КОПІЯ

І інстанція

код суду 2702   

справа № 2а-906/11                  категорія    

П О С Т А Н О В А

                                                                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          13  квітня  2011 року суддя Гагарінського  районного  суду  м. Севастополя Майданік А.П., розглянувши у скороченому провадженні  адміністративну  справу  за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Гагарінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», суд, -   

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2009 року позивачка звернулася до суду з названим позовом,  посилаючись на не виплату їй державної допомоги як „Дитині війни” в розмірі 30% мінімальних пенсій за віком за період з  01.01.2010 року по 30.09.2010 року, просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену допомогу.   

Представник відповідача –УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя заперечень на адміністративну позовну заяву позивача не надав.   

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.   

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно належить до категорії „Дитина війни”, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.   

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-У від 19.12.2006 року, що діяла з 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".   

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).   

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.   

Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.             

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, є чинними, позивачка є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.   

22.05.2008 року набрало законної сили Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року.   

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначене підвищення. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання цього підвищення, яке прямо передбачене законом.   

Оскільки Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.   

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1646 від 20.10.2009 встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2010  - 706,00 грн.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

Згідно зі ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.   

Таким чином, суд, аналізуючи зазначені норми Законів України вважає, що позовні вимоги в частині стягнення несплаченої допомоги за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року  є законними, обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню, але, враховуючи, що позивачем не було надано належних доказів що підтверджують дату повідомлення йому про порушене право, а також те, що представник відповідача наполягає на застосуванні строку позовної давнини, суд вважає можливим задовольнити позов лише в частині стягнення невиплаченої соціальної допомоги лише в межах строку позовної давнини.   

Враховуючи, що позивачем позов був поданий 12.10.2010 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача несплачену допомогу за період  з 01.05.2010 року по 30.09.2009  року, що становить ((470х5) х 20% = 470,00   гривень.   

Враховуючи, що було частково задоволено позовні вимоги позивача, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на державу.   

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 -  задовольнити частково.   

Стягнути з Пенсійного Фонду України  в Гагарінському районі м. Севастополя на користь  ОСОБА_1  недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни в період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року в розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову –відмовити.   

Судові витрати покласти на державу.   

Постанова  суду  може   бути  оскаржена  в  апеляційному   порядку  до  Апеляційного суду  м. Севастополя  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в 10-денний строк  з дня  проголошення  рішення    апеляційної  скарги.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь                                        /підпис/                                               А.П. Майданік

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної чинності.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь                                                                                 А.П. Майданік

13.04.2011