ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"30" серпня 2006 р. |
Справа № 8а/216-2596 |
12 год. 55 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Підлубній О.В.
Розглянув справу
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
До відповідача: Козівської Міжрайонної державної податкової інспекції, м. Козова, вул..Грушевського, 48.
За участю представників сторін
Позивача: ОСОБА_2 -довіреність НОМЕР_2.
Відповідач: Білий В.В. -довіреність № 84Б від 07.04.06р. ;
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 27,28,41,49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа -підприємець ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Козівської міжрайонной державної податкової інспекції, м. Козова, про скасування Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 16.02.2006 року та Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 16.02.2006 року НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні рішення винесені з порушенням норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини.
Підставами неправомірності прийнятих рішень, як стверджує позивач, є те, що в акті перевірки від 08.02.2006 року № б/н не зазначено куди, і як має право звернутися підприємець для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання мотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, що в акті відсутній перелік документів, які необхідно надати для перевірки. Вважає, що податковим органом порушено його право на захист, надання пояснень та право бути присутнім особисто при вирішенні питання про застосування фінансових санкцій.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, стверджує, що спірні рішення податкового органу прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства за порушення приватним підприємцем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив наступне.
8.02.2005 року працівниками державної податкової служби проведено перевірку магазину, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, про що складено Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, яким встановлено порушення п.26 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів " від 19.12.1995р. №481/95-ВР.
Перевіркою встановлено, що Позивач отримав ліцензію на право здійснення торгівлі алкогольними напоями термін дії якої з 17.07.04р. по 17.07.05р., та нову ліцензію - термін дії якої з 20.07.05р. по 20.07.06р.
В період з 17.07.05р. по 20.07.05р. позивач не мав права на здійснення торгівлі алкогольними напоями. Але згідно контрольних стрічок РРО за 17.07.05р. та 18.07.05р. позивачем реалізовано алкогольні напої на суму 175,37 грн.
За наслідками розгляду даного акту податковим органом прийняте Рішення про застосування фінансових санкцій від 16.02.2006р. НОМЕР_3 (копія знаходиться в матеріалах справи), яким до підприємця ОСОБА_1, згідно із абзацом 5 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22.05.2003р. №849-VI) застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Пунктом 9 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено - ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного ліцензією строку.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. У відповідності до вимог статті 17 даного Закону у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Крім того, актом перевірки встановлено порушення порядку проведення розрахункових операцій, а саме: незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чека за 18.07.2005 року на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) і збереження їх і книзі обліку розрахункових операцій, що підтверджується контрольною стрічкою РРО, яка зберігається у книзі обліку РО, де зафіксовано факт проведення розрахункових операцій за 18.07.2005 року
У відповідності до ст.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
Згідно статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;
Факт порушення -проведення торгових операцій з продажу алкогольних і тютюнових виробів підтверджено поясненням продавця ОСОБА_3. Продавець підтвердила і факт порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незабезпечення друку фіскального звітного чеку за розрахункові операції в період торгівлі за відсутності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Факт порушення підтверджено представленими в матеріалах справи фіскальними звітними чеками за спірний період, та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами.
Як видно з позовної заяви підставами неправомірності прийнятих рішень на думку позивача є те, що в акті перевірки №НОМЕР_4. не зазначено орган до якого може звернутись для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених у акті. Однак, в акті перевірки чітко зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених у акті, керівнику пропонується прибути до Козівської МДПІ, вказано адресу, конкретну дату та годину. Більше того, приватному підприємцю ОСОБА_1. Козівською МДПІ було направлено виклик до податкового органу для дачі пояснень, отримання якого підтверджено копією поштового повідомлення про вручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
За даних обставин, суд визнає правомірним застосування до позивача санкцій за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", тому позовні вимоги позивача щодо скасування Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій НОМЕР_3 від 16.02.2006 року та Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 16.02.2006 року НОМЕР_2, суд визнає необгрунтованим, неправомірним, такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволені адміністративного позову відмовити.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанову підписано 09 жовтня 2006 року
Суддя Г.А. Жук