Справа №  1-274/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2011  року,   Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області  в складі:

головуючого судді – Каліновської Е.І.

при секретарі         –  Кобеляцькій Н.П.

з участю прокурора     –  Новосел Р.І.

з участю захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, на утриманні має неповнолітню дитину, не працює, прож АДРЕСА_1, раніше не судимого.

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

Згідно рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука  від 14.08.2008 року  підсудний ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В період з липня 2008 року по серпень 2010 року. ОСОБА_2 частково сплачував аліменти, але в період з грудня 2009 року по серпень 2010 року злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки, до досягення нею повноліття, на користь ОСОБА_4, матеріальної допомоги не надавав, участі у виховані дитини не приймав, чим допустив заборгованість в період з грудня 2009 року по серпень 2010 року в сумі 4144,65 грн., а всього заборгованість по сплаті аліментів в період з липня 2008 року по серпень 2010 року складає 7195,61 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину встановленого судом визнав та пояснив, що скоїв його так з таких причин та мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

          Крім визнання вини підсудним його винність повністю підтверджується всебічно повно та об’єктивно перевіреними, дослідженими та співставленими судом наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що 07.07.2007 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2. від їхнього шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 , якій на даний час виповнилось 3 роки. Зі своїм чоловіком вона проживала рік і в 2008 році вони вже разом не мешкали, він мешкав у своєї матері, а вона у своїх батьків. В 2010 році вона подала на розірвання шлюб, а також на аліменти на утримання її до досягнення доньки ОСОБА_3 3 річного віку, та на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Гроші на утримання доньки вона отримала від ОСОБА_2, починаючи з 2008 року по 2009 рік. Також вона отримала щомісячну допомогу по догляду за дитино, від соціального захисту населення з 21.01.2008 року по 25.11.2010 року до досягнення доньки 3 х річного віку, в якій сумі вона не пам»ятає.

Показами свідка ОСОБА_5, яка показала що 24.04.2003 року вона працює на посаді державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції. Справою за виконавчим листом № 2-3717 від 14.08.2008 року по стягненню аліментів з ОСОБА_2 в розмірі ј частини на утримання дитини дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження повноліття та по ј частині до 3 х років дитини на користь ОСОБА_4, проживаючої за адресою АДРЕСА_2 займається з червня 2010 року. Боржник аліменти не сплачує, заборгованість не погашає, матеріальної допомоги на утримання дітини не надає, місце роботи боржника не відомо. За викликами державного виконавця не з»являється. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.01.2011 року по виконавчому листу складає 15651,04 грн.

Свідоцтвом про народження ( а.с. 21);

Виконавчим листом № 2-3117 від 2008 року ( а.с. 17-18, 19-20);

Рішенням суду про стягнення аліментів від 14.08.2008 року ( а.с. 38);

Рішенням суду від 19.08.2010 року, про розірвання шлюбу ( а.с. 22);

Розрахунком боргу по аліментам  станом на 01.01.2011 року ( а.с. 14,15);

          та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

          Підсудний ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів, допустив заборгованість по аліментам в сумі  7195,61 грн, тому суд його дії кваліфікує за ст 164 ч.1 КК України.

          При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд в повній мірі враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, дані про особу підсудного, раніше не судимого, не працюючого, по місцю проживання характеризується позитивно, його сімейний стан, вік  та стан здоров’я.

          Обставинами, що пом’якшують відповідальність підсудного суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

          Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного суд не вбачає.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах санкції статті, передбачаючої відповідальність за скоєне з застосуванням ст. 75,76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України призначивши покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст 75 КК України ОСОБА_2  від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст 76 КК України обов’язку не виїжджати за межі  України  на постійне проживання без дозволу органів  кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.

          Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду в Полтавській області на протязі 15 діб.

СУДДЯ: