08.08.2011
Справа № 22ц-1090/2011р. Головуючий у першій
інстанції Бессараб Л.М.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Клочка В.П., Птіціної В.І.,
при секретарі - Блох Д.Д.,
за участю - відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути суму боргу у розмірі 194956 грн. та проценти у розмірі 181711,77 грн. за рахунок майна відповідача.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 в листопаді 2007 року позичила у ОСОБА_5 суму у розмірі 14200 доларів США строком на два місяця,16.02.2008 року – суму у розмірі 3000 доларів США, строком на два місяця, 29 лютого 2008 року позичила суму в розмірі 7200 доларів США строком на два місяця під 4% річних, проте зобов’язання по поверненню коштів не виконала.
В свою чергу ОСОБА_3 звернулась до суду зі зустрічним позовом, в якому просила визнати договорі позики недійсними.
Вимоги мотивувала тим, що надані ОСОБА_5 розписки були отримані ним внаслідок омани. Кошти надані ОСОБА_5 були призначені на розвиток ТОВ «Імпульс-Шипінг», де останній працював на посаді фінансового директора, а розписки надані ОСОБА_5 тільки для отримання від нього звіту по витратам.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені. Відмовлено у задоволені позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_3
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що ОСОБА_3 свої зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим грошові кошти з рахування процентів підлягають стягненню з неї на користь ОСОБА_5 Зустрічний позов ОСОБА_3 не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується частково.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 09.11.2007 року відповідно до договору позики (розписки) надав відповідачу суму у розмірі 14200 доларів США, строком до 31.12.2007 року з виплатою 4% річних (арк.с.11), 16.02.2008 року – суму у розмірі 3000 доларів США, строком на два місяця (арк.с.12) та 29.02.2008 року – суму у розмірі 7200 доларів США, строком на два місяця з виплатою 4% річних (арк.с.13). Таким чином згідно розписок між сторонами був укладений договір позики.
Вдповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі ст.1046 ЦК України, суд обґрунтовано стягнув суму боргу.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до вірного висновку проте, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 194956 грн., а також проценти за користування грошовими коштами.
Проте як вбачається з розписки від 16.02.2008 року вона не передбачає виплату річних у розмірі 4%, у зв’язку з чим судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами, у відповідності до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення, яким слід стягнути проценти за користування грошовими коштами без врахування 4% річних за користування грошовими коштами по розписці від 16.02.2008 року.
Щодо зустрічної позовної заяви, в порушення ст.60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу, ОСОБА_3 не надала доказів підтверджуючих те, що надані ОСОБА_5 кошти були використані у господарській діяльності ТОВ «Імпульс-Шипінг», де останній працював на посаді фінансового директора, а розписки надані під впливом омани.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2010 року в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами – скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у рахунок процентів за користування грошовими коштами суму у розмірі 161353,25 грн.
В іншій частині рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 жовтня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Л.М.Водяхіна
Судді: В.П.Клочко
В.І.Птіціна