справа № 399/53/24

провадження № 1-кп/399/32/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка в режимі відеоконференції обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 06.12.2024 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001255 від 19.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пузикове, Глобинського району, Полтавської області, громадянина України, українця, освіта неповна загальна середня, неодружений, непрацюючий, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , останнє відоме фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з Полтавської установи виконання покарань №23 переведений до ДУ "Кропивницький слядчий ізолятор", раніше судимого:

1) 08.05.2012 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

2) 20.05.2016 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 15.06.2021 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 17 днів;

3) 12.09.2023 року Автозаводським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

4) 19.09.2024 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.4 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.71 КК України до 5 років 6 місяцівпозбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

встановив:

19.07.2023 року, приблизно о 03.00 годині, ОСОБА_3 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння належним ОСОБА_6 транспортним засобом, ОСОБА_3 шляхом пошкодження запірних пристроїв проник до приміщення гаражу вказаного домоволодіння, де, відчинивши ворота, викотив належний ОСОБА_6 мопед марки «ALPНA» модель «ZS50 F», сів на вищевказаний мопед та за допомогою ключа, який знаходився у замку запалення, завів двигун даного мопеду і незаконно, не маючи жодного права на розпорядження та керування ним, ігноруючи волю законного власника даного транспортного засобу, скерував його із території вказаного домоволодіння чим, повторно незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, завдавши потерпілій ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 5048 від 22.11.2023 матеріальну шкоду на суму 9063 грн. 42 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно з проникненням у інше приміщення.

Під час судового розгляду прокурором надано суду угоду про визнання винуватості від 06.12.2024 року, укладену між прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , якому на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № №12023121060001255 від 19.07.2023 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 52, 468-470, 472 КПК України.

В угоді наведені обставини вчинення кримінального правопорушення та зазначено, що згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, на даний час відбуває покарання за вчинення тяжкого корисливого злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має. Викрадене обвинуваченим майно потерпілій повернуто.

Відповідно до змісту укладеної угоди обставинами, які пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12023121060001255 від 19.07.2023 року.

Потерпіла ОСОБА_6 у письмовій заяві зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та не заперечує проти укладення зазначеної угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 289 КК України – позбавлення волі на строк 5 роки без конфіскації майна обвинуваченого, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, в строк покарання, остаточно призначеного за вказане кримінальне правопорушення, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19.09.2024 та шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно, за сукупністю злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі, строком 5 років 6 місяців без конфіскації майна. Із запропонованим видом та мірою покарання згоден.

В угоді зазначено, що сторони розуміють, що при ухваленні вироку на підставі угоди судом відповідно до вимог ст.ст. 374, 475 КПК України буде прийнято рішення щодо речових доказів і документів; про відшкодування процесуальних витрат; заходів забезпечення кримінального провадження.

За змістом угоди ОСОБА_3 розуміє наслідки укладання та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що обвинувачення йому зрозуміле та свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, зазначив, що усвідомив протиправність своїх дій.

Зазначив, що кримінальне правопорушення нимскоєне за фактичних обставин викладених в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Він розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міру передбаченого угодою покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Також зазначив, що угоду про визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, просив затвердити угоду. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Просив затвердити угоду.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, просив затвердити угоду та винести відповідний вирок на підставі угоди з покаранням, яке узгоджене сторонами в угоді. Також прокурором зазначено, що угода укладена добровільно, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Долю речових доказів просив вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Захисник обвинуваченого, адвокат – ОСОБА_5 , також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що дана угода цілком відповідає вимогам КПК України, була укладена між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором за його присутності. Істотні умови угоди були погоджені сторонами у присутності сторони захисту добровільно, без будь-якого тиску.

Потерпіла в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Крім того, потерпілою відповідно до ст. 469 КПК України надано згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні, та зазначила, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що угода підлягає затвердженню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч.2, ч. 4 (п.1), ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Частиною 3 статті 474 КПК України передбачено, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

На виконання зазначеної норми закону, судом в судовому засіданні протокольною ухвалою невідкладно зупинено проведення процесуальної дії - підготовчих дій перед судовим розглядом і суд перейшов до розгляду угоди.

Згідно ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3  обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно з проникненням у інше приміщення.

Судом у обвинуваченого з`ясовано, що він цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права – мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у т.ч. на отримання правової допомоги безоплатно, у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, усвідомлює, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме, можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Судом також з`ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, обвинуваченому зрозумілі.

Після наданих судом роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті фактичних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання погоджена сторонами в угоді передбачена санкцією ч.2 ст. 289 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не порушують законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

За умовами ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті (ч.2 ст. 475 КПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника необхідно затвердити, ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України так як вина його доведена повністю і його дії суд кваліфікує по ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому узгоджені сторонами вид та міру покарання.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року накладено арешт на майно, яке вилучене в ході огляду місця події - мопеда червоного кольору марки ALPHA модель zs 50 f, перебуваючий у фактичному володінні ОСОБА_6 , з забороною власнику та будь-яким третім особам користування та розпорядження вказаним майном.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи зазначену норму закону та встановлені судом фактичні обставини справи суд доходить висновку про скасування арешту майна.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не пред`являвся. Судові витрати відсутні.

Враховуючи застосування до обвинуваченого реального покарання, його особу, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" до набрання ним законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 10.02.2025 року, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно.

Керуючись ст.ст. 373-376, 468-476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 06.12.2024 року між прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , якому на підставі статей 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні 12023121060001255 від 19.07.2023 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023121060001255 від 19.07.2023 за ч.2 ст.289 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.09.2024 року остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 10.02.2025 року, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання, тобто з 08.12.2023 року.

Скасувати арешт майна, яке вилучене в ході огляду місця події - мопеда червоного кольору марки ALPHA модель zs 50 f, який перебуває у фактичному володінні потерпілої ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.10.2023 року у справі № 398/4840/23 провадження 1-кс/398/1312/2023 та дозволити власнику майна та будь-яким третім особам користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Цивільний позов не пред`являвся. Судові витрати відсутні.

Речові докази:

- 1 DVD+R диск із копією відеозапису проведення огляду місця події, ділянки місцевості по АДРЕСА_4 від 04.10.2023 року визнаний речовим доказом та зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мопед марки ALPHA моделі ZS50F, червоного кольору, вилучений в ході огляду місця події по АДРЕСА_4 від 04.10.2023 року, визнаний речовим доказом та переданий на зберігання власнику ОСОБА_6 - залишити у її користуванні та розпорядженні;

- 1 DVD+R диск із копіями відеозаписів проведення слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 по вул. Козачий шлях в сел. Онуфріївка Олександрійського району Кіровоградської області, від 27.11.2023 року визнаний речовим доказом та зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- 1 DVD-R диск з копією відеозапису вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушенні за ч. 2 ст. 289 КК України від 08.12.2023 року, визнаний речовим доказом та зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області                                                                              ОСОБА_1