Судове рішення #17436902

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні  правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого-судді   -  Полюховича О.І.

суддів -  Іващука В.Я., Сачука В.І.

з участю: прокурора -  Іванціва М.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та  прокурора, яка брала участь в розгляду  справи судом першої інстанції на вирок Рівненського міського суду від  11 лютого 2011 року.

Цим вироком,  

          ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Нікополь Дніпропетровської області,  громадянин України, з вищою освітою, одружений, військовозобов’язаний, працюючий  генеральним директором ТзОВ «Саніда Пласт», раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1 ,

-          засуджений за ч.1 ст. 172 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

Цивільний позов  ОСОБА_2 залишено без розгляду.             

            Вироком Рівненського міського суду  ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він являючись службовою особою, працюючи генеральним директором  ТзОВ «Саніда Пласт», протягом серпня-жовтня  2005 року  використовував у своїй господарській діяльності  працю ОСОБА_2, всупереч   ст..ст.21, 24 КЗпП України не уклав  з ним трудової угоди і не зареєстрував її  в місцевому центрі зайнятості. Цими діями  ОСОБА_1  ОСОБА_2  не був  забезпечений всіма видами соціального страхування, а не внесення до трудової книжки відомостей про роботу призвело до  не зарахування трудового стажу за вказаний період.

           В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 просить  вирок суду скасувати, а провадження по  справі закрити  за відсутністю в його діях складу злочину. В обґрунтування  апеляції ОСОБА_1  зазначив, що  потерпілий не звертався до нього із заявою про  працевлаштування,  не подавав необхідних для укладення трудового договору документів, ОСОБА_2 перебував на обліку в  центрі зайнятості і отримував  допомогу. ОСОБА_1 наголосив, що діяння, за яке його було визнано винним мало місце в 2005 році, злочин  відноситься до категорії не великої тяжкості, а тому суд повинен був звільнити його від кримінальної  відповідальності за сплином  строків притягнення, як то передбачено ст.49 КК України.

          Потерпілий ОСОБА_2 та прокурор Піддубна Л.П. в своїх апеляція просять вирок  суду змінити в частині вирішення  цивільного позову, справу в цій частині повернути суду першої інстанції на новий судовий  розгляд в порядку  цивільного судочинства.  На думку апелянтів, судом першої інстанції, всупереч ст.207 ЦПК України , безпідставно залишено позов  потерпілого  без розгляду.  

____________________________________________________________________________________

Справа №11-424-2011р                                                                                                           головуюча в І-й інстанції – Діонісьєва Н.М.

Категорія: ч.1 ст.172  КК України                                                                                                                    доповідач –Полюхович О.І.


          Заслухавши суддю-доповідача,  думку прокурора, який просить  задовольнити  апеляції потерпілого та прокурора Піддубної Л.П.,  частково задовольнити апеляцію засудженого, звільнивши його від призначеного покарання в зв’язку із закінчення строку притягнення до відповідальності ,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляції потерпілого та прокурора –задоволенню в повному обсязі  з таких підстав.

          

           Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України та правильність кваліфікації його дій грунтуються на досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку  доказах в їх сукупності та взаємозв’язку.

Доводи  ОСОБА_1 щодо відсутності трудових відносин між потерпілим ОСОБА_2 та ТзОВ «Саніда Пласт»в період з 3 серпня по 13 жовтня 2005 року, генеральним директором якого є ОСОБА_1, спростовуються  рішенням  Рівненського міського суду від 16 січня 2007 року (т.2 а.с.116,117), яким  встановлено  даний факт. Рішення суду  є чинним.

Крім того, свідки  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як в ході досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді , вказали , що ОСОБА_2 працював  в даному товаристві і отримав  13  жовтня 2005 року травму.

ОСОБА_1, фактично допустивши ОСОБА_2 до роботи , не уклав з останнім трудовий договір, не вніс відомостей до трудової книжки,  грубо порушивши трудове законодавство.

Разом з тим, апеляція  ОСОБА_1 в частині звільнення його від призначеного покарання в зв’язку із закінченням строку давності підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ч.1  ст.49 КК України передбачено, що  особа звільняється  від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули  два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання  менш суворе, ніж обмеження волі.

Як встановлено, злочин ОСОБА_1 вчинено  в 2005 році, а санкцією  ч.1 ст.172 КК України передбачене покарання  менш суворе ніж обмеження волі .

Статтею 74  КК України передбачено, що  особа може бути  за вироком суду звільнена від  покарання на підставі ст..49 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне  звільнити ОСОБА_1 від призначеного  покарання в зв’язку із закінченням  строків давності.

Потерпілий ОСОБА_2 під час розгляду кримінальної справи  щодо ОСОБА_1  звертався із цивільним позовом про відшкодування  майнових збитків та моральної шкоди (т.2 а.с.1-4).

Однак судом першої інстанції, залишаючи даний  позов без розгляду, жодним чином не мотивовано свого  рішення.

Судова колегія вважає,  що  судом при вирішення  цивільного позову  допущено порушення вимог ст..207 ЦПК України, а тому апеляція  потерпілого та прокурора Піддубної Л.П.  підлягають задоволенню .   






          

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -



                                                             У Х В А Л И Л А :   

  

         Апеляцію прокурора  Піддубної Л.П., потерпілого  ОСОБА_2  задовольнити в повному обсязі, апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.


         Вирок  Рівненського міського суду  від 11 лютого 2011 року щодо засудження ОСОБА_1 змінити. ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання на підставі  ст..49 КК України, в зв’язку із закінченням строків давності .

       

        Вирок Рівненського міського суду від 11 лютого 2011 року в частині  вирішення цивільного позову ОСОБА_2 скасувати і  справу в цій частині  повернути  на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства  в той же суд під головуванням іншого судді.

        В решті вирок  суду залишити без зміни.



                                                             Судді:   

    Полюхович О.І.     (підпис)      Іващук В.Я. (підпис)     Сачук В.І.(підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя:                         О.І.Полюхович

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація