.2006р., якими визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 158900 грн. та штрафних санкціях в сумі 57235 грн., то висновок податкової інспекції є помилковим, оскільки:
- відповідно до пункту 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону про оподаткування прибутку валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, з врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 ст. 5. даного закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, лише у тому разі, якщо у пп. 5.3- 5.7 ст. 5 даного закону міститься пряма заборона щодо включення подібних витрат до валових витрат, таке включення кваліфікується як неправомірне.
До таких обмежень згідно пп. 5.3.1. Закону про прибуток віднесено, включення до валових витрат витрати на потреби не пов’язані з веденням господарської діяльності, якою згідно п. 1.32. ст. 1. даного закону є будь –яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, та пп. 5.3.9. – витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
- згідно довідки головного управління статистики в Львівській області філія Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” „Галтекс-Т” включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням їй ідентифікаційного коду 25350497, в якій діяльність підприємства, відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996 року № 441, віднесено до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 37.10.1 –оброблення металевих відходів та брухту чорних металів, про що зазначено інспекцією і в акті перевірки.
При перевірці інспекцією не встановлено факту, що позивач придбав у ТОВ „Інтеграл” згідно укладеного 10.01.2005р. договору купівлі –продажу № 10/01-Т, ПП „Матрікс” згідно договору купівлі - продажу № 28/06-05 від 28.06.2005р. матеріальні цінності та послуги згідно договорів укладених 31.01.2005р. та 25.02.2005р. з ПП „Багро”, не для здійснення господарської діяльності.
Як випливає із матеріалів перевірки, позивачем в 1-4 кварталі 2005р. включено до валових витрат 158900 грн., що складають витрати пов’язані з виконанням вищезазначених договорів, виконання яких підтверджується наступними документами: видатковими накладними № 3 від 04.07.2005р., № 15 від 18.07.2005р., № 18 від 21.07.2005р., № 19 від 22.07.2005р., № 21 від 25.07.2005р., № 171 від 01.08.2005р., № 31 від 05.08.2005р., № 39 від 15.08.2005р., № 46 від 23.08.2005р., № 47 від 25.08.2005р., № 53 від 01.09.2005р., № 6 від 07.09.2005р., № 17 від 19.09.2005р., № 20 від 23.09.2005р., № 3 від 04.10.2005р., № 9 від 11.10.2005р., № 241 від 22.12.2004р., № 12 від 20.01.2005р., № 40 від 22.02.2005р., № 49 від 04.03.2005р., № 65 від 24.03.2005р., № 74 від 04.04.2005р., № 77 від 07.04.2005р., № 86 від 18.04.2005р., № 92 від 25.04.2005р., № 98 від 04.05.2005р., № 111 від 20.05.2005р., № 125 від 06.06.2005р., № 135 від 17.06.2005р. та № 137 від 20.06.2005р., актами прийому передачі виконаних робіт (послуг) № 04/02-1 від 04.02.2005р., № 04/02 від 04.02.2005р., № 27/05 від 27.04.2005р., № 26/05 від 27.04.2005р., № 4/7 від 04.07.2005р., № 4/7-1 від 04.07.2005р., № 01/08 від 01.08.2005р. та № 03/09 від 30.09.2005р.. Актом перевірки підтверджено, що філією оплачені згідно платіжних доручень проведені господарські операції з ПП „Матрікс” на суму 345486,80 грн. в т.ч. ПДВ –57581,14 грн.; з ТзОВ „Інтеграл” на суму 410910,90 грн., в т.ч. ПДВ –68485,15 грн.; з ПП „Багро” на суму 23944,98 грн., в т.ч. ПДВ 3990,83 грн..
Отже, валові витрати філії Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” –„Галтекс-Т” підтверджені первинними документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, обов’язковість ведення яких передбачена Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Крім того, при перевірці інспекція не встановила, що надані для перевірки договори, накладні, акти прийому передачі виконаних робіт, платіжні документи, на підставі яких філією проведено облік господарських операцій виконані не у відповідності з „Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., а тому такі є достатніми для ведення бухгалтерського обліку та підтвердження понесених витрат.
Доводи інспекції про те, що необхідним первинним документом для включення до валових витрат вартості придбаних філією матеріальних цінностей та наданих послуг, є крім вищезазначених документів ще і товарно –транспортна накладна, ведення якої передбачено п. 2. наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.1995р. „Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля” та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (далі Правила), судом до уваги не приймаються, оскільки:
1/ актом перевірки не встановлено факту віднесення до валових витрат філії витрат пов’язаних з перевезенням придбаних матеріальних цінностей, а також, не підтверджується обов’язок підприємства щодо проведення оплати вартості перевезення первинними документами, які були об’єктом перевірки;
2/ відповідно до п. 11.1. Правил, форма і порядок заповнення товарно –транспортної накладної визначаються відповідними нормативними актами;
- таким актом є наказ № 488/346, яким затверджено форму товарно – транспортної накладної та визнано обов’язковим її застосування всіма суб’єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, який не набрав чинності згідно п.3 Указу Президента „Про державну реєстрацію нормативно –правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992р. № 493/92, так як не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції;
- другим актом є наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.1996р. „Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи”, дію якого зупинено від 07.03.2000р. Повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва на підставі ст..28 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” опублікованого в газеті „Урядовий кур’єр” № 43 від 07.03.2000р., а Міністерством юстиції, на підставі висновку від 15.05.2006р. № 464/2006 та повторного Повідомлення Держкомітету від 28.04.2006 р. опублікованого в газеті „Урядовий кур’єр” № 81 від 28.04.2006р. скасована його державна реєстрація та 31.05.2006р. даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно –правових актів.
Щодо правомірності прийнятих рішень № 0000152305/0/30558 від 24.05.2006р. та № 0000152305/1/46273 від 25.07.2006р. то висновок податкової інспекції також є помилковим, оскільки:
1. відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення його відшкодування є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними.
Підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій : дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як випливає із матеріалів справи, актів перевірок, податковий кредит філією сформовано на підставі даних податкових накладних: № 341 від 22.12.2004р., № 12 від 20.01.2005р., № 40 від 22.02..2005р., № 49 від 04.03.2005р. № 65 від 24.03.2005р., № 74 від 04.04.2005р., № 77 від 07.04.2005р., № 86 від 18.04.2005р., № 92 від 25.04.2005р., № 98 від 04.05.2005р., № 111 від 20.05.2005р., № 133 від 15.06.2005р., № 135 від 17.06.2005р., № 137 від 20.06.2005р. виданих ТзОВ „Інтеграл”; № 3 від 04.07.2005р., № 15 від 18.07.2005р., № 18 від 21.07.2005р., № 19 від 22.07.2005р., № 21 від 25.07.2005р., № 171 від 01.08.2005р., № 318 від 05.08.2005р. № 39 від 15.08.2005р., № 46 від 23.08.2005р., № 47 від 25.08.2005р., № 53 від 01.09.2005р., № 6 від 07.09.2005р., № 17 від 19.09.2005р., № 20 від 23.09.2005р., № 3 від 04.10.2005р.,9 від 11.10.2005р. виданих ПП „Матрікс”; № 25/1 від 04.02.2005р., № 25 від 04.02.2005р., № 94 від 27.04.2005р., № 94/1 від 27.04.2005р., № 148 від 04.07.2005р., № 148/1 від 04.07.2005р., № 172 від 01.08.2005р., № 26 від 30.09.2005р. виданих ПП „Багро” на виконання договорів купівлі –продажу, надання послуг, зазначені накладні оформлені у відповідності з вимогами передбаченими пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7. Закону про ПДВ, що інспекцією не оспорюється.
2. Також, не знаходять підтвердження нормами Закону про ПДВ, доводи інспекції про право покупця включити до податкового кредиту тільки ті сплачені ним суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця та сплачені ними та не підтверджені доказами доводи щодо порушення платником податку п. 1.8. ст.1. та пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7.7. Закону про ПДВ.
3. Не довела податкова інспекція належними доказами, що право власності на товар реалізований ТОВ „Інтеграл” та ПП „Матрікс” філії оспорюється третіми особами.
4. Не заслуговують на увагу доводи інспекції щодо того, що при проведені зустрічних перевірок в ПП „Матрікс”, ТзОВ „Інтеграл” та ПП „Багро” не встановлено фактів наявності у них основних засобів для виконання взятих зобов’язань, як по перевезенню товарів так і надання послуг краном, так як згідно норм Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. виконавець договору, для виконання окремих видів робіт по договору, має право укладати договори субпідряду з іншими суб’єктами господарювання, при цьому відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи залишається виконавець. Як випливає з акту перевірки, дані факти не досліджувалися, інспекцією не доведено обставин, які свідчать про недійсність укладених договорів, а тому висновки відповідачем зроблені на припущеннях, що при притягненні платника податків до відповідальності є недопустимим.
При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність визначення підприємству податкових зобов’язань по податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкціях, у зв’язку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією 24.05.2006р. № 00001523050/30558, № 0000142305/0/30557, якими визначено філії Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Галтекс” „Галтекс-Т” 195085 податкового зобов’язання по податку на додану вартість і 216135 грн. по податку на прибуток на підставі акту перевірки від 22.05.2006р. та податкові повідомлення-рішення № 0000152305/1/46273, № 0000142305/1/46274 від 25.07.2006р., якими визначено податкові зобов’язання за платежем 216135 грн. податку на прибуток та 195085 грн. податку на додану вартість на підставі актів перевірки від 22.05.2006р. та 05.07.2006р..
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „_10” жовтня 2006р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя М.С. Стадник