Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-9652/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Варакіна Н.Б.

99                                Доповідач Головань  А. М.   

УХВАЛА

Іменем України

23.08.2011 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого судді     -   Голованя А.М.  

          суддів                        -     Карпенка О.Л.

                                                   Черниш Т.В.  

         розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Компаніївському районі  на  рішення Компаніївського  районного суду Кіровоградської області від 29 квітня    2010 року за позовом ОСОБА_3   до управління Пенсійного Фонду України про визнання бездіяльність відповідача  протиправною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИЛА :

         12 квітня  2010 року позивач звернулася   у суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі  Кіровоградської області.           

          Рішенням  Компаніївського  районного суду Кіровоградської області від 29 квітня    2010 року  позов задоволено частково.                                                             

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі    Кіровоградської області нарахувати і  виплатити  позивачу   недоплачене  підвищення  до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з  9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року.  Стягнуто судові витрати.           

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Компаніївському   районі  Кіровоградської області просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.                      

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                                                                                                    

Згідно п.1ч.1 ст. 198 КАС  України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову   суду першої інстанції  суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін, з підстав , передбачених ст. 200  КАС України.                                                                                                                        Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус “Дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.          

Згідно ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”№ 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком.                                                             

З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для  задоволення  позовних вимог.           

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою виходячи з наступного.                                                                                                               

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується  на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

          Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

          Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення  з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої  інстанції,  а  тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись  ч. 10 ст. 183-2 , ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198,  ст. 200 КАС  України, колегія суддів,-

                                                                  У Х В А Л И Л А :

           Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському   районі  Кіровоградської області  – залишити без задоволення.           

Рішення  Компаніївського  районного суду Кіровоградської області від 29 квітня    2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття  і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів,  з дня отримання її копії .                                                                                                                                             

Головуючий:

           Судді: