РІШЕННЯ                           справа № 2-252/07

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 липня   2007 року                                                    смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області   під головуванням

судді                            Ляха В.І.

за участю секретаря              Омелько Н.І.

прокурора сторін

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ратне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, визначення спільних меж та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою, визначення спільної межі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2. про встановлення земельного сервітуту - права проїзду на транспортному засобі до господарської будівлі (хліва) позивачки та визначення спільних меж між присадибними земельними ділянками сторін, що знаходяться на вул. Кузьміна в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області.

ОСОБА_1. позовні вимоги обґрунтовувала тим, що раніше між її присадибною ділянкою за НОМЕР_1 та присадибною земельною ділянкою за НОМЕР_2 сусіда ОСОБА_3., який продав свій будинок відповідачу ОСОБА_2, був облаштований спільний проїзд зі сторони вул. Кузьміна до їхніх господарських будівель, споруд, шириною 3,5 м., довжиною 24 м. Якого слід відновити та встановити межу між присадибними земельними ділянками у відповідності з даними земельно-кадастрової документації. Так як відповідач ОСОБА_2, придбавши житло в 2007 році, зі сторони вулиці Кузьміна поставив огорожу на спільному проїзді, чим позбавив позивачку права користуватись спільним проїздом.

ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною та визначення спільної межі між їхніми земельними ділянками.

площею 0,12 га., ОСОБА_2 за вказаним рішенням повинен користуватися присадибною земельною ділянкою, площею 0,08 га.

Відповідно ч.1 ч.4 ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою(ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Позивачка ОСОБА_1. вимагає встановити земельний сервітут для обслуговування своїх господарських будівель, шляхом облаштування спільного з відповідачем ОСОБА_2. проїзду, на його присадибній ділянці, зі сторони вул. Кузьміна, шириною 3,5 м., довжиною 24 м..

Оглядом на місці з'ясовано, що в такому разі відстань від стіни житлового будинку ОСОБА_2. до краю спільного проїзду буде становити відповідно 0,4 та 02 м., при наявній відстані 3,9 м., 3,7 м. від стіни житлового будинку ОСОБА_2. до огорожі, що знаходиться на межі присадибних земельних ділянок, від вул. Кузьміна.

А тому, позовна вимога ОСОБА_1. про встановлення земельного сервітуту унеможливить використання ОСОБА_2. вказаної земельної ділянки для обслуговування житла, в зв'язку із чим, цю вимогу слід залишити без задоволення, відхиливши її вимогу про визначення спільної межі з врахуванням встановлення земельного сервітуту.

Відповідно ч.1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Основою для відновлення меж є дані земельно - кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин - ст. 107 ЗК України.

Беручи до уваги фактичні розміри присадибних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2., враховуючи встановлені в справі обставини виниклого між ними земельного спору, місцерозташування їхніх господарських будівель, споруд те, що від вул. Кузьміна є в наявності чітко визначена межа між земельними ділянками сторін, у вигляді огорожі, суд приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_2. позов про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою, визначення спільної межі підлягає до задоволення.

Судовим порядком слід встановити межу, на відстані 24 м., від огорожі з вул. Кузьміна, протяжністю 14 м. по довжині, між присадибними ділянками сторін. Яка буде проходити з тильної сторони господарського хліва ОСОБА_2 позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачка ОСОБА_1. самовільно розширила за рахунок його присадибної земельної ділянки свою присадибну земельну ділянку, на ширину 1 м., довжиною 14 м., між їхніми господарськими хлівами. Яка встановила свою огорожу впритул до хліва позивача, чим позбавила його права вільного доступу до хліва, з тильної сторони. А тому, позивач ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідачку ОСОБА_1. звільнити самовільно зайняту частину його присадибної земельної ділянки, розміром 1м.х14 м., визначивши межу між їхніми присадибними земельними ділянками на відстані їм. від тильної сторони господарського хліва довжиною 14 м.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1., вона ж є відповідачкою за зустрічним позовом, ОСОБА_3., ОСОБА_4. позов підтримали, просять його задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві. Зустрічний позов ОСОБА_2. не визнали якого, на їх думку, слід відхилити, за безпідставністю заявлених позовних вимог. Відповідач ОСОБА_2, він же є позивачем за зустрічним позовом, та його представник ОСОБА_5, позовні вимоги ОСОБА_1. не визнали, вважають недопустимим встановлення на присадибній земельній ділянці ОСОБА_2. земельного сервітуту, якого вимагає ОСОБА_1. Оскільки цим буде суттєво порушені права позивача, як землекористувача, що в значній мірі буде перешкоджати йому по обслуговуванню житлового будинку.

ОСОБА_2 заявлений зустрічний позов підтримав, просить його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного.

З даних проектно - технічної документації присадибних земельних ділянок сторін слідує, що розміри земельної ділянки ОСОБА_1. на АДРЕСА_1 смт. Ратне становлять: по ширині - 33 м., 27 м; по довжині - 34 м. 36,5 м; загальна площа 0,105 га; ОСОБА_2. на АДРЕСА_2 смт. Ратне становлять: по ширині - 19,28 м, 17,3 м; довжині -47 м. загальна площа 0,859 га.

Під час огляду на місці присадибних земельних ділянок сторін встановлено наступне: розміри земельної ділянки ОСОБА_1. складають: по ширині від вул. Кузьміна - 28,9 м. від річки «Прип'ять» - 37,5 м; по довжині оспорюваної межі - 58,7 м. з протилежної сторони - 59 м.; розміри земельної ділянки ОСОБА_2. складають: по ширині від вул. Кузьміна - 19,4 м., від річки «Прип'ять» -17,2 м.; по довжині з обох сторін -58,7 м..

Таким чином, ОСОБА_1. фактично користується присадибною земельною ділянкою, загальною площею 0,195 га., ОСОБА_2 фактично користується присадибною земельною ділянкою, загальною площею 0,107 га.

За рішенням виконкому Ратнівської селищної ради від 06.07.1983 року в користуванні ОСОБА_1. залишено присадибну земельну ділянку,

ОСОБА_2, на відстані 0,9 м. від його. Зобов'язавши ОСОБА_1. звільнити самовільно зайняту цю частину присадибної ділянки ОСОБА_2. розміром 0,9x14 м.

Понесені ОСОБА_2. судові витрати в справі, пов'язані із сплатою судового збору в дохід держави та оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи, у розмірі 18 грн., на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1. на його користь.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, на підставі ст. 98 ч.1, ст. 106, ст. 107, ст. 158 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, визначення спільної межі - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою, визначення спільної межі - задовольнити.

Встановити межу між присадибними земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що знаходяться поАДРЕСА_3, на відстані 24 м., від огорожі з вулиці Кузьміна, по довжині земельних ділянок, на відстані 0,9 м. від стіни, з тильної сторони господарського хліва ОСОБА_2., протяжністю 14 м. в напрямку річки «Прип'ять», зобов'язавши ОСОБА_1звільнити цю частину земельної ділянки, розміром 0,9х 14м..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, в сумі 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд шляхом подачі в 10 строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.