Справа № 2-5617/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"10" серпня 2011 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі

судді                                                                                                     Вовка Є.І.,

при секретарі                                                                                 Пінчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Монгохто Ванінського р-ну Хабаровського краю Російської Федерації, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

          06.09.2010р. позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою, зокрема щодо стягнення аліментів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року вказаний позов було повернуто.

Ухвалою судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року вказана ухвала від 26 жовтня 2010 року була скасована.

Справа була повернута до Дарницького районного суду м. Києва, передана судді 14 січня 2011 року та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2011 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та справу призначено до судового розгляду на 07 лютого 2011 року.

Остаточна редакція обгрунтування та вимог позову була датована та надана позивачем 08 липня 2011 року, відповідно до якої позивач просив: призначити стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Монгохто Ванінського р-ну Хабаровського краю Російської Федерації, аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до дня виповнення повноліття дитини; стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Монгохто Ванінського р-ну Хабаровського краю Російської Федерації, аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за минулий 3-річний період, що передував поданню позову (з 1 червня 2007р. по 31 травня 2010р.) із розрахунку 20000 грн. за кожен місяць –загальною сумою 720000 грн.

В обґрунтуванні вимог позову зазначено, що після розірвання шлюбу 31.05.2007 року між сторонами, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання їх дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає з нею, позивачем. Доход відповідача є достатнім для виконання аліментних зобов”язань у вказаному розмірі. Так, відповідач подарував ОСОБА_3 ? частину 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_2. Їх з відповідачем донька ОСОБА_3 спочатку була в елітному дитячому садку, а потім в елітній школі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги та їх обгрунтування, просили позов задовольнити. Зокрема ОСОБА_1 показала, що їх з відповідачем донька ОСОБА_3 спочатку була в елітному дитячому садку, в елітній школі, де з нею разом навчалася виключно еліта, в тому числі, син одного з міністрів, потребує відпочинку за кордоном та звикла спілкуватися виключно з елітою та перебувати виключно в елітних закладах, де потрібно носити виключно дорогий та елітний одяг, і у випадку не отримання вказаних грошей, ця дитина буде позбавлена можливості відпочивати за кордоном, відвідувати елітні заклади та носити елітний одяг та взуття, у зв”язку з чим вона буде позбавлена можливості спілкуватися з елітними людьми, що може завдати їй психологічну травму. Як доказ, позивач у судовому засіданні демонструвала відповідні речі ОСОБА_3, пари взуття, яке ОСОБА_3 не може носити, оскільки воно не відповідає вимогам до елітного взуття або вже вийшло з ладу.

Крім того, у судовому засіданні 10.08.2011 року представник позивача вважав (та заявив відповідне клопотання), що розгляд цієї справи має бути зупинений до судового вирішення іншої цивільної справи, що на думку суду лише затягує розгляд справи та порушує права позивача та неповнолітньої дитини на своєчасне отримання аліментів.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог. Визнали позов в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2. Відповідач, показав, що систематично надавав матеріальну допомогу позивачу на утримання вказаної дитини ОСОБА_3, в тому числі, фінансову допомогу та шляхом купівлі речей. В тому числі, він, відповідач, подарував ОСОБА_3 ? частину 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Проаналізувавши наведені дані, довідку про доходи відповідача за період з березня 2008 року по грудень 2010 року та з січня 2011р. по червень 2011р. (а.с.121, 123) та його письмові заперечення на позов, а також всі інші матеріали справи, в тому числі, копії: свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.33); рішення  Дарницького районного суду м. Києва від 31.05.2007р. (а.с.34); протоколи ТОВ „Оракул сервіс” (а.с.36-39); довідки щодо місця реєстрації позивача та дитини (а.с.68), договорів дарування ? частини 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.71-73), а також всі інші, суд встановив наступні факти:

-          позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом з позивачем;

-          відповідач має стабільний прибуток, який в середньому в місяць, за період з березня 2008 року по червень 2011 року, складає суму не меншу ніж 1359 грн.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з п.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини, зокрема, можуть бути присуджені у частці від доходу батька.

Відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу України: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.

Відповідно до п.1 ст.190 Сімейного Кодексу України, той із батьків,  з ким проживає дитина,  і той із батьків, хто проживає окремо від неї,  з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у  зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Відповідно до п.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються з дня пред’явлення позову.

         З п.2 ст.191 Сімейного Кодексу України вбачається, що аліменти за  минулий  час  можуть  бути  присуджені виключно,  якщо позивач  подасть  суду  докази  того,  що  він вживав заходів щодо одержання аліментів з  відповідача,  але  не  міг  їх  одержати  у зв'язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати (у цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час,  але не більш  як  за  три роки).

З п.1 ст.184 Сімейного Кодексу України, вбачається, що виключно якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину  доходу  одержує  в  натурі,  а  також  за наявності інших обставин, що мають істотне значення,  суд за заявою платника  або одержувача  може  визначити  розмір  аліментів  у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини,  визнані судом загальновідомими не потребують доказування.

Проте, сторона позивача не надала до суду доказів щодо: вживання позивачем реальних заходів щодо одержання аліментів з відповідача за минулий період до дня подачі позову; що позивач не зміг отримати аліменти у зв”язку з ухиленням відповідача від їх сплати за минулий період до дня подачі позову; що відповідач отримує частину доходу в натурі; щодо законних підстав та можливості стягнення аліментів за минулий період, а також щодо підстав, можливості та необхідності стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі та в розмірі 20000 грн., і доводи сторони позивача та надані нею документи не спростовують таких висновків суду, в тому числі, оскільки необхідність оточення дитини виключно „елітними” елементами життя за рахунок відповідача на думку суду є надуманою та безпідставною.

Відповідно до ст.21 Конституції України, усі люди є рівні у своїх правах.

На підставі викладеного, враховуючи, положення ст.367 ЦПК України, наявність зобов'язання щодо утримання дитини у обох батьків, той факт, що відповідач подарував ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ? частину 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_2, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 30 відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку, починаючи з 06.09.2010р. і до повноліття дитини; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу належить відмовити як у необгрунтованих, недоведених та безпідставних.

Суд вважає, що відповідно до ст.ст. 80, 81, 88 ЦПК України, судові витрати по справі належить розподілити таким чином: стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 51 грн. –судовий збір.

На підставі викладеного,

Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 30 відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку, починаючи з 06.09.2010р. і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі 120 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 51 грн. –судовий збір.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: