Справа № 2-348/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "26" липня 2011 р.          Томашпільський районний суд Вінницької області                 

          в складі:          головуючого –судді                    Семко Г.В.,

                              при секретарі                              Клімочко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

          В червні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що сторони розірвали шлюб 29 січня 2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року від спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_4, який тепер досягнув повноліття.

          Син сторін тепер навчається на другому курсі відділення Морехідного училища ім. О.І. Маринеска Одеської національної морської академії. Період навчання з 1 вересня 2010 року по 30 червня 2013 року. Син сторін навчається, згідно індивідуальної угоди. Плата за рік навчання складає 5000 грн. Крім цього витрачаються кошти на проживання та проїзд сина до навчального закладу. Позивачка зазначає, що не в змозі сама сплачувати кошти на навчання сина та потребує підтримки від відповідача.

          Крім цього позивачка зазначає, що за своїм матеріальним становищем відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме просив стягнути з нього аліменти у в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу). В іншій частині позову просив відмовити.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

          Судом установлено, що у сторін є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що також сторонами визнається (а. с. 4). Син сторін проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а. с. 7).

          Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

          Таким чином обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

          Як установив суд ОСОБА_4, який є сином сторін, досяг вісімнадцяти років, тобто є повнолітнім та не досяг двадцяти трьох років. Також ОСОБА_4 є студентом другого курсу Морехідного училища імені О.І. Маринеска Одеської національної морської академії. Термін навчання з 1 вересня 2010 року по 30 червня 2013 року, що також сторонами визнається  (а. с. 5). Суд уважає, що ОСОБА_4 у зв’язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яка полягає у витратах на плату за навчання, на харчування, проїзд, проживання, придбання спеціальної літератури та інших витрат, що виникають у зв’язку з навчанням.

          Також суд уважає, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу на утримання сина ОСОБА_4, так як працює та відповідно отримує заробітну плату (а. с. 18).     

          Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

          При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я платника аліментів, який є здоровим та працездатним (а. с. 18). Також при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сина ОСОБА_4, яке у зв’язку з навчанням на контрактній основі не може бути задовільним за відсутності виплати стипендії. Також є необґрунтованими та безпідставними вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача половини суми коштів за навчання сина сторін, оскільки невідомо про реальне закінчення сином навчання.  

          Таким чином перевіривши зібрані у справі докази та давши їм оцінку в їх сукупності суд уважає визначити  розмір аліментів, що будуть стягуватись з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх сина ОСОБА_4 на період його навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років або до припинення навчання без урахування часу канікул. Даний розмір аліментів відповідач визнає та уважає обґрунтованим до стягнення. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

          Згідно ст. 201 СК України  до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

          Позовну заяву ОСОБА_1 пред’явлено нею особисто до суду 25 червня 2011 року, тобто саме з цієї дати суд присуджує аліменти.

          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів –у межах суми платежу за один місяць.

          Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.

          Згідно п. 5 ст. 4 декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються позивачі - за позовами про стягнення аліментів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Згідно п. 1 ст. 3 декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»із позовних заяв, що подаються до суду ставка державного мита встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

          Згідно Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, сума витрат у справах з розгляду позовної заяви, що випливає з сімейних правовідносин становить 120 грн.

          Таким чином, ураховуючи той факт, що позов задоволено частково, та позивачеві  судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, суд уважає стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 53,37 грн. судового збору та 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справу, а з відповідача ОСОБА_2 стягнути 75 грн. судового збору та 70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

           На підставі викладеного, керуючись статями 182, 191, 199, 200 СК України, статями  10, 15, 57-62, 64, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, працює машиністом автомотриси Котовської дистанції електропостачання Одеської залізниці (66300, м. Котовськ, вул. Радянської Армії, 4 А Одеської області) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років або до припинення навчання без урахування часу канікул, починаючи стягнення з 25 червня 2011 року.

          В іншій частині позову відмовити, як заявленому необґрунтовано.

          Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 75 грн. судового збору та 70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 53,37 судового збору та 50 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                              Суддя: