ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. |
Справа № 8а/272-2989 |
11 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Підлубній О.В.
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до відповідача: Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів, бульвар АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення стягнень НОМЕР_2
За участю представників сторін:
позивача -юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_3
відповідача -юрисконсульт Внук С.С., довіреність №489 від 04.04.2006 року
третьої особи - не з'явився
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів, бульвар АДРЕСА_2, про скасування постанови про накладення стягнень НОМЕР_2.
Ухвалою суду від 21 серпня 2006 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 29 серпня 2006 року. В засіданні 29.08.2006 року розгляд справи було відкладено до 11 вересня 2006 року, за клопотанням позивача, з мотивів викладених в ухвалі суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вимоги Закону України ”Про захист прав споживачів” N 1023-XII 12 травня 1991 року, з наступними змінами та доповненнями, Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції 11.03.2004 N 98 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 183-2004-р. Стверджує, що порушення прав споживача з його сторони не було, оскільки, усі документи на товар, який підлягає реалізації є в наявності, щодо всієї продукції, яка реалізовується у магазині на вимогу споживача надається необхідна інформація, яка передбачена п.1,16 Правил, що споживачем ОСОБА_2 порушена процедура звернення з вимогою заміни товару, товар проданий споживачу ОСОБА_2 перебуває у робочому стані.
Відповідач позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними, стверджує, що підприємець на розгляд справи за результатами перевірки призначений на 25.05.2006 року не з'явився (хоча про дату час та місце її розгляду був повідомлений особисто у день складення протоколу про адміністративне правопорушення, в якому він власноручно надав пояснення) станом на 25.05.2006 року не представив документів, які від нього витребовувались, не звернувся із клопотанням про перенесення часу розгляду справи, а тому, відповідач вважає, що штрафні санкції, згідно Постанови „Про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України „Про захист прав споживачів”, накладені правомірно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, свідчення та пояснення свідків, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд встановив:
10 квітня 2006 року до Тернопільського обласного управління у справах захисту справ споживачів надійшла заява жителя Старий Вишівець, Збаразького району, Тернопільської області - громадянина ОСОБА_4, в якій останній повідомив, що 18.03.2003 року у магазині ІНФОРМАЦІЯ_2, що знаходиться по АДРЕСА_3 та належить приватному підприємцю ОСОБА_1, придбано холодильник „Snaige”, який виявився неякісним. У своїй заяві заявник стверджує, що неодноразово звертався в магазин з проханням замінити товар, однак продавцем (власником) ніяких дій не було прийнято. 09 березня 2006 року покупець звернувся в магазин із заявою, яка прийнята не була, тому 16.03.2006 року заява була відправлена рекомендованою кореспонденцією (лист на ім'я ОСОБА_1), відповіді не отримав, що і стало підставою для звернення із заявою до управління у справах захисту справ споживачів.
На підставі отриманої скарги 03.05.06р. спеціалістами Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів проведено перевірку магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_3, підприємця ОСОБА_1, про що складено акт НОМЕР_4 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що 16.03.2006 року споживачОСОБА_2 звернувся із письмовою заявою до підприємця ОСОБА_1, з проханням замінити, згідно ст. 8 ч. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”, неякісний холодильник „Snaige”, мод RF 310, придбаний в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 18.03.2003 року, гарантійний термін 36 місяців, на новий. Станом на 03.05.2006 року підприємець ОСОБА_1 не відреагував на прохання споживача щодо обміну неякісного товару, відмовив споживачу в реалізації його прав, чим допустив порушення вимог Закону України „Про захист прав споживачів”.
Крім того, під час проведення перевірки, в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено реалізацію (вистановлено у продаж з ярликами цін) товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації (відсутня інформація державною українською мовою на товарах, упаковці, інструкції, на виробах не зазначено виробника, його місцезнаходження), що стало підставою для перевірки наявності прихідних документів та сертифікатів відповідності на товари. Як зазначено в акті перевірки підприємцем порушено вимоги ст. ст. 8,14,15 Закону України „Про захист прав споживачів”, п.п. 30,38,39 „Порядку зайняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення”, затверджених Постановою КМ України №108 від 08.02.2005 року; п.п. 1,16,2.4 „Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами”, затверджених Наказом Мінекономіки України №98 від 11.03.2004 року.
За виявлені правопорушення, підприємцю винесено припис, в якому останнього зобов'язано: усунути усі недоліки зазначені в акті перевірки; задовольнити вимоги споживача ОСОБА_2, згідно ст. 8 ч. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”; представити прихідні документи із зазначенням номера сертифікатів відповідності, сертифікати відповідності на зазначені в Акті товари, до 12 травня 2006 року.
Оскільки, як стверджує відповідач, при проведенні перевірки підприємець ОСОБА_1 був відсутній, а продавці, в присутності яких проводилась перевірка, відмовились від підпису та отримання копії акта, його було надіслано рекомендованим листом на адресу підприємця.
Повноважний представник Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів стверджує, що 12.05.06р. ПП ОСОБА_1 представив в управління більшу частину витребуваних сертифікатів крім сертифікатів на пилососи "Zelmer" та Ргоgгеss”. В цей же день, в присутності ОСОБА_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому він власноручно надав пояснення. В протоколі було зазначено, що розгляд справи за результатами перевірки відбудеться 25.05.06р. Однак станом на 25.05.06р. сертифікати на пилососи "Zelmer" та Ргоgгеss" не були представлені, а на розгляд матеріалів перевірки підприємець не прибув, клопотань про перенесення часу розгляду справи від нього не поступало.
З огляду на наведене, у відповідності до вимог Закону України "Про захист прав споживачів" 25.05.06р. начальником управління винесено Постанову "Про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" за №278 згідно з якою на ПП ОСОБА_1 накладено:
штраф в розмірі 85 грн. - за реалізацію товарів без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар;
штраф в розмірі 170 грн. - за реалізацію товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації але не мають сертифіката відповідності;
штраф в розмірі 17900 грн. - за відмову споживачу в реалізації його прав, встановлених частиною 1 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів".
Позивач вважає, що постанова управління у справах захисту прав споживачів №278 від 25.05.2006 року, якою на нього накладено штрафні санкції є незаконною, оскільки щодо всієї продукції, яка реалізовується в магазині на вимогу споживача надається необхідна інформація яка передбачена п. 1,16 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених Наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 98 від 11.03.2004 року. Стверджує, що 08.05.2006 року він з'явився в управління у справах захисту прав споживачів та пред'явив необхідні документи. В ході розгляду представлених документів працівником управління було встановлено наявність всіх сертифікатів відповідності які вимагалися, окрім сертифікатів на пилососи марки "Zelmer»та "LG Progres", які підприємець зобов'язався представити в найближчий час.
Звертає увагу на те, що 15.05.2006р. повідомив відповідача про готовність пред'явити необхідні документи в управління у справах захисту прав споживачів, проте там відмовилися розглядати дані документи, а натомість надіслали листа в якому зазначалося, що у зв'язку з нез'явленням в управління, матеріали перевірки розглянуті без мене, а постанова про адміністративне правопорушення № 416 від 25.05.06р., та постанова про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №
278 від 25.05.06р. направлені на адресу підприємця.
В обґрунтування позовних вимог та правомірності своїх дій щодо відмови ОСОБА_2 в реалізації його прав, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” зазначає, що споживачем була порушена процедура звернення з вимогою заміни даного товару, а саме підприємцем не отримано письмової заяви від покупця і розрахункового документа або технічного паспорта на товар що підлягає заміні. При цьому позивач посилається на приписи абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»яким передбачено, що покупець вправі вимагати заміну товару на такий же товар або на аналогічний, тільки у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), істотними недоліками відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»- є недоліки, які роблять неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, і виникли з вини виробника (продавця, виконавця).
Позивач стверджує, що товар, який підлягає заміні перебуває в робочому стані, а тому підстав для його заміни немає.
На вимогу відповідача (клопотання від 29.08.2006 року) для з'ясування обставин, щодо звернення громадянина ОСОБА_2 із заявою до ПП ОСОБА_1 ухвалою від 29.08.2006 року в справу викликано свідка ОСОБА_4 -продавця магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 та залучено до участі в справі громадянина ОСОБА_2, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідач заперечив клопотання позивача, стверджує, що продавець ОСОБА_4 у нього не працює, а є продавцем іншого підприємця який торгує разом в одному приміщенні однорідними з ним товарами.
Третя особа - громадянин ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився по причині перебування на час розгляду справи за межами території України. В судове засідання прибула ОСОБА_5, яка дала пояснення, як свідок.
Свідок - ОСОБА_5 пояснила, що вона з сином ОСОБА_2 приїхала в Тернопіль і в магазині підприємця ОСОБА_1 придбала холодильник, газову плиту і пилосос, їм надали транспорт та працівники магазину доставили і встановили техніку вдома у покупця.
До року експлуатації холодильник став псуватися, як ззовні так і всередині холодильника з'явилася іржа. На звернення до працівників магазину, їм порадили звернутись в майстерню "Євросервіс" по ремонту холодильників, за адресою вказаною продавцем. Представники гарантійної майстерні обстежили холодильник, однак відповіді не надали. На той час холодильник поламався. Гарантійний строк -3 роки, наданий магазином ще не закінчився. ОСОБА_5 написала заяву, в якій скаржилася на поломку холодильника і просила приняти міри, але працівники магазину прийняти заяву відмовились, а підприємця ОСОБА_1 в магазині застати не вдавалось. Заяву на адресу магазину, ОСОБА_5 надіслала поштою рекомендованим листом. В поштовому повідомленні значиться, що листа отримав працівник магазину - ОСОБА_4. Через деякий час покупцю прийшла відповідь, що поломка холодильника сталася з вини самого скаржника. Споживачу направлено Акт обстеження холодильника № НОМЕР_5 та відповідь ТОВ „Снайге-Україна” НОМЕР_6.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що працює продавцем магазину по АДРЕСА_4, який торгує побутовою технікою, знаходиться в трудових відносинах з ПП. ОСОБА_5., в підтвердження чого представлено Договір НОМЕР_7 між працівником та фізичною особою та Довідку ДПІ від 03.01.2006 року про трудові відносини фізичної особи ОСОБА_4 з платником єдиного податку. Свідок підтвердив, що ним дійсно отримано лист для ПП ОСОБА_1, однак, даний лист він підприємцю не вручив особисто, а залишив у місті де знаходиться вся пошта, яка надходить до магазину.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів регулюються Законом України „Про захист прав споживачів” (в редакції Закону N vc112600-05 від 01.12.2005). Даний закон визначає, також механізм захисту прав споживачів та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 1 Закону визначає, що продавець, це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг), які реалізуються споживачам.
Споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
Згідно статті 4 Закону, Споживачі під час придбання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
При цьому (ст. 6 Закону) Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
У відповідності до вимог ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. А у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.
Закон визначає, що вимоги споживача, щодо недоліків придбаного товару, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою статті 8 Закону, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену даною статтею. Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.
Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги у спосіб і строки передбачені даним Законом, Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції 11.03.2004 N 98 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 183-2004-р.
Законом України „Про захист прав споживачів” передбачено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. Так, у відповідності до вимог ст.23 даного Закону суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, несуть відповідальність за: відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тощо. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету.
Матеріалами справи доведено та не спростовано в ході розгляду справи, що позивач, продавець товару відмовив споживачу в реалізації його права на придбання якісного товару, встановлення недоліків придбаного товару. Продавець (позивач у справі не відреагував на звернення споживача, отримання заяви споживача доведено матеріалами справи та поясненнями свідків. Під час перевірки магазину позивача повноважними особами управління у справах захисту прав споживача, які діяли в межах повноважень наданих законом, встановлено відсутність доступної інформації про товари які виставлені на продаж та відсутність сертифікатів відповідності на деякі товари, що стало правомірною підставою для застосування санкцій передбачених Законом України „Про захист прав споживачів”.
Враховуючи вищенаведене, суд визнає позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, щодо скасування Постанови Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнень НОМЕР_2 необґрунтованими, неправомірними, такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанову підписано 10 жовтня 2006 року
Суддя Г.А. Жук