ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 9/239 | 22.08.06 |
За позовом Корпорації "Укрінмаш"
до Міністерства промислової політики України
про стягнення 11447,72 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
Від позивача: Латишев М.А. –дов. № 1/1 від 17.01.2006 р.
Від відповідача: Валюшко Г.А. –дов. № 20/2-2-250 від 19.06.2006 р.
Обставини справи:
Позов заявлений про стягнення основного боргу (8 731,55 грн.) та пені за період з 01.03.2005 р. по 12.04.2006 р. (2 716,17 грн.) відповідно до Договору № ЮД-1 від 01.01.2005 р.
Ухвалою від 12.07.2006 р. порушено провадження у справі № 9/239 та призначено її до розгляду на 09.08.2006 р.
Враховуючи подане відповідачем клопотання № 20/2-2-336 від 08.08.2006 р. щодо перенесення дати судового засідання та з метою вірного вирішення спору, ухвалою суду від 09.08.2006 р. розгляд справи № 9/239 було відкладено на 22.08.2006 р.
Позивач в судовому засіданні 22.08.2006 р. позов підтримав повністю.
Відповідачем в судовому засіданні заявлено усне клопотання щодо відкладення розгляду справи та подано відзив № б/н, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 22.08.2006 р. відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових пояснень щодо обставин справи представниками відповідача, які знаходяться у щорічних відпустках.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на вищезазначене та враховуючи факт відкладення розгляду справи № 9/239 ухвалою суду від 09.08.2006 р. на 22.08.2006 р., суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання відповідача та вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними матеріалами.
01 січня 2005 р. між Корпорацією «Укрінмаш», визначеною як Виконавець, і Міністерством промислової політики України, визначеним як Замовник, було укладено Договір № ЮД-1 (надалі за текстом «Договір»). Відповідно до умов Договору, позивач зобов’язався надати послуги по транспортному обслуговуванню відповідача новими легковими автомобілями з водіями. 18.01.2005 р. між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору щодо розширення парку автомобілів.
Таким чином, між сторонами був укладений Договір про надання послуг з транспортного обслуговування відповідача (надалі за текстом «Послуги»).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на надання Послуг відповідачу в період з 18.01.2005 р. по 31.01.2005 р. і з 01.02.2005 р. по 23.02.2005 р. та на підтвердження зазначеного надає суду Подорожні листи службового легкового автомобіля, складання яких передбачено Додатком № 2 до Договору (додані позивачем до позовної заяви).
Відповідно до п. 3.1.6 Договору, позивач зобов’язаний «забезпечити виставлення Замовнику (відповідачу) рахунків для проведення розрахунків за транспортне обслуговування». На твердження позивача, на виконання зазначеної умови Договору їм було надіслано відповідачу 01.02.2005 р. рахунок-фактуру № 32 на суму 5 867,23 грн. за надання транспортних послуг за січень 2005 р. разом з розрахунком договірної ціни та актом виконаних робіт (№ 2/05 від 01.02.2005 р.) та 01.03.2005 р. рахунок-фактуру № 50 на суму 9 265,09 грн. за надання транспортних послуг за лютий 2005 р. разом з розрахунком договірної ціни та актом виконаних робіт (№ 4/05 від 01.03.2005 р.).
Позивач зазначив, що платіжними дорученнями № 229618 від 05.12.2005 р. на суму 2 754,82 грн., № 259138 від 28.12.2005 р. на суму 3 645,95 грн. відповідач лише частково сплатив суму заборгованості відповідно до спірного Договору та з посиланням на акти здачі-прийому виконаних робіт № 2/05 і № 4/05, хоча ці акти він не підписав. Станом на день розгляду справи в суді основна заборгованість, за розрахунком позивача, у розмірі 8 731,56 грн. відповідачем не сплачена (5 867,23 грн. + 9 265,09 грн. - 2 754,82 грн. - 3 645,95 грн. = 8 731,56 грн.).
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порядок проведення розрахунків за спірним Договором встановлений пунктом 4.3 цього Договору, а саме «Плата за транспортне обслуговування автомобілем Замовника (відповідача) здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця (позивача). Виконавець протягом 3-х робочих днів після закінчення місяця виставляє Замовнику рахунок на транспортне обслуговування на підставі акту виконаних робіт». А, отже, тільки рахунки, виставлені відповідачу на підставі актів виконаних робіт –єдина підстава за Договором для здійснення розрахунків відповідачем.
Передбачений Договором вищезазначений обов’язок позивачем виконаний не був. Підставою такого висновку суду є наступне:
Позивачем не надано суду доказів надсилання відповідачу рахунків-фактур № 32 від 01.02.2005 р. і № 50 від 01.03.2005 р., а рівно доказів виконання їм п. 4.3 Договору. Наявні в матеріалах справи вищевказані рахунки не містять даних про отримання, обізнаність відповідача щодо існування останніх та перебування їх в розпорядженні відповідача.
Надані позивачем акти виконаних робіт № 2/05 від 01.02.2005 р. і № 4/05 від 01.03. 2005 р., на підставі яких повинні були бути виставлені рахунки відповідачу, не оформлені належним чином, оскільки акти підписані тільки позивачем.
Отже, невиконання позивачем умови Договору щодо виставлення відповідачу рахунків на транспортне обслуговування та на підставі актів виконаних робіт свідчить про те, що у відповідача не виникли підстави для виконання своїх зобов’язань за Договором, т. т. здійснювати оплату за надані Послуги.
Подорожні листи службового легкового автомобіля позивача за період з 18.01.2005 р. по 31.01.2005 р. і з 01.02.2005 р. по 23.02.2005 р. є виключно доказом фактичного надання Послуг відповідачу, але не є підставою для здійснення відповідачем розрахунків за Договором, оскільки останнім такий порядок чітко встановлений.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 8 731,55 грн. на підставі Договору № ЮД-1 від 01.01.2005 р. визнаються судом не обґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
З врахуванням наведеного, вимоги позивача щодо стягнення 2 716,17 грн. пені (відповідно до п. 5.2 Договору) за період з 01.03.2005 р. по 12.04.2006 р. згідно із розрахунком позивача, визнаються судом також не обґрунтованими і не підлягають задоволенню повністю, оскільки є похідними від суми основного боргу за Договором.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629, 901-906 ЦК України,
ст. ст. 193 ГК України,
ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Дата підписання 29.08.2006 р. | С.М. Жирнов |