Справа №2-921/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що він працював в складі відомчої охорони Відкритого акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", однак наказом №712-К від 05.09.2006 року його було звільнено за скороченням штату. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки фактично скорочення штату не відбулося, крім того, профспілка не дала згоди на розірвання з ним трудового договору. Посилаючись на ст. ст. 40, 42, 43, 49, 164, 173-1 КЗпП України просить задовольнити його позов, поновити його на роботі на посаді стрілка 2-го класу воєнізованої охорони ВАТ "Одеська ТЕЦ", стягнути 2 658 грн. за час вимушеного прогулу та 2000 грн. компенсації моральної шкоди.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що на підприємстві була проведена реорганізація та ліквідована воєнизована охорона. Позивач був своєчасно повідомлений про майбутнє звільнення, яке було здійснено у відповідності до чинного законодавства, оскільки відповідно до ст. 43 КЗпП України, якщо профспілковий комітет протягом 15 днів не розглянув подання підприємства про звільнення, вважається, що профспілка дала згоду на розірвання трудового договору.
У судове засідання 14.06.2007 року представник відповідача не з'явився, був повідомлений судом належним чином та своєчасно, про причину неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши пояснення позивача, представників позивача, відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами доказі суд встановив, і сторони по справі цього не заперечують, що позивач працював на посаді стрілка 2 класу ВОХР ВАТ "Одеська ТЕЦ". Наказом №87 від 17 березня 2006 р. ВАТ "Одеська ТЕЦ" було вирішено виключити із штату підприємства з 24.05.2006 р. у складі воєнізованої посаду "стрілок 2-го класу" - 32 одиниці, а також: посаду " черговий бюро перепусток -1 кл." - 1 одиниця. У додатку №1 до цього наказу вказано перелік осіб, посади яких підлягають скороченню, у який вийшов ОСОБА_1 .(а.с. 23) Наказом №114 від 03.04.2006 року, відповідачем змінено наказ від 17.03.2006 року №87 у зв'язку з несвоєчасним його виконанням, та вказано що виключено з штату підприємства з 10.06.2006 року в складі ВОХР посаду "стрілок 2 класу" в кількості 32 осіб та посада "чергового бюро перепусток 1кл."-1 од. (а.с. ЗО).
12.05.2006 року відповідач звернувся до первинної профспілкової організації ВАТ "Одеська ТЕЦ", яке було отримано профспілкою 16.05.2006 року, з поданням про розірвання трудового договору з позивачем у числі інших 32-х осіб (а.с. 45). Розглядаючи подання адміністрації на засіданні 7.06.2006 року первинна профспілкова організація ВАТ "Одеська ТЕЦ" не дала згоди на розірвання трудового договору з позивачем, а також усіма іншими особами вказаними у додатку до наказу №87. 1 Іри цьому члени профспілки посилались на те, що скорочення штату здійснюється з порушенням нормативно -трудових актів : 1. Правил ч.3 ст. 22 Закону "О профсоюзах..." - порушена форма звернення - подання про розірвання трудового договору повинно бути подано не пізніше 3-х місяців до вступу наказу в силу ; 2. В "Поданні..." не вказана дата розірвання трудового договору, що є перешкодою для розгляду цього документу ; 3. " Галузева угода" п.4.11 передбачає, що на протязі року не можуть бути скорочені робітники підприємства більш від 5% від загальної кількості персоналу підприємства, (а.с. 15). Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору є обґрунтованим, відповідає
вимогам ст. 39 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045 -XIV " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Однак, 05.09.2006 року з позивачем розірвано трудовій договір у зв'язку з скороченням штату по п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 31). За поясненням представника відповідача, профспілка несвоєчасно повідомила адміністрацію про своє рішення, тому відповідно до частини 5 ст. 43 КЗпП України вони вважали, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.
Суд критично відноситься до цих пояснень, оскільки на засіданні профспілкового комітету 7.06.2006 року були присутні зам. фінансового директору ВАТ "Одеська ТЕЦ" -ОСОБА_2 та старшій інспектор ВК - ОСОБА_3, і їм було відомо про те яке рішення ухвалила профспілка.
Крім того, перевірка законності звільнення працівників проводилась також Територіальною державною інспекцією труда в Одеській області, за результатами якої було складено протокол про адміністративне правопорушення по відношенню до в.о. Голови правління ВАТ "Одеська ТЕЦ" ОСОБА_4 Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2006 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 41 ч.1 КпАП України ( а.с. 50). В ході розгляду адміністративної справи було встановлено, що ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 43 КЗпП України, яке виразилося в тому, що він звільнив робітників підприємства без попередньої згоди з профспілковим комітетом. Ця постанова має законну силу.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду по адміністративній справі не доказуються при розгляді інших справ.
Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу ( профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови №9 від 6 листопада 1992 року, зі змінами, "Про практику розгляду судами трудових спорів" відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
Рішенням суду по адміністративній справі вже встановлено, що звільнення позивача було проведено в порушення ст. 43 КЗпП України , а саме без попередньої згоди виборного органу ( профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої він є.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що ОСОБА_1 звільнено з роботи без законної підстави та він повинен бути поновлений на попередній роботі, а саме, на посаді стрілка 2-го класу воєнізованої охорони ВАТ «Одеська ТЕЦ» відповідно до ст. 235 КЗпП України.
Згідно частиною 2 вказаної статті, з відповідача на користь позивача стягується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Середньомісячна заробітна плата позивача складала 693 грн. 54 копійок (а.с. 83). Час вимушеного прогулу з 05.09.2006 по 14.06.2007 ріку становить 9 місяців 9 днів. З урахуванням виплаченої позивачу вихідної допомоги, а також: з тим, що з 01.02.2007 року позивач працює в П.П. „ПОІСК" з середньомісячним заробітком 700 гривен, сума коштів за час вимушеного прогулу складає 2 658 гривен, яка визначена без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідним обов'язком роботодавця та працівника.
Вимоги позивача про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду підлягають задоволенню на підставі ст. 237-1 КЗпП України, оскільки порушення законних прав позивача призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. На користь ОСОБА_1 з відповідача підлягає стягненню 500 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи. В інший частині позову суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вимоги позивача про стягнення у відшкодування моральної шкоди -2000 гривень, надмірно завищені.
В силу статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 гривень та мито у розмірі 51 гривни.
На підставі викладеного та статей 40, 43, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись Пленумом Верховного Суду України в п.15 постанови №9 від 6 листопада 1992 року, зі змінами, "Про практику розгляду судами трудових спорів", статтями 10, 11, 60, 61, 212-215, 367 ч.1 п.2, 4 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації моральної шкоди - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді стрілка 2 класу воєнізованої охорони Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ".
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь ОСОБА_1 2 658 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу та 500 гривень у якості компенсації моральної шкоди, які визначені без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь Держави 51 гривну мита і ЗО гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і стягненні заробітної платні в межах місячного платежу (693 гривень 54 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.