ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"13" вересня 2006 р. |
Справа № 9/175-3279 |
15:30 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Суховій Р.М.
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів бульв. Т.Шевченка, 11,Тернопіль,46000
про скасування постанови про накладення адміністративних стягнень №416 від 25.05.2006р..
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, підприємець,
відповідач: Внук С.П., головний спеціаліст -юрисконсульт Тернопільського облуправління у справах захисту прав захисту споживачів.,
роз'яснивши права та обов'язки сторін у процесі відповідно до ст. 49,51,130 КАС України, встановив :
суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Відповідача - Тернопільського обласного управління у справах прав захисту споживачів, м. Тернопіль, у якому просить скасувати постанову за НОМЕР_1. Тернопільського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнень у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 1400 грн. За твердженням Підприємця постанова є незаконною , оскільки відсутні підстави для застосування щодо підприємця штрафу за порушення, передбачені ст. 155 ч 1 та 1701- КпАП. , адже вся продукція реалізовується у магазині підприємця згідно законодавства , а на вимогу споживача йому надається інформація , передбачена п. 1.16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, які затверджені наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції № 98 від 11.03.2004 р.
Вказує підприємець також на те, що 05.06.2006 р. звернувся з позовом до господарського суду Тернопільської області та просив скасувати постанову Відповідача НОМЕР_1. Однак, позовна заява була повернута за непідвідомчості даного спору господарському суду для звернення за підвідомчістю - до місцевих загальних судах як адміністративних.
Однак , стверджує Позивач, звернувшись за захистом своїх порушених прав до Тернопільського міськрайонного суду, Позивач отримав ухвалу , згідно з якою йому поверталися позовні матеріали з тих підстав, що спір виник із правовідносин , сторонами яких є юридичні особи, а тому спір підвідомчий господарському суду, а не суду загальної юрисдикції.
Тривала суперечка між судами , на думку Позивача, позбавила його права своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, відтак, Позивач просить поновити пропущений ним з поважних причин процесуальний строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідач, як повідомив його представник суду, вважає, що застосування до громадянина ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 1400 грн. відповідало характеру правопорушення, яке встановили спеціалісти Тернопільського обласного управління у справах прав захисту споживачів. Так, підчас перевірки 03.05.2006 р. було виявлено товари побутової техніки без необхідної , достовірної, своєчасної та доступної інформації, що стало підставою для перевірки наявності прихідних документів та сертифікатів на ці товари. Згодом підприємець ОСОБА_1. представив в управління сертифікати на товар, крім сертифікатів на пилососи „ZELMER” та „ PROGRESS” .У цей ж день в присутності гр.ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 надав пояснення та ознайомився про призначення до розгляду справи за результатами перевірки.
Відповідно до статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Різновидом адміністративного стягнення є штраф, який накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.( ст. 27 КпАП України).
Як вбачається з положень ст. 170-1 КпАП України, суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення за введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності, у вигляді штрафу від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю.
Так само громадяни , що займаються підприємницькою діяльністю, є суб'єктами відповідальності у разі здійснення ними порушень правил торгівлі , з огляду на положення ст. 155 КпАП України .
Та обставина, що до адміністративної відповідальність притягуються громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, не змінює підсудності справ з приводу прийняття суб'єктами владних повноважень рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У даному випадку, при вирішення питання про підвідомчість спорів судам, значення має предметна , а не суб'єктна підсудність.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України „Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Частиною першою статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Згідно з п. 6 розділу УП КАСУ до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року ( 1798-12 ), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За ч. 1 п. 2 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що прийняте Тернопільським обласним управлінням у справах прав захисту споживачів рішення стосується прав , свобод та інтересів громадянина , який , хоч і займається підприємницькою діяльністю, однак не визнається законом належним позивачем у справі про притягнення до адміністративної відповідальності , тому у задоволенні позову суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі слід відмовити.
У судовому засіданні 13 вересня 2006 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови та повідомлено про виготовлення та оголошення повного тексту постанови о 12.00год 20.09.2006 р.
Керуючись ст. 22 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 4, 6, 7, 18, ч.4 ст. 94, 162, 163 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Відмовити суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Тернопільського обласного управління у справах прав захисту споживачів, м. Тернопіль, про скасування постанови НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2006 р. ,якою на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1400 грн.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви -подати апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна