Справа № 22-ц-602/2011
Категорія 25
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Суддя-доповідач Стефанів Н.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Стефанів Н.С.,
суддів Шишка А.І.,Фединяка В.Д.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» – ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 6116,46 грн. недоплаченого страхового відшкодування та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник апелянта подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування даного рішення з __________________________________________________________________
Справа № 22-ц-602/2011р. Головуючий в І інстанції Крилюк М.І.
Категорія 25 Суддя-доповідач Стефанів Н.С.
підстав неповного з'ясування обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд у своєму рішенні не обґрунтував розмір стягнення, не врахував положення страхового договору та прийшов до помилкового висновку про стягнення додаткового розміру відшкодування. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав, позивач вимоги скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір завданих позивачу збитків становить 14642,88 грн. і саме ця сума підлягає сплаті як сума страхового відшкодування. Оскільки відповідач сплатив лише частину суми страхового відшкодування, а решту суми не сплатив позивачу, тобто своїх обов'язків не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню та на його користь підлягає стягненню решта суми страхового відшкодування з урахуванням зносу та франшизи.
Проте погодитися з рішенням суду в частині визначення розміру стягнутої на користь позивача суми страхового відшкодування не можна.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що 31.07.2009 року між ОСОБА_3 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №017006/0118227, згідно якого застраховано транспортний засіб марки «CHEVROLET AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до п.13.2 договору страхова сума визначена сторонами в розмірі 37 868 грн. Розмір страхового платежу - 1 764 грн.64 коп.
22.12.2009 року стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований транспортний засіб було пошкоджено, складено страховий акт №26, з настанням страхового випадку виник обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) позивачу відповідно до умов договору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідачем виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 6 305,80 грн.
Із матеріалів висновку експерта-товарознавця №5619/2/12/09 про визначення матеріального збитку, проведеного судовим експертом на замовлення позивача, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження складає 16 276 грн.
Однак вказаний розмір збитку визначено із встановленої експертом дійсної ринкової вартості автомобіля – 57 934,64 грн., а не 37 868 грн., як визначено у договорі страхування.
Як пояснив позивач, при укладанні договору страхування, ним зазначено тільки частину дійсної вартості автомобіля в розмірі отримуваного ним кредиту на придбання вказаного автомобіля.
Відповідно до положень п.22.11 укладеного між сторонами договору страхування при пропорційному страхуванні страхова сума відшкодовується тільки та частина збитку, що відноситься до загальної суми збитку, як страхова сума до дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на момент укладання цього договору.
Таким чином, враховуючи наведені положення договору колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає сума, виходячи з наступного розрахунку: співвідношення між ринковою вартістю автомобіля – 57 935 грн. та страховою сумою – 37 868 грн. = 65,36%.
Загальна сума збитку 16 276 грн. х 65,36% = 10 637, 97 грн. Із вказаної суми слід відняти 6 305,80 грн. сплаченого відшкодування, знос 2 717 грн. та франшизу, що передбачена договором 189, 34 грн. (10 637, 97 - 6 305,80 -2 717 -189, 34 = 1424.87). Тому до стягнення підлягає недоплачене страхове відшкодування на суму 1 424, 87 грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду в частині зменшення розміру стягнення страхового відшкодування з 6116 грн.46 коп. на 1424 грн.87 коп. В решті рішення слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 28 жовтня 2010 року змінити. Стягнути акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 1424 гривні 87 копійок недоплаченого страхового відшкодування.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий Н.С. Стефанів
Судді А.І. Шишко
В.Д. Фединяк
Згідно з оригіналом
Суддя Н.С. Стефанів