Судове рішення #1744195
Копія

Копія

Справа №1 -61/2007р.

 

ВИРОК

ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

 

05 березня 2007 РОКУ         ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

В складі: головуючого    судді    МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.

При секретарі                                       БЕЛІНСЬКІЙ С.І.

З участю прокурора                             КОКОТА О. Г.

  Та адвоката

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець справу про обвинувачення

 ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м.Липовець та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.1 та ч.2 КК України та

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2НАРОДЖЕННЯ, уродженця м.Алчевська Луганської області, жителя АДРЕСА_2громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

 

29 грудня 2006 року близько 02 год   .ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння біля гуртожитку Зозівського професійного аграрного ліцею, розташованому в с Зозові Липовецького району по вул..Леніна, маючи намір на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав висловлюватись нецензурною лайкою , з особливою зухвалістю,  в присутності громадян, не реагуючи на їх зауваження, умисно безпричинно розбив сім віконних шибок в приміщенні гуртожитку на суму 261 гривню.

01 січня 2007 року о 2 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 ТА ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, на вулиці с.Струтинки. Липовецького району Вінницької області, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства,. з хуліганських спонукань, ОСОБА_1безпричинно ударив ногою ОСОБА_3., а коли   останній зі своєю дружиною втік в свій будинок, ОСОБА_1та ОСОБА_2., продовжуючи хуліганські дії, з особливою зухвалістю почали кидати грудки землі по вхідних дверях будинку , розбивши при цьому дві шибки скла на дверях на суму 10,8 гривні.

Підсудні провину свою визнали повністю. Щиро розкаялись та вибачились за вчинене. Суду пояснили, що дійсно, вчинили злочини при тих обставинах, які зазначені в обвинувальному висновку,  тобто,  01 січня після вживання спиртних напоїв та святкування Нового 2007 року вони повертались додому і зустріли ОСОБА_3 з дружиною. Виникла ідея їх побити. Підійшовши до них,   попросили цигарку. Потім ОСОБА_1, взявши потерпілого за шию, наніс удар ногою в живіт. Після цього, ОСОБА_3з  дружиною втекли у будинок, а вони , взявши з дороги грудки землі, почали кидати по дверях веранди. І, оскільки, там були шибки зі скла, то дві шибки розбилось. Побачивши, що розбили шибки, вони розвернулись та пішли.

Матеріальну шкоду відшкодували, заскливши розбиті шибки.

Крім цього, ОСОБА_1. суду пояснив, що перед   цим, 29 грудня 2006 року, разом із своїми одногрупниками поїхав на святкування новорічної ялинки в Зозівський професійно-аграрний ліцей, який він закінчував. Після завершення святкування, будучи в стані алкогольного сп"яніння, пішли в гуртожиток, щоб переночувати. Коли підійшли до гуртожитку, то він, бажаючи проникнути всередину, розбив кулаком вікно, однак відкрити його не зміг, а тому пішов за гуртожиток і почав кричати, щоб йому відкрили вікно. Оскільки ніхто його вимогу не виконав, він взяв пів цеглини та кинув у вікно на другому поверсі, розбивши його.

Враховуючи думку учасників судового процесу, суд, відповідно до ст..299 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Дії підсудного    ОСОБА_1. по епізоду від 29.12.2006 року суд кваліфікує за ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.. А по епізоду від 01.01.2007 року дії підсудних суд кваліфікує за ст.296 ч.2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує наступні обставини: Злочин, передбачений ст..296 ч.1 КК України - відноситься до злочинів невеликої тяжкості,   а злочин, передбачений ст..296 ч.2 КК України - до злочинів середньої тяжкості.

До обтяжуючих покарання підсудних обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Пом'якшуючими    покарання підсудних   обставинами суд визнає щире каяття, визнання своєї  вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування частини збитків.

Підсудні вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи викладене,    суд вважає, що підсудним слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Однак при цьому, приймаючи до уваги пом"якшуючі обставини та особи винних, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання . І тому, на підставі ст. 75 КК України, звільняє їх від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілим по справі заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 700 гривень, який визнаний підсудними. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки заподіяння моральної шкоди при вчиненні злочину-є безспірним фактом.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді ОБМЕЖЕННЯ волі строком на один рік.

ОСОБА_1    визнати винним у    вчиненні злочину,

передбаченого ст.296 4.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді ОБМЕЖЕННЯ волі   строком на  два роки.

"Відповідно до ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1обрати шляхом поглинення менш суворого покарання - більш суворим, у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ЙОГО від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступні обов'язки:

І. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи 2.повідомляти  органи   кримінально-виконавчої системи  про  зміну місця проживання або роботи ОСОБА_2  визнати  винним у  вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2   КК України та призначити йому покарання у   вигляді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ЙОГО від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступні обов'язки:

І. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи

 2. повідомляти   органи   кримінально-виконавчої   системи   про   зміну  місця проживання або роботи

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили   залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2.на користь ОСОБА_3700 ГРИВЕНЬ.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація