Справа № 2-84/11

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09 серпня 2011 року                                                               м. Овруч

  Овруцький районний суд Житомирської області   в складі:

головуючого  судді Кулініча Я.  В.

з секретарем   Корноушенко О. А.,

з участю позивача      ОСОБА_1,

          представника позивача ОСОБА_2,

відповідача                  ОСОБА_3,

          представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування квартирою, третя особа КП «Комунальник», та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення та стягнення моральної шкоди, третя особа КП «Комунальник» , -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, який у ході розгляду справи уточнив, до ОСОБА_3 про визнання останньої та її 2-х дітей такими, що втратили право на користування  квартирою АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що 30.04.1999 року їм на склад із трьох чоловік було виділено 2 кімнати в гуртожитку за вказаною адресою, а особовий рахунок був відкритий на відповідачку. 21.06.2007 року шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано. 07.06.2008 р. відповідачка вдруге вийшла заміж і від цього шлюбу має дитину – ОСОБА_5, 2009 р.н.. На спірній житловій площі прописані – він, відповідачка, їхня донька ОСОБА_6, 1998 р.н., та донька відповідачки ОСОБА_5, 2009 р.н.. Згідно актів від 18.06.2009 р. та 26.05.2009 р., складених з участю представника БВОУЖКГ та сусідів, відповідачка та її донька ОСОБА_5 не проживають у спірній квартирі з серпня місяця 2008 року, а проживали АДРЕСА_2. На даний час відповідачка разом із своєю сім»єю проживають у АДРЕСА_3, а їхня спільна дитина навчається в ЗОШ № 2 смт. Ратне. Оскільки відповідач відсутня у квартирі без поважних причин понад шість місяців, позивач вважає, що вона разом із своїми дітьми втратила право на користування квартирою, відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, і просить визнати це в судовому порядку.

          Відповідачка заявила зустрічний позов і просить зобов’язати позивача не чинити їй перешкоди в користуванні спірною квартирою та вселити її з неповнолітніми дітьми в дану квартиру. Також, у зв’язку із неправомірними діями позивача, просить стягнути з останнього на її користь моральну шкоду в сумі 25000 грн. Мотивує це тим, що позивач після їхнього розлучення став постійно створювати умови, які перешкоджали їй та дітям користуватися спірною житловою площею, погрожував їй фізичною розправою, вивіз її речі, а потім взагалі змінив замок у вхідних дверях.  З 15.06.2008 року вона стала на «Д» облік з приводу вагітності, а ІНФОРМАЦІЯ_6 року народила дочку ОСОБА_5 В даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Вказані причини свого не проживання у спірній квартирі вважає поважними.

          У судовому засіданні сторони свої позовні вимоги підтримали.

          Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив.  

            Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, показання свідка ОСОБА_8, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а вимоги відповідачки підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до довідки №3116 від 27 липня 2009 року, в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6, 1998 р.н., з 30.04.99 р., та ОСОБА_5, 2009 р.н. з 14.01.09 р., а особовий рахунок відкрито на відповідачку по справі.

          Шлюб між сторонами розірваний  21 червня 2007 року, що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 11).

          07 червня 2008 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_9, а ІНФОРМАЦІЯ_6 року в них народилася дочка Валерія.          

Згідно з актами, складеними посадовою особою БВОУЖКГ та сусідами від 25.05.2009 р. і 18.06.2009 р.,  відповідач, зі слів сусідів, у спірній квартирі не проживає з серпня 2008 року. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила вказані обставини.

          Відповідно до типового договору від 03.11.2008 року, на підставі рішення міськвиконкому ОСОБА_3 і членам її сім»ї (ОСОБА_1, дочка – ОСОБА_6 надано у безстрокове користування житло за адресою АДРЕСА_1

          Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

          За ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно із судовою практикою, у випадку відсутності особи більше шести місяців, при розгляді позову про визнання її втративши право на житлову площу, суд повинен ретельно досліджувати обставини справи, що мають значення для встановлення причин тривалої відсутності. Суд вправі визнати наймача втративши право на користування жилим приміщенням, якщо доказано, що він не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Факт тимчасової відсутності і пов’язані з ним правові наслідки, передбачені в ст. 71 ЖК Україні, слід відрізняти від факту постійної відсутності особи в закріпленому за ним жилому приміщенні у зв’язку з вибуттям її в нове місце проживання в інший населений пункт або в інше жиле приміщення в цьому ж населеному пункті.

Отже при тимчасовій відсутності особа, хоча вона фактично і не володіє закріпленим за ним жилим приміщенням, продовжує зберігати намір відноситися до нього як до свого постійного місця проживання.

Крім цього, місце постійного проживання одного з батьків, з яким проживають діти, являється і їхнім постійним місцем проживання.

Доказів того, що відповідачка вибула на постійне місце проживання в інший населений пункт або в інше жиле приміщення в цьому ж населеному пункті позивачем не надано.

          Крім того, як встановлено в судовому засіданні, після розлучення між сторонами склалися неприязні стосунки, а тому суд бере до увагу посилання відповідача на вимушеність не проживання в спірній квартирі у зв’язку з діями позивача, які і заважали і заважають їм проживати в одному жилому приміщенні. Позивач у судовому засіданні не заперечував того, що замінив вхідні замки та відмовляється надавати відповідачці ключі від них.

          З пояснень позивача від 30.07.2009 р. відібраних ст. ДІМ Овруцького РВ УМВС у зв’язку із перевіркою заяви відповідачки видно, що 28.07.2009 року остання зателефонувала позивачу та повідомила про те, що хоче завезти речі до їхньої квартири, але він їй заборонив. З огляду на це суд приходить до висновку про те, що у зв’язку із неприязними відносинами з позивачем, відповідачка тривалий час позбавлена можливості повноцінно користуватися спірним житловим приміщенням.

          Оцінюючи зазначені обставини, суд вважає те, що відповідачка не проживає у спірній квартирі більше шести місяців з поважних причин, а тому первісний позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

          Згідно роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.85 р. із наступними змінами «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. Отже відповідач має право на усунення перешкод на користування вказаною квартирою  шляхом вселення в неї.

Згідно роз’яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

          З огляду на це та враховуючи відносини, які виникли між сторонами після розірвання шлюбу, за відсутності належних доказів, підтверджуючих заподіяння моральних та фізичних страждань позивачем відповідачці, суд залишає вимоги останньої в цій частині без задоволення.

          Задовольняючи позов частково, суд, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати.               

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування квартирою, третя особа КП «Комунальник» за безпідставністю.

          Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Вселити ОСОБА_3 з її неповнолітніми дітьми - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, в квартиру АДРЕСА_1

          Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 37 грн. понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Я. В. Кулініч